НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗМЕНШЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ВІД КОМУНАЛЬНОГО СЕКТОРУ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ
8.1. Поверхневі води
8.1.2. Заходи, спрямовані на зменшення забруднення поживними речовинами
8.1.2.1 Заходи, спрямовані на зменшення забруднення поживними речовинами від комунального сектору
Базові заходи
Найбільшими забруднювачами поверхневих водних тіл поживними речовинами є об’єкти житлово-комунальних підприємств області. За базові, в контексті зменшення забруднення поживними речовинами, прийняті заходи з очистки міських стічних вод, які реально можуть бути реалізовані до 2018 року на українській частині басейну р. Тиси упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ у рамках обласної програми «Питна вода Закарпаття» на 2006-2020 роки. Вони, зокрема, включають реконструкцію КОС міст Ужгорода, Мукачево, Берегово, Тячів та Виноградів, смт Вишково, Воловець, В. Березний, с. Шаян, будівництво очисних споруд смт. Міжгір’я.
Додаткові заходи
Очисні споруди, збудовані десятки років тому, не розраховані на сучасні навантаження і не справляються із переробкою усіх забруднених стічних вод. Наразі жодна очисна споруда водоканалів не здатна видаляти сполуки на основі триполіфосфату натрію, основного компоненту синтетичних миючих засобів. Довідкова інформація щодо впливу фосфатів на водні екосистеми наведена у Модулі 1.
Модуль 1. Вплив фосфатів на ефективність міських очистки стічних вод та на водні екосистеми
| Встановлено, що фосфати, які потрапляють зі стічними водами до очисних каналізаційних споруд біологічного типу в концентрації більше 5г/т, майже цілком пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного мулу і, таким чином, руйнують очисні споруди. Надходячи із зворотними водами до водних об’єктів, вони вкрай негативно впливають на стан водних екосистем і дуже погано розкладаються в природному середовищі. Потрапляння у воду всього 1 грама фосфатів провокує появу 5-10 кг синьо-зелених водоростей, які активно поглинають кисень, що призводить до кисневого голодування всього живого у цій воді: гине біота, деградує сама річка. Є наукові свідчення, що фосфати, потрапляючи у водоймища, призводять до статевих змін у риб – у 60 % риб замість чоловічих розвинулися жіночі статеві органи. Таку ж картину спостерігали у тварин, що жили поблизу прісноводних водоймищ, куди після очищення зливали стічні води.
У багатьох країнах миючі засоби, що містять фосфати, заборонені взагалі – вони не виробляються і не продаються, або ж виробляються лише для експорту, в тому числі – і в Україну. В країнах Євросоюзу процент вмісту фосфатів у миючих засобах жорстко регламентований – не більше 12% фосфатних домішок у порошку, а в окремих країнах цей показник обмежений до 3-7%. Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Італія, Швейцарія, Австрія, Японія, Корея, Тайвань, Гонконг, Таїланд, ПАР користуються лише безфосфатними (на основі цеолітів) пральними порошками, Фінляндія, Швеція, Бельгія, Данія, США – до 85-90 %, інші країни Європейської спільноти – понад 50 %. Питання зменшення надходження фосфатів у довкілля знайшло своє відображення у низці європейських законодавчих актів у сфері охорони довкілля, зокрема у Регламенті Європейського парламенту та Європейської Ради від 31 березня 2004 року про миючі засоби, рекомендаціях Єврокомісії від 22 липня 1998 року про належну екологічну практику щодо побутових миючих засобів, Директивах від 4 травня 1976 року щодо забруднення деякими небезпечними речовинами, що потрапляють до водного середовища ЄС, від 21 травня 1991 року щодо очистки стічних вод, від 24 вересня 1996 року щодо інтегрованого контролю та попередження забруднення (96/61/ЄС), від 3 листопада 1998 року щодо якості води, призначеної для споживання людиною, від 23 жовтня 2000 року щодо засад діяльності ЄС у сфері водної політики (ВРД), від 21 квітня 2004 року щодо екологічного зобов’язання запобіганню та відшкодуванню екологічної шкоди, від 15 лютого 2006 року щодо забруднення, яке викликане скидом деяких небезпечних речовин у водне середовище ЄС. У грудні 2011 року Європейський парламент схвалив рішення[1] виключити з європейського ринку миючі засоби з загальним вмістом фосфору більше 0,5 г. в рекомендованій кількості прального порошку, який використовується для головного циклу прання при стандартній загрузці пральної машини. При цьому на упаковці прального порошку обов’язково має бути вказана рекомендована кількість, інструкція щодо дози порошку для різних рівнів жорсткості води. Нові обмеження ввійдуть в дію 30 червня 2013 для пральних засобів та 1 січня 2017 для миючих засобів для автоматичних посудомийних машин. В Україні вміст фосфатів у поширених засобах гігієни складає від 15 до 40% і більше, до 90% українського ринку засобів гігієни складають саме миючі засоби на основі фосфатів. І оскільки питання безпеки хімічних засобів сьогодні постало надзвичайно гостро, виробники і трейдери починають застосовувати маркетингові ходи: користуючись відсутністю суворого контролю і жорстких вимог до зазначень вмісту продукції на етикетках вони все частіше використовують при маркуванні на пральних порошках термін «фосфанати» замість «фосфати». Це дозволяє уникнути прямих звинувачень, проте синьо-зеленим водоростям все одно, яким словом називається потужний стимулятор їх росту. |
Таким чином, обмеження та поступова заборона використання фосфатів у миючих засобах є найбільш ефективним і необхідним додатковим до очистки міських стічних вод заходом.
З цього приводу МКЗД ініціювала процес підтримки застосування безфосфатних миючих засобів у дунайських країнах. 16 лютого 2010 року міністри охорони довкілля та члени Європейської комісії, що відповідають за впровадження Конвенції про охорону р. Дунай, підписали Дунайську Декларацію[2], у якій закріпили це положення.
У розвиток цієї ініціативи Верховна Рада України у червні 2010 року ухвалила постанову від № 2335-VI «Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів».
На підставі цієї постанови ТОВ “Науково-технічний центр “ВНДІХІМПРОЕКТ” за договором з Міністерством промислової політики України виконало розробку концепції Загальнодержавної програми малофосфатних синтетичних миючих засобів. У ній пропонується здійснити перехід у три етапи: з початку 2012 року ввести екологічний збір за використання фосфатовмісних сполук у цих засобах і кошти спрямувати на модернізацію очисних споруд; з січня 2013 року – скоротити їх використання в Україні до 10%; з січня 2015 року – повністю заборонити. Обмеження пропонується застосовувати як для імпортованих миючих засобів, так і вироблених в Україні.
Результати впровадження базових та додаткових заходів
Для оцінки ефекту від впровадження базових заходів з очистки міських стічних вод була використана методологія, запропонована у Плані управління басейном р. Дунай (2009 рік), відповідно до якої зменшення скидів поживних речовин при очистці стічних вод визначається як:
для первинної очистки – зменшення Nзаг – 9%
- зменшення Pзаг – 10%
для вторинної очистки – зменшення Nзаг – 35%
- зменшення Pзаг – 20%
Якщо загальна генерована кількість стічних вод залишиться на рівні 2010 року або істотно не зміниться, очікуване зменшення обсягів поживних забруднюючих речовин після нормативної двоступеневої очистки у 2018 році становитиме для Nзаг та Pзаг відповідно 29,4 та 3,4 тис. т. Дані щодо зменшення скидів поживних речовин від комунального господарства у поверхневі водні тіла наведені у Таблиці 8.3.
Таблиця 8.3 Зменшення скидів поживних забруднюючих речовин від комунального господарства у поверхневі водні тіла
| Місто | 2010 рік, у недостатньо очищених/неочищених стічних водах, тис. т | 2018 рік, після вторинної очистки стічних вод, тис. т | Зменшення, тис. т | Приймач стічних вод | |||
| Nзаг* | Pзаг | Nзаг* | Pзаг | Nзаг* | Pзаг | ||
| Ужгород | 82,3 | 23,8 | 58,8 | 21,2 | - 23,5 | - 2,6 | р. Уж |
| Мукачеве | 3,4 | 0,8 | 2,4 | 0,7 | - 1,0 | - 0,1 | р. Латориця |
| Берегово | 9,8 | 2,8 | 7,0 | 2,4 | - 2,8 | - 0,4 | канал Верке |
| Тячів | 2,3 | 0,1 | 1,6 | 0,1 | - 0,7 | - 0,0 | р. Тиса |
| Виноградів | 1,1 | 0,8 | 0,8 | 0,7 | - 0,3 | - 0,1 | р. Тиса |
| Вишково | 0,3 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | - 0,1 | - 0,0 | р. Тиса |
| Воловець | 0,2 | 0,0 | 0,1 | 0,0 | - 0,1 | - 0,0 | р. Вича |
| В.Березний | 1,5 | 0,1 | 1,1 | 0,1 | - 0,4 | - 0,0 | р. Уж |
| Міжгір’я | 1,3 | 0,6 | 0,9 | 0,4 | - 0,4 | - 0,2 | р. Ріка |
| Шаян | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | - 0,1 | - 0,0 | п.Кіблер |
| Разом: | 102,4 | 29,2 | 73,0 | 25,8 | - 29,4 | - 3,4 | |
* Примітка: наведена сума мінеральних форм
Згідно з Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами нормування гранично допустимого скидання Nзаг та Pзаг на випуску стічних вод у водні об’єкти після очисних споруд повного біологічного очищення здійснюється органами Мінекобезпеки на місцях за умови, що досягнута категорія якості води при цьому не погіршиться. На сьогодні таки нормативи в Закарпатській області не встановлені, тому позитивний ефект від впровадження двоступеневої очистки для цих двох міст можна оцінити тільки в кількісному вимірі.
Двоступенева очистка стічних вод дає невисокий ефект видалення Pзаг, а впровадження технологій більш глибокої очистки, при яких видалення становить 80%, до 2018 року не передбачено. Тому цілі щодо зменшення фосфору можуть бути досягнуті навіть тільки за рахунок заборони використання фосфатів у миючих засобах. Цей ефективний та легко впроваджуваний захід, може бути першим практично реалізованим рішенням. За оціночними критеріями МКЗД зменшення скидів Pзаг при повній забороні використання фосфатів у миючих засобах становитиме для української частини басейну р. Тиса близько 70%. У кількісному вимірі ці дані наведені в Таблиці 8.4 для населених пунктів з обсягами скидів Pзаг більшими від 0,1 тис. т/рік.
Таблиця 8.7 Зменшення скидів у поверхневі водні тіла Pзаг з точкових джерел за рахунок впровадження безфосфатних миючих засобів
| Населений пункт | Скид Pзаг, тис. т | Об’єкт скидання | ||
| Референційний 2010 рік | Розрахунковий 2018 рік | Зменшення | ||
| Ужгород | 90,6 | 27,2 | -63,4 | р. Уж |
| Мукачево | 26,1 | 7,8 | -18,3 | р. Латориця |
| Хуст | 0,3 | 0,1 | -0,2 | р. Ріка |
| Виноградів | 2,2 | 0,7 | -1,5 | р. Тиса |
| Берегово | 2,8 | 0,8 | -2,0 | канал Верке |
| Свалява | 0,4 | 0,1 | -0,3 | р. Латориця |
| Рахів | 0,8 | 0,2 | -0,6 | р. Тиса |
| Міжгір’я | 0,6 | 0,2 | -0,4 | р. Ріка |
| Чоп | 0,7 | 0,2 | -0,5 | р. Тиса |
| Великий Березний | 0,2 | 0,0 | -0,2 | р. Уж |
| Перечин | 0,2 | 0,0 | -0,2 | р. Уж |
| Воловець | 0,1 | 0,0 | -0,1 | р. Вича |
| РАЗОМ: | 125,0 | 37,3 | -87,7 | |
Рекомендовані заходи
Оскільки всі поверхневі водні тіла української частини басейну р. Тиса знаходяться у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці – Закарпатської області – вони, відповідно до Статті 5 Водного кодексу України, належать до водних об’єктів місцевого значення. У такому випадку Стаття 8-1 дозволяє обласним державним адміністраціям встановлювати у разі потреби більш суворі, ніж у цілому на території України, нормативи якості води у водних об’єктах.
Таким чином, упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ на території області рекомендується встановити екологічний збір за ввезення та реалізацію через торговельну мережу фосфоровмісних сполук у миючих засобах, а отримані кошти спрямувати на модернізацію очисних споруд. Також, зважаючи на загальносплавну схему збору стічних вод населених пунктів, доцільно розглянути можливість більш жорсткого нормування скидів промисловістю у міську каналізацію Nзаг та Pзаг для досягнення більшого ефекту на «кінці труби».
[1] Додаток до Постанови Європейського Парламенту та Ради про внесення змін у Постанову № 648/2004 щодо використання фосфатів та інших фосфоровмісних сполук у пральних порошках та миючих засобах для автоматичних пральних та посудомийних машин.
[2] Дунайська Декларація, 16 лютого 2010 року: (18) «. . . міністри дунайських країн зобов’язалися ініціювати запровадження до 2012 року обмеження щодо вмісту загального фосфору в миючих засобах, що використовуються споживачами, на рівні 0.2 – 0.5%, а також працювати у напрямі впровадження до 2015 року виробництва миючих засобів загального вжитку без поліфосфатів.»
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати