Маршрут кільцевий, починається з села Ворочево і проходить вершинами гір Анталовецька Поляна, Світильник. Шлях пролягає серед лісових масивів буку, грабу, явору стрімкими підйомами і прекрасними полянами. Вам прийдеться перетинати гірські струмки, кам’янисті утворення. У цих місцях на радість туристам є гірські джерела з холодною і чистою водою.

Дістатися до початку маршруту можна “місцевою електричкою” – залізничним транспортом, автобусним маршрутом Ужгород-Перечин до зупинки “Ворочево”. Для тих, хто вважає за краще добиратися до туристичних місць автомобілем рекомендуємо наступний маршрут з м.Ужгорода: автодорога T 1403 Ужгород – Ужоцький перевал (північно-східний напрям, у бік м.Перечин, смт.В.Березный); у центрі м.Перечин на головній дорозі треба перетнути залізничний переїзд (поворот направо) у напрямі м.Свалява, с.Тур’я Поляна. За переїздом та мостом поверніть направо убік с.Ворочево (південний напрям). Відстань до села 3 км. Машину можна залишити в центрі села біля сільського клубу (бібліотеки). Цілком безпечно упродовж світлового дня залишати автомобілі в селах Закарпаття без спеціального нагляду. Місцеві жителі із задоволенням відгукнуться на ваше прохання доглянути за автомобілем. Якщо ви побажаєте сплатити за таку послугу, то це обійдеться вам в 5 гривен (менше 1 долара ).

Звідси, з центру села і починається наш маршрут у північно-східному напрямі, уздовж підніжжя гори. Вийшовши з села і пройшовши близько 0.9 км. попадаємо на ґрунтову лісовозну дорогу, що веде в ліс, у напрямі гір. Праворуч від дороги проходить пішохідна стежка, якою і потрібно рухатися. Заглибившись в ліс на 100 метрів ви побачите стежку у південному напрямі, яка йде різко вгору, під гору. Цей маршрут має позначення – горизонтальні смуги помаранчевого кольору, нанесені місцевими любителями походів на стовбури дерев, кам’яні брили.
Тільки частина маршруту до Антоловецкой Поляни промаркована таким знаком. Пройшовши приблизно 1 год. 30хв. за маркуванням ви виходите на невелику поляну, вкриту густою травою та всипану лісовими квітами. Природа уміло створила цей тихий куточок серед густих дерев і стрімких схилів, надавши його в розпорядження любителям гірських маршрутів. Тут можна зробити невеликий привал, напитися з джерела води, перевірити спорядження. З поляни стежка виводить на кам’янистий хребет, порослий старими буковими деревами.
Піднімаючись хребтом стежина приводить до величезних кам’яних брил, тут же відкривається невеликий вид на Ужанську долину..
Рухаючись вгору стрімким підйомом ви неодмінно виходите на стару покинуту лісовозну дорогу. Повернувши направо і пройшовши близько 200 метрів виходимо на велику лісову поляну, яка знаходиться на самій вершині гори Анталовецька Поляна. Маючи майже горизонтальне розташування поляна за периметром оточена невисоким “земляним валом” — залишками вулкану, діючого мільйони років тому назад. З північної частини поляни підіймаються загострені скелі, які і є найвищою точкою гори (968 м). Тут можна побачити безліч високогірних квітів і лікарських рослин.
Продовження маршруту – гора Світильник, ущелина Західного схилу хребта Синаторія в сіло Ворочево. Наступна контрольна точка маршруту – гора Світильник, до якої треба пройти 3.5 км. Перетинаємо поляну гори Анталовецька Поляна, виходимо на лісовозну дорогу і повертаємо праворуч ( курс 92°). Дорога йде вниз і повільно міняє напрям у бік північного Сходу (курс 64°), а через 600 метрів згинається за напрямом 111°. Після наступних 300 м дорога трохи викривляється, лягає на курс 85°, а через 1км завертає на північ (курс 11°) вбік г.Світильник. Невдовзі попереду відкривається горизонтальна поляна, покрита високою травою і заросла молодими деревами. Це і є Світильник. Ліворуч від дороги, в метрах 30-40, знаходиться джерело. Тут можна зробити привал, поповнити запаси води.
Зворотний шлях починається із спуску. Проходимо стежкою, біля джерела в північно-західному напрямі приблизно 150 метрів та заходимо в густий буковий ліс.
Далі йдемо вліво на захід, сходимо схилом вниз, в глиб ущелини до невеликого струмка. Відстань приблизно складе 600 м.
Потім рухаємося уздовж струмка, вибираючи для руху зручний шлях і дотримуючись обережності в місцях різких спусків. Після години походу складними гірськими рельєфами виходимо на промислово вирубану просіку, потім лісовозну дорогу. Цією дорогою належить пройти 2 години до виходу з лісу. У дощовитий час на цей шлях може піти години три. Спустившись зі схилу та вийшовши з лісу, повертаємо вліво, перетинаємо декілька заростей кущів і молодих дерев та виходимо на відкритий простір. З цього місця добре видно купол церкви в с. Ворочево (західний напрям), а прямо вдалині легко розпізнати долину річки Уж і саму річку. Для завершення маршруту вам знадобитися не більше 30 хвилин.