НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ/ВІДНОВЛЕННЯ ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ТА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ. ПОРУШЕННЯ ГІДРАВЛІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ РУСЛА МІЖ РІЧКОЮ ТА ПРИЛЕГЛОЮ ЗАПЛАВОЮ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
8 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ
8.1. Поверхневі води
8.1.4. Заходи, спрямовані на покращення/відновлення гідрологічного режиму та морфометричних показників
8.1.4.2. Порушення гідравлічного зв’язку русла між річкою та прилеглою заплавою
Заплави та водно-болотні угіддя відіграють важливу роль в екологічній єдності річкових екосистем, а також мають велике значення з точки зору забезпечення/досягнення доброго екологічного статусу водних тіл. Переважна більшість водно-болотних угідь в басейні р. Тиса є відокремленими і необхідні організаційні та інженерні заходи для відновлення заплав та водно-болотних угідь в басейні р. Тиси та її приток.
Складність ситуації полягає у тому, що в Закарпатській області через загальний дефіцит орних земель жителі традиційно селились ближче до річки і використовували заплаву для виробництва сільськогосподарської продукції Розподіл земель відповідно до висотних зон наведений на Рисунку 8.1. Як наслідок, для захисту цих територій від паводків дамби будувались на заплавах, зменшуючи їх природну акумуляційну спроможність і звужуючи середовище існування річкових організмів.
Рис.8.1. Орографічні умови ведення сільського господарства
Підхід, запропонований у ПЗ і який полягає у захисті, збереженні та відновленні водно-болотних угідь і «надання річкам більшого простору», є доволі прагматичним з огляду на те, що близько 80% їх втрачено і потенціал їх повного відновлення є дуже обмеженим.
Цей підхід у подальшому буде розвиватись при підготовці другого циклу НПУБРТ через те, що необхідне більш глибоке вивчення цього питання. Запланована діяльність щодо підготовки карт паводкових ризиків, наприклад, буде суттєвим внеском в інвентаризацію відновлених та роз’єднаних заплав/водно-болотних угідь і, таким чином, збільшить знання щодо потенціалу відновлення.
Довгострокова ціль для басейну р. Тиси полягає у тому, щоб максимально зберегти та покращити стан річкових заплав для їх природних функцій, зокрема розвитку самостабілізуючої водної популяції, акумуляції паводкового стоку та зменшення забруднення в басейні р. Тиса.
Базові заходи
Жодна національна чи обласна програма не містить базових заходів, спрямованих на відновлення порушеного зв’язку річки з прилеглими водно-болотними угіддями/заплавами.
Додаткові заходи
Певною мірою додаткові заходи передбачені Програмою комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса в Закарпатській області на 2006-2015 роки, відповідно до якої на колишніх заплавних територіях заплановано будівництво 24 польдерів загальною площею 168,1 га (детальніше див. Розділ 9.2.3) для акумуляції паводкового стоку і зниження рівнів води підчас високих паводків. На сьогодні вже розроблені техніко-економічні обґрунтування для двох об’єктів: польдер на р. Тиса біля с. Вари та с. Четове Берегівського району площею 13,0 га та польдер біля смт. Вишкове та с. Яблунівка Хустського району площею 3,2 га.
Висновки
Відповідно до Статті 4(4) ВРД до 2018 року на 16,2 га заплавних територій буде відновлений тільки умовний зв’язок з р. Тиса через те, що польдери забезпечують зв’язок з річкою протягом короткого періоду – під час паводків 10%-ої і вище забезпеченості. Очікується, що частковий зв’язок з іншими заплавами загальною площею 151,9 га буде встановлений за межами 2018 року упродовж наступних циклів впровадження НПУБРТ.
Таким чином, ні упродовж першого, ні у наступних циклах впровадження НПУБРТ не очікується докорінного покращення ситуації з повноцінним відновленням природного зв’язку між річкою та заплавою.
Рекомендовані заходи
Для обмеження/ліквідації антропогенного навантаження на водно-болотні угіддя/природні заплави рекомендуються такі заходи упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ:
- захист та збереження існуючих водно-болотних угідь та заплав для забезпечення біорізноманіття, доброго екологічного статусу водних тіл, протипаводкового захисту та зменшення забруднення;
- обмеження господарської діяльності в заплавах;
- дотримання принципу «не нашкодь» при здійсненні руслорегулюючих, берегоукріплювальних та інших гідротехнічних робіт в заплавах.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати