Особливість цього маршруту полягає в тому, що він проходить по території Мармарошського масиву Карпатського біосферного заповідника і поблизу державного кордону з Румунією. Для виходу на г. Піп Іван (Мараморошський) потрібно спеціальний дозвіл прикордонних служб України.

Село Ділове знаходитися в Рахівському районі на автодорозі P 03 Хуст – Івано-Франківськ, в 15 км. від м. Рахів. Маршрут починається з центру села, біля моста через річку Тиса. Від моста дорога йде вправо на Південь, потім повертає на схід і через 0.9 км призводить до контрольно-пропускного пункту (КПП) Діловського лісництва. Далі слідувати по маршруту можна тільки за наявності цивільного паспорта і спеціального дозволу, виданого на кожного туриста.
Пройшовши необхідні формальності та отримавши дозвіл контрольних служб можна продовжувати рух до нашої мети.

Наступні 1.5 км. автодорога йде на схід уздовж струмка Білий і впирається в лісопереробний цех. Пройшовши через виробничу територію цеху виходимо на лісовозну дорогу. Через 3 км дорога виходить на серпантин, а через наступних 600 метрів на велику поляну (908 м.н.р.м.). На краю поляни побудований дерев’яний будиночок, який може прийняти з десяток туристів. Тут досить багато місця для установки наметів, розведення вогнища. Поруч протікає струмок, здатний втамувати спрагу гостей і поповнити їх запаси води.
Важко знайти інше таке ж прекрасне місце для ночівлі у віддалених місцях, серед гірських трав і пахучих квітів. Гора Піп Іван розташована на південному сході ( приблизно 135°), проте її з цих місць не видно.
На північній стороні поляни, на межі з лісом, починається непомітна здалека стежина, що різко набирає висоту. Пройшовши 760 метрів густим лісом (напрям на північ) та піднявшись додатково на 300 метрів, стежка виходить на траверсну дорогу. Рухаючись в тому ж напрямі дорога повільно підіймається і через 0.9 км різко повертає на південний схід. Через 2 км дорога змінює свій напрям на південний і виходить на полонину Лисича.
Справа внизу видно декілька дерев’яних будов тваринницької ферми. Багато туристів влаштовують свою ночівлю, стоянки на цьому високогірному плато. Прямо за рухом виразно видно г. Піп Іван. Наш шлях лежить прямо на південь, через невеликі зарості ялинника. Стежка з дороги йде вгору, іноді обривається, через десяток метрів починається знову, потім роздвоюється, утворюючи пару нових. Дотримуючись заданого курсу через 1.5 км виходимо на траверсну дорогу. Від дороги до вершини гори 800 метрів крутого сходження.<br /> Останні 300 метрів проходять вузькою стежкою вздовж дуже крутого обривистого схилу гори. Тут потрібна обережність і уважність, особливо в умовах поганої видимості. На самій вершині г. Піп Іван (1,936 м.н.р.м.) встановлений чотиригранний залізобетонний стовп заввишки близько трьох метрів. У декількох метрах від нього, в південному напрямі, починається територія Румунії. На відстані 3.5 км. строго на північ вляглися дві гори Берлебаска (1,734 м.н.р.м.) і Петрос (1,781 м.н.р.м.). У східному напрямі йдуть каскади Румунських Карпат.<br /> В західному напрямі лежить ущелина, якою води багатьох струмочків, зливаючись в одну річку Біла, впадають в знамениту річку Тиса.<br /> Друга половина маршруту проходить уздовж українсько – румунського кордону траверсною дорогою в основному на висоті 1,500 – 1,200 м.н.р.м. Відстань від Попа Івана до с. Ділове складає 19.4 км.
Спуск з вершини здійснюємо тією ж стежкою, що й підіймалися. Через 300 метрів на розвилці стежок продовжуємо рух прямо, строго на північ. Пройшовши метрів 700 виходимо на широку траверсну дорогу, яка, звертаючи на південний захід, перетворюється на крутий серпантин. Через 800 метрів виходимо на перехрестя трьох доріг. Одна дорога йде на північ, у напрямі полонини Лисича. Інша повертає на південний схід, уздовж державного кордону. Наш маршрут лежить на південний – схід.
Час, що залишився до завершення походу, дасть нашому туристові можливість відчути справжню тишу глухих карпатських куточків. Стежки тут безлюдні. Проте, стан старої траверсної дороги (прикордонної) хороший. Йти буде легке і приємно. У серпні в цих місцях безліч малини і ожини. Пройшовши години три (біля 8.5 км) дорога вигнеться в північно-західному напрямі. Від вигину 3.4 км до поляни в лісі, від якої починається безпосередній спуск до річки Біла. Від цього місця до кінця маршруту 5.4 км. Перейшовши поляну( 881 м.н.р.м.) виходимо на дорогу, що різко повертає на північний схід. Далі дорога серпантином проходить повз кам’яний кар’єр і заходить на виробничу базу Діловського кар’єра. Від бази до моста через річку 1.2 км. Перейшовши міст повертаємо ліворуч, на захід. На завершення маршруту піде не більше однієї години.