НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ/ВІДНОВЛЕННЯ ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ТА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ. ПОРУШЕННЯ ВІЛЬНОЇ ТЕЧІЇ РІЧОК.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ
8.1. Поверхневі води
8.1.4. Заходи, спрямовані на покращення/відновлення гідрологічного режиму та морфометричних показників
8.1.4.1. Порушення вільної течії річок
Річки басейну Тиси включають ключові природні середовища для існування та нересту і є вкрай важливими для життєвого циклу рибних видів. Ці річки можуть бути класифіковані, як екологічно дуже чутливі через те, що вони є головними шляхами і відправними пунктами при міграції рибних видів на довгі та середні відстані.
Загальна мета збереження та відновлення вільної течії річок полягає у забезпеченні традиційних міграційних шляхів в басейні р. Тиси, а в кінцевому рахунку і в р. Дунай, що є головним чинником для досягнення доброго екологічного статусу/потенціалу і його утриманні.
Довгострокова ціль для річок басейну Тиси щодо порушення вільної течії полягає у тому, щоб водна екосистема функціонувала, як цілісний комплекс і була представлена всіма природними видами, навіть за умови створення штучних бар’єрів.
Це, зокрема, означає, що антропогенні бар’єри і зменшення природного середовища ніяким чином не перешкоджали міграції та нересту риби – різновид лососевих та інших міграційних видів, які представлені в басейні саморегулюючими популяціями, мали вільний прохід в р. Тиса та її притоки відповідно до їх історичного ареалу розповсюдження.
У верхній частині р. Тиса та її приток відсутні греблі, що сприяє виживанню організмів в біогеографічних зонах та збереженню природної спадщини, яка є унікальною для Європи.
Як зазначено у Розділі 4.1.4.1 на річках басейну Тиси є лише дві руслові гідротехнічні споруди, що порушують вільну течію та унеможливлюють (повністю або частково) міграцію живих організмів, а саме:
– гребля Теребля–Ріцької ГЕС, в якій не передбачений рибохід,
– переливна гребля на р. Уж, у тілі якої споруджено рибохід. Хоча наразі він є зруйнованим, можна вважати цей водотік умовно прохідним, бо під час періодичних паводків вода виходить на лівобережну заплаву і риба в цей час може оминути греблю.
Базові заходи
Жодна національна чи обласна програма не містить базових заходів щодо відновлення порушеної вільної течії річок Уж та Теребля.
Додаткові заходи
Жодна національна чи обласна програма не містить додаткових заходів щодо відновлення порушеної вільної течії річок Уж та Теребля.
Висновки
Таким чином, зважаючи на наявність/відсутність екологічних бар’єрів, всі, за виключенням одного водного тіла, вже досягли природоохоронних цілей. Проте, цілком очевидно, що р. Теребля як у першому, так і у наступних циклах впровадження НПУБРТ залишиться непрохідною для риби і створення рибоходу нереально ні з технічної, ні з економічної точок зору.
Рекомендовані заходи
Для наближення до вищезазначеної цілі рекомендуються такі заходи упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ:
- розробити проект відновлення рибоходу переливної греблі на р. Уж;
- передбачати компенсаційні заходи для забезпечення річкової нерозривності при проектуванні будь-яких споруд бар’єрного типу на р. Тиса та її притоках, що є передумовою для відтворення та саморегулювання більшості рибних видів,
- розробляти документи з оцінки впливу на навколишнє середовище для всіх без виключення гідротехнічних об’єктів бар’єрного типу, які повинні пройти широке громадське обговорення і отримати позитивні експертні висновки.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати