НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ПІДЗЕМНІ ВОДИ. ЗАБРУДНЕННЯ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
4 ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)
4.2 Підземні води
4.2.1 Забруднення
Максимального антропогенного тиску підземні води зазнають на території щільної забудови міст та в районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва. На стан підземних вод впливає також і забруднення поверхневих вод.
Забруднення підземних вод з точкових та дифузних джерел відбувається у вигляді скидів у ґрунтові води, або шляхом інфільтрації забруднюючих речовин у ґрунтові води. Характер забруднення ґрунтових вод визначається типом забруднюючої речовини: сполуками азоту, пестицидами, іншими хімічними речовинами.
Забруднення підземних вод сполуками азоту.
Основна кількість нітратів в ґрунтові води надходить з міськими стоками та в результаті сільськогосподарської діяльності. Максимальний ризик забруднення нітратами підземних вод існує при використанні мінеральних добрив. Динамку застосування мінеральних добрив у Закарпатській області за період з 1986 по 2010 рр. показано на діаграмі (рис. 4.12). Скорочення (за даними Головної Державної інспекції захисту рослин), обсягів використання мінеральних добрив в області у порівнянні з 1986-1990 рр., призвело до зменшення антропогенного тиску на підземні води, однак цей чинник забруднення залишається вагомим.
Рис. 4.12 Динаміка застосування мінеральних добрив ( у перерахунку на 100% поживних речовин).
Забруднення сполуками азоту поширене переважно в південно-західній частині області, де сконцентровані меліоративні системи. Забруднення зумовлене низкою причин – густою мережею не каналізованих населених пунктів, невпорядкованими смітниками та гноєсховищами. В свердловинах дослідних кущів меліоративних систем в різні періоди виявлено нітрити, нітрати та аміак.
Дослідженнями минулих років[1] виявлялись локальні забруднення сполуками азоту (нітратами, нітритами, амонієм) верхньої частини до 8-12 м ПВТ UA_TUS_GW_4 в південній і південно-західній частинах Закарпатського прогину. Максимальні перевищення ГДК по нітратам становить 2-4, вміст амонію у підземних водах, який був зафіксований під час опробування свердловин, перевищував ГДК у 3-6 разів (максимальне перевищення – 81 ГДК); були також виявлені поодинокі плями забруднення нітритами (65 ГДК в колодязі с. Нове Село Виноградівського р-ну).
Протягом останнього десятиріччя відмічається перевищення ГДК по нітратам на крупних водозаборах області.
Забруднення пестицидами
Достовірних даних, придатних для оцінки стану забруднення пестицидами ПВТ Закарпатської області немає. За останні 25 років дослідження вмісту пестицидів у підземних водах, за винятком локальних обстежень проведених Інститутом геологічних наук НАН України у 1989 та 1997 рр.[2], практично не виконувались.
Основним джерелом надходження пестицидів у підземні води є забруднення ґрунтів. У 80-х роках минулого сторіччя значимі концентрації пестицидів фіксувалися в ґрунтах майже на всіх централізованих водозаборах, а на окремих із них (Гечанський водозабір) вміст пестицидів перевищував ГДК. Враховуючи різке скорочення використання пестицидів в Закарпатській області у 90-х роках (рис. 4.13), подальшого погіршення якості підземних вод відбуватися не повинно. Однак, нез’ясованим є ризик локальних забруднень пестицидами підземних вод, особливо ПВТ UA_TUS_GW_4, в результаті багаторічного функціонування в області полігонів збереження хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР).
Рис.4.13. Динаміка застосування пестицидів у кг/га.
За даними досліджень Закарпатської ГРЕ, Закарпатського відділу комплексного використання водних ресурсів, а також за інформацією яка міститься в матеріалах спецводокористування і в офіційних звітах Державного інформаційного геологічного фонду регіонального (на рівні області) забруднення підземних вод в Закарпатті не зафіксовано. Виявлені осередки забруднення підземних вод є локальними.
[1] Габор М.М. Звіт по оцінці екологічного стану геологічного середовища прикордонних територій Закарпатської області в м-бі 1: 100 000» Закарпатська ГРЕ, ДП „Західукргеологія”, 2004.
[2] Шестопалов В.М., Осокина Н.П., Онищенко И.П. Содержание пестицидов в минеральных водах
Закарпатского региона и здоровье. Вода и здоровье – 2000., Материалы международной научно-практической конференции, сент. 2000. Г. Одесса, Одесса «Астропринт», 2000 г.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати