Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

4 ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)

4.2 Підземні води

4.2.2 Об’єми / запаси підземних вод

Оцінка прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) в Україні була виконана у 1975-1980 рр., а в Закарпатській області – в 1977 р. ПРПВ – це оцінені за даними геологічного вивчення надр обсяги підземних вод, що характеризують потенційні можливості їх видобутку з надр на відповідній території[1]. ПРПВ області складають 1081,60 тис. м³/добу[2], їх розподіл по території нерівномірний, що пояснюється відмінністю геолого-структурних і фізико-географічних умов. Розвіданість прогнозних ресурсів підземних вод в цілому по Україні незначна – 26%. Для Закарпатської області цей показник станом на 2010 р. становить 32% (табл. 4.3).

Із загальної кількості ПРПВ розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 344,10 тис. м³/добу[3]. Експлуатаційні запаси підземних вод – підрахована за даними геологічного вивчення водних об’єктів кількість підземних вод, яка може бути видобута з надр раціональними за техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі видобутку за умови відповідності якісних характеристик підземних вод вимогам їх цільового використання та допустимого ступеня впливу на довкілля протягом розрахункового терміну водокористування.

Балансові запаси підземних вод в області станом на 01.01.09 становили 342,9 тис. м³/добу[4]. У відповідності до інструктивних документів[5], експлуатаційні запаси питних і технічних вод за промисловим значенням поділяються на такі групи: балансові, умовно балансові та позабалансові із невизначеним промисловим значенням. Балансові – запаси,які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно та ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобування та водопідготовки, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного їх використання і охорони навколишнього середовища.

Освоєння прогнозних ресурсів підземних вод найбільш інтенсивне в густонаселених районах області з високим господарським потенціалом. Найбільше підземних вод відбирається на територіях з великою щільністю населення і розвинутою промисловістю (як правило прикордонні території в межах Закарпатського басейну).

За даними “Геоінформ України“[6] в частині водокористування станом на 01.01.2011 р. спеціальний дозвіл на користування надрами (питними та технічними водами) на території Закарпатської області отримало 11 суб’єктів господарювання, на користування надрами (мінеральними водами), що враховані Державним балансом корисних копалин на території області отримало 18 суб’єктів господарювання та 1 спецдозвіл на користування теплоенергетичними водами.

Інформація відносно кількісних показників прогнозних ресурсів, розвіданих запасів та використання підземних вод на території Закарпатської області в розрізі останніх років, включаючи дані 2000, 2003, 2006, 2009 та 2010 років, наведено в таблиці 4.4 і дає можливість оцінити основні тенденції до зменшення водовідбору упродовж останнього десятиліття.

Таблиця 4.3 Прогнозні ресурси, розвідані запаси та використання підземних вод на території Закарпатської області за періоди з 2000 по 2010 рр. (за даними Державного інформаційного геологічного фонду України)

Роки	Прогнозні ресурси підземних вод (ПРПВ), тис. м3/добу		Роз-віда-ність про-гноз-них ресур-сів%	Водовідбір з ПРПВ, тис. м3/добу			Освоєння ПРПВ, %		Резерв ПРПВ,  тис. м3/добу
	Всього ресур-сів	Всього запасів (у т.ч. експлу-атаційні запаси, затверд-жені ДКЗ СРСР, УТКЗ)		Всього	у т.ч. експлу-атацій-них запа-сів	Працю-ючі ділян-ки родо-вищ підзем-них вод (ДРПВ)	Прог-ноз-них ресур-сів	у т.ч. екс-плу-ата-цій-них запа-сів	Всього	у т.ч. екс-плу-ата-цій-них запасів
2000	1081,60	339,00	31	215,70	42,40		20	12	865,90	296,90
2003	1081,60	339,32	31	117,71	36,11	6	11	11	963,89	303,21
2006	1081,60	339,32	31	137,45	52,63	6	13	16	944,15	286,69
2009	1081,60	343,50	32	72,61	29,25	11	7	9	1008,99	314,25
2010	1081,60	344,10	32	65,83	27,64	12	6	8	1015,77	316,46

В умовах порушеного режиму фактором впливу на кількісні показники ресурсів підземних є обсяги забраної підземної води.

За даними[7] експлуатаційні ресурси мінеральних вод становлять біля 10,0 тис.м³/добу і являють собою 20 типів вод. Обсяги використання мінеральних вод у 2009 році не перевищували 10-15% від загального ресурсу. Мінеральні води використовуються для бальнеології і промислового розливу.

Ресурси теплоенергетичних вод, що одночасно є лікувальними становлять біля 50,0 тис. м³ /добу, видобування їх у 2009 році становило лише біля 2%.

Освоєння прогнозних ресурсів підземних вод у 2010 році скоротилося до 6% ( у порівнянні з 20% у 2000 р.), у тому числі експлуатаційних запасів до 8% ( у порівнянні з 12% у 2000 р.).

За даними статистичної звітності 2–ТП (водгосп) частка забору підземної води із природних об’єктів складала 63,5 % у 2003 році, 62,4 % – у 2007 році та 74% – у 2010 році, що свідчить про високий ступінь використання підземних вод (у порівнянні з поверхневими) у Закарпатській області. Водопостачання Закарпаття значною мірою залежить від підземних вод.

Аналіз динаміки зміни основних показників водокористування (див. рис. 4.7) свідчить про чітку тенденцію до суттєвого зменшення забору та використання води.

Внаслідок сталого скорочення водовідбору слід очікувати стабілізацію гідродинамічного режиму по більшості водозаборів.

Таблиця 4.4 Видобуток питних та технічних підземних вод та їх використання в Закарпатській області[8].

Роки	Видо-буток тис. м3/добу	Використання, тис. м3/добу				Скид підземних вод без використання тис. м3/добу
		всього	господарсько-питні	виробничо-технічні	сільськогос-подарські
2010	65,83	41,79	23,80	9,61	8,38	24,04

Проводиться державний облік за видобутком та використанням підземних вод з розвіданих, попередньо розвіданих родовищ та ділянок надр з неоціненими запасами в межах Закарпатській області. Видобуток підземних вод підлягає обов’язковому обліку, який ґрунтується на даних статистичної звітності 2 – ТП (водгосп) і на державному рівні проводиться Держкомстатом (постачальником зазначеної статистичної інформації є Державне агентство водних ресурсів України) та Державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» (постачальником інформації є регіональні геологічні підприємства НАК «Надра України»).

Сучасне водопостачання області базується на використанні мережі централізованих і розосереджених водозаборів і щільної мережі поодиноких експлуатаційних свердловин, розміщених у великих населених пунктах і в сільській місцевості. Водозабір підземних вод здійснюється на ділянках із затвердженими, апробованими НТР (Науково-технічна рада) і неоціненими експлуатаційними запасами.

Частка видобутку підземних вод з розвіданих запасів у 2009 році становила 40,3 % від загального водовідбору, а у 2010 році – 42%.

Проведеними Закарпатською геологорозвідувальною експедицією у 2002-2007 роках дослідженнями виявлено, що деякі водозабори перебували в неналежному санітарному стані – відсутня огорожа I Зони санітарної охорони (ЗСО) та не позначена II ЗСО.

Державне науково-виробниче підприємство «Геоінформ України» щорічно проводить аналіз режиму підземних вод в природних та порушених умовах його формування. Режимна спостережна мережа державного моніторингу за підземними водами в умовах формування порушеного режиму складається із ряду спостережних пунктів, які вивчають ПВТ UA_TIS_GW_4 та UA_TIS_GW_240 в зоні впливу водозаборів (Ужгородський «Минай» та Хустський «Ріка»). Спостереженнями за режимом рівнів на опорному полігоні на Минайській ділянці Ужгородського родовища підземних вод у 2010 році виявлено, що середньорічні рівні залишилися на позначках попереднього 2009 р. і становили 13,5 -15,0 м незважаючи на зменшення видобутку на 0,4 тис.м³/добу у 2010 році у порівнянні з 2009 р.

Рікська ділянка, що розташована на високій заплаві р. Ріка, спільно експлуатує підземні води ПВТ UA_TIS_GW_4 та води зони тріщинуватості порід ПВТ UA_TIS_GW_240 і з розвіданими експлуатаційними запасами 9,05 тис.м³/добу. У 2010 р. видобуток підземних вод, практично, залишився на рівні попереднього 2009 року, середньорічні рівні на кінець 2010 року становили 3,6-6,71 м.

В таблиці 4.5 наведені дані щодо видобутку підземних вод за період з 2002 по 2010 рр. на водозаборах Ужгородський «Минай» та Хустський «Ріка».

Таким чином, видобуток підземних вод здійснюється за останні роки на рівні, що в 3,5–6 разів (відповідно для Ужгородського «Минай» та Хустського «Ріка») менше затверджених запасів для даних водозаборів.

Таблиця 4.5 Характеристика водозаборів підземних вод «Минай» та «Ріка» в розрізі 2002-2010 рр. за даними режимних спостережень

№	Назва водозабору	Підземне водне тіло (ПВТ), що експлу-атується та його індекс	Затверд-жені експлу-атаційні запаси підзем-них вод, тис.м3/добу	Видобуток підземних вод, тис.м3/добу
				2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
1	Ужгород-ський «Минай»	UA_TIS_ GW_4 (a, laPII-III+aH)	45,0	17,47	17,02	26,13	36,60	34,29	15,18	15,13	13,23	12,83
2	Хустський «Ріка»	Спільна експл-уатація UA_TIS_ GW_4 та UA_TIS_ GW_240 (a, laPII-III+aH)+ (N1-2)	9,05	3,72	3,64	3,45	3,81	2,02	1,65	1,37	1,45	1,47

Завдяки значним ресурсам підземних вод (ПРПВ 1081,60 тис. м³/добу) та великим резервам прогнозних ресурсів підземних вод (94%), у тому числі й експлуатаційних ресурсів (92%) загрози виснаження ПВТ української частини басейну Тиси немає. Кількість невикористаних прогнозних ресурсів підземних вод досить значна (1015,77 тис. м³/добу), однак у зв’язку з нерівномірністю їх розміщення (переважним зосередженням в річкових долинах), забезпеченість водокористувачів також різна. Деякі гірські райони (Воловецький, Міжгірський, Рахівський) зазнають нестачу підземних вод, яка компенсується за рахунок поверхневих вод. Поверхневу воду споживає приблизно 19% населення Закарпатської області. В цілому водозабори Закарпаття працюють в сталому гідродинамічному режимі без перевищення розрахункових величин.

---

[1] Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод. Київ, ДКЗ України, 2000.

[2] Стан підземних вод України, щорічник – Київ: Державна служба геології та надр України, Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2011. – 120 с.

[3] Стан підземних вод України, щорічник – Київ: Державна служба геології та надр України, Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2011. – 120 с.

[4] Доповідь про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2009 рік. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.: http://www.menr.gov.ua/zakarpattya_2009.rar

[5] Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод. Київ, ДКЗ України, 2000.

[6] Доповідь про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2010 рік. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.

[7] Доповідь про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2009 рік. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.: http://www.menr.gov.ua/zakarpattya_2009.rar

[8] Стан підземних вод України, щорічник – Київ: Державна служба геології та надр України, Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2011. – 120 с.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, Дунайська конвенція