Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ

8.1. Поверхневі води

8.1.4. Заходи, спрямовані на покращення/відновлення гідрологічного режиму та морфометричних показників

8.1.4.3. Гідрологічні зміни

Довгострокова ціль для басейну р. Тиси полягає у тому, щоб управління гідрологічними змінами здійснювалось шляхом мінімізації впливу на розвиток та розповсюдження екосистеми.

Як зазначено у Розділі 4.1.4.3, єдиною гідротехнічною спорудою в басейні р. Тиса, яка істотним чином впливає на гідрологічний режим течії, є Теребле–Ріцька гребля. Вона створює підпір у верхньому б’єфі водосховища довжиною біля 6,3 км, а об’єми води, що перекидаються з р. Теребля до р. Ріка складають 80% від середнього багаторічного стоку р. Теребля у цьому створі. За цими параметрами водосховище Теребле–Ріцької ГЕС ідентифіковано, як істотно змінене водне тіло.

Базові заходи

Жодних заходів щодо поліпшення екологічного статусу водосховища Теребле-Ріцької ГЕС до 2018 року не передбачено.

Додаткові заходи

Інші тиски, зумовлені гідрологічними змінами, на українській частині басейну р. Тиса є неістотними і додаткових заходів щодо їх зменшення не потребують

Висновки

Гідрологічні зміни, такі як коливання рівнів води у нижньому б’єфі водосховищ більше ніж на 1 м протягом доби, підпори води у верхньому б’єфі водосховищ довжиною більше 10 км, забори води, що перевищують половину середньорічного природного стоку води негативно впливають на екологічний статус водних тіл. Наразі переважна більшість водних тіл в басейні р. Тиса вільні від гребель і перебуває у доброму екологічному статусі.

Рекомендовані заходи

Розвиток гідроенергетики в контексті гідрологічних змін безсумнівно матиме негативний вплив на більшість водних тіл, через що вони будуть визначені, як істотно змінені і для них необхідно буде досягти доброго екологічного потенціалу.

При реалізації упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ водогосподарських та гідроенергетичних проектів необхідно передбачити такі заходи:

• при проектуванні водосховищ як комплексного, так і спеціального призначення розробити такі експлуатаційні режими, щоб забезпечити, принаймні, досягнення та підтримання доброго екологічного потенціалу водних тіл,
• при проектування водозаборів з поверхневих водних тіл забезпечити, щоб витрати води були не меншими від екологічного мінімуму і щоб елементи біологічної якості мали, щонайменше, добрий екологічний потенціал,
• враховуючи, що гідроенергетика є комплексною проблемою, необхідно провести відповідні поглиблені наукові дослідження її впливу на водний статус.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, Дунайська конвенція