До змісту

Пастушок − Rallus aquaticus aquaticus L. Нам у 1949 − 1970 рр. доводилось здобувати цих птахів у селах Рудниках, Березці, Підзвіринці, Чайковичах, Конюшках, Черлянах Львівської області. Птахи потрапляли в капкани, розставлені на водяних полівок та ондатр. Гніздо, сплетене з трави, розташоване на землі, а іноді − на зламаних стеблах очерету, безпосередньо над самою водою. На водоймах коло с. Рудники в першій декаді червня 1949 − 1950 рр. ми знаходили гнізда з 6 − 10 яйцями. У серпні − вересні 1970 р. пастушки досягали високої чисельності на луках р. Верещиці поблизу м. Городка Львівської області. Вага − 90 − 130 г.

Погонич − Porzana porzana L.[1] Трапляється на болотах і по берегах водойм Волинського Полісся, зрідка в Закарпатті і середньому Придністров’ї. Тримається поблизу води в густих заростях макрогідрофільної рослинності. Веде потайний спосіб життя. У північних районах Тернопільської області погоничі звичайні на болотах між селами Дунаєвим і Бережцями, поблизу сіл Суража, Брикова, Борсуків, де розташовані великі водойми. У Волинській області вони численні на луках вздовж р. Прип’яті. Навесні з’являються на початку квітня. Яйця відкладають в середині травня. Коло с. Кімнатка Кременецького району Тернопільської області 19. V 1966 р. знайдено гніздо з 10 свіжими яйцями. На ставу в с. Передмірка Лановецького району Тернопільської області 2. VI 1957 р. виявлено гніздо з 7 слабонасидженими яйцями, розташоване на стеблах водяної рослинності над водою.

Осінній відліт їх на Волинському Поліссі і в Північному Поділлі у вересні − на початок жовтня. Вага цих птахів − у межах 80 − 110 г.

Курочка мала − Porzana parva Scop[2]. У 1949 − 1970 рр. ми спостерігали курочок на водоймах Львівської області в селах Рудниках, Отеневичах, Медениці, Комарному, Раковому, Чайковичах і на Самбірських луках, а у Волинській області − поблизу сіл Хоцуня, Ма-невичів, Чарукова, Куликовичів, Великої Осниці. На Поділлі (Кременецький район) приліт цих птахів зазначено 17. IV 1955 р., 13. IV 1956 р., 19. IV 1957 р. У межах Прикарпаття на стариці Охаба (р. Дністер) в с. Нижньому Тлумацького району Івано-Франківської області в першій декаді червня 1961 р. знайдено гніздо з 7 яйцями. Осінній відліт − у вересні − жовтні.

Деркач − Сгех crex сгех L. Звичайний у заболочених місцях і на вологих луках західних областей УРСР.

Весняний приліт на півночі Тернопільської області спостерігався 5. V 1956 р. (с. Новостав), 5. V 1957 р. (с. Пищатинці), 29. IV 1958 р. (с. Біла Криниця). Улюблені гніздові стації − луки, які чергуються з чагарниковими заростями з вільхи, верб, осики. У таких місцях на Волинському Поліссі (Любомльський, Камінь-Каширський, Ковельський, Ратнівський, Сарненський та інші райони) щільність деркачів висока. Особливо багато (30 особин на 1 км²) деркачів зареєстровано у липні 1971 р. на луках поблизу с. Любиковичі Сарненського району Ровенської області. Строки відкладання яєць розтягнуті. У північних районах Поділля свіжі яйця знаходили з 23 травня по 26 червня. Бувають повторні кладки, які зареєстровані, наприклад, 2. VII 1956 р. в с. Борщівці Лановецького району Тернопільської області. У 1958 р. там же було знайдено гніздо з 5 яйцями деркача і 2 − перепела. Кількість яєць у кладці − 8 − 11. Річковими долинами піднімається у гори. У с. Квасах Закарпатської області на висоті 800 м над рівнем моря у першій декаді червня 1960 р. ми щоденно чули деркачів. Осінній відліт у північних районах Поділля триває до останньої декади жовтня.

Аналіз вмісту шлунків свідчить про те, що в літній період вони живляться переважно тваринною їжею − жуками, перетинчастокрилими, двокрилими, прямокрилими, молюсками. Восени до складу раціону входить насіння різних трав. Вага деркача − 160 − 200 г.

Водяна курочка − Gallinula chloropus chloropus L. Звичайний вид пастушкових західної частини України. Заселює різноманітні водойми, які густо заросли макрогідрофільними рослинами. Поява навесні в Кременецькому і Шумському районах Тернопільської області зареєстрована І. В. Марисовою (1963) 16. IV 1956 р., 17. IV 1957 р.„ 14. IV 1958 р. У травні − червні 1949 − 1972 рр. на дністровській стариці Охаба поблизу с. Нижньова, на водоймах в селах Підзвіринці„ Березці, Отеневичах, Комарному, Плотичі, Заложцях, Любиковичах водяні курочки часто потрапляли в тарілочні капкани, які були розставлені на ондатр і водяних полівок. У кладках буває 7 − 9 яєць. У с. Дунаєві Кременецького району свіжі кладки помічені 12. V 1958 р. Осінній відліт триває до кінця жовтня.

Живляться жужелицями, водолюбами, листоїдами, чорнотілками, довгоносиками, перетинчастокрилими, метеликами, клопами, бабками, павуками, молюсками, насінням очерету, рдесту, ряскою. Вага дорослих птахів − 200 − 280 г.

Лиска − Fulica atra atra L. Зареєстрована на всіх обстежених рівнинних водоймах із заростями очерету, рогозу. На Прикарпаття прилітають у першій половині квітня, а на Волино-Поділля − у кінці березня, їх поява зареєстрована І. В. Марисовою (1963) 24. III 1956 р. (с. Вілія), 28. III 1955 р., 24. III 1956 р., 3. IV 1957 р., 29. III 1958 р., 19. III 1959 р., 5. IV 1960 р. (с. Борсуки). Гнізда влаштовують на сплавинах. У с. Рудниках Львівської області 23. IV 1950 р. виявлене гніздо з 1 яйцем; 28. IV 1950 р. на тих же водоймах знайдено гніздо з 4 яйцями; 26 і 28. IV 1950 р. на сусідніх водоймах виявлені гнізда з 1 − 2 яйцями. За період з 20. IV по 10. VI 1950 р. у селах Рудниках, Княгиничах і Васючиному виявлено 177 гнізд лисок з 875 яйцями. У північних районах Тернопільської області повні кладки зареєстровані 21. V 1958 р. У повній кладці налічується до 12 яєць, звичайно − 8 − 10. На дністровській стариці Охаба в с. Нижньові Івано-Франківської області 12. VI 1951 р. ми виявили двоє гнізд: в одному було маленьке пташеня і яйце, з якого на наступний день вилупилось пташеня; в другому − лише яєчна шкаралупа − пташенята вже його покинули. У с. Отеневичах 17. VI 1949 р. здобуто пташеня віком 10 − 14 днів, а в с. Рудниках 18. VI молоді лиски піднімались «на крило». Подібні явища спостерігались нами у червні − липні 1971 р. на озерах біля с. Чарукова Волинської області, а влітку 1972 р. − на ставах поблизу с. Нової Бубнівки Хмельницької області. В серпні збираються у зграї (на Новобубнівському ставі 3. VIII 1972 р. В. І. Гулай нарахував одночасно 41 лиску). У вересні починається осінній переліт, який триває до листопада (Турійський район Волинської області, спостереження Л. С. Серкеза). Аналіз вмісту шлунків лисок, здобутих у серпні − вересні в Шумському районі Тернопільської області, свідчить про те, що вони живляться ряскою, насінням рогозу, молюсками, різними жуками, клопами, двокрилими. Середня вага лисок: самців − 720 г, самок − 675 г, молодих птахів (цьогорічки) − 525 г.

Джерело:  Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. В-во Львівського ун-ту. 1973, 257ст.

---

[1] Підвидове положення популяції погонича на заході УРСР не встановлене.

[2] Підвид малої курочки, що заселює захід УРСР, не встановлений.

Tags: птахи, Татаринов К.А.