НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗМЕНШЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ
8.1. Поверхневі води
8.1.2. Заходи, спрямовані на зменшення забруднення поживними речовинами
Як уже зазначалось у Розділі 4.1.2 забруднення поживними речовинами складається, переважно, із забруднення азотом та фосфором, які надходять у поверхневі води з точкових та дифузних джерел і створюють передумови для евтрофікації [1] поверхневих водних тіл.
У той час, як загальна кількість речовин з точкових скидів може бути виміряна або вирахувана через їх концентрацію та об’єм зворотних вод, скиди речовин з дифузних джерел не можуть бути виміряні і їх дуже важко оцінити.
Дунайські країни взяли на себе зобов’язання впроваджувати Меморандум про взаєморозуміння, прийнятий Міжнародною комісією із захисту Чорного моря (МКЗЧМ) та МКЗД у 2001 році[2] та погодились з тим, що «довготерміновою метою є вжиття заходів для зниження надходження у Чорне море загальної кількості поживних речовин до рівня, який дозволить його екосистемі відновитися до стану, який спостерігався у 1960-ті роки». У 2004 році країни басейну р. Тиса у рамках зустрічі міністрів охорони довкілля МКЗД підписали Декларацію щодо Тиси[3] і домовились, що у наступні роки вони прагнутимуть «зменшити загальну кількість поживних речовин, що надходить в Тису та її притоки, до рівня, що відповідає досягненню доброго екологічного статусу в басейні р. Тиса, і сприятимуть відновленню сталого, по відношенню до довкілля, балансу поживних речовин у Чорному морі».
Таким чином, довгострокова ціль щодо забруднення поживними речовинами басейну р. Тиса полягає у збалансованому управлінні скидами поживних речовин від точкових та дифузних джерел для того, щоб поверхневі води басейну не знаходились під загрозою або впливом евтрофікації.
Як і у випадку із забрудненням органічними речовинами, головною причиною забруднення поверхневих водних тіл поживними речовинами є недостатній рівень очистки стічних вод, що надходять від комунальних, промислових та сільськогосподарських точкових джерел або її відсутність.
[1] Визначення евтрофікації: збагачення води поживними речовинами, особливо, сполуками азоту та/або фосфору, що призводить до росту водоростей та вищих форм рослинного життя та спричиняє небажане порушення балансу організмів, що існують у воді, та стану відповідних водних ресурсів [Директива 91/271/ЕЕС].
[2] Документ МКЗД IC 027: Меморандум про взаєморозуміння між МКЗЧМ та МКЗД, 2001 рік (www.icpdr.org).
[3] Документ МКЗД IC 089: Басейн Дунаю – річки у серці Європи (Дунайська Декларація), 2004 (www.icpdr.org).
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати