Дістатися до початку маршруту можна “місцевою електричкою” — залізничним транспортом, автобусним маршрутом Ужгород-Перечин до зупинки Невицьке. Туристам, що прибувають в с.Невицьке громадським транспортом необхідно перейти на лівий берег р.Уж через підвісний пішохідний міст та пройти до місця, де розмістилися декілька невеликих ресторанчиків.

Для тих, хто вважає за краще добиратися до туристичних місць автомобілем рекомендуємо наступний маршрут з м.Ужгорода: автодорога T 1403 Ужгород – Ужоцький перевал (північно-східний напрям, у бік м.Перечин, смт. В.Березний); перед знаком с. Невицьке (13 км) повернути направо у напрямі річки Уж (південний напрям). Від повороту дорога веде прямо до торгового центру зони відпочинку. Машину можна залишити на автостоянці., яка знаходитиметься під наглядом багатьох відпочивальників.

Тут можна запастися водою, продуктами харчування. На цій території знаходиться громадський туалет. Звідси, із зони відпочинку ужгородців, починається наш маршрут у напрямі південного сходу, вгору уздовж струмка. Відстань до гори Анталовецька Поляна 9.3 кілометри. Рух треба починати асфальтовою дорогою, що йде вгору на підйом, до місця розташування розвалин замку Невицьке. Потім продовжуємо шлях ґрунтовою дорогою, яка повертає на південний схід та йде в ліс.
На 4-му кілометрі ліворуч за напрямом рухом від дороги не пропустіть довгу металеву конструкцію, що нагадує залишки недобудованого моста. Ця контрольна точка згодиться дорогою назад. Пройшовши дещо більше 5 км від початкової точки маршруту виходимо на поляну (висота 520 м.н.р.м.), перетинаємо її в напрямі на північний схід (курс 40°). Потім через 650 м йдемо вправо (на розвилці доріг) курсом 122° на південний схід.

Далі дорога приводить на поляну (вирубку лісу) з північного боку. Стаєте на стежку, що йде вліво на південний схід (курс 119°). Від цього місця до гори “Анталовецька Поляна” близько трьох кілометрів. Через 300 метрів проходимо поблизу невеликих скель, які ховаються в заростях молодих дерев ліворуч. Пройшовши ще 300 метрів міняємо курс руху на 162°. Уздовж усієї дороги зустрічаються кущі малини та ожини. У деяких місцях стежку перегороджують невеликі зарості молодих дерев.
Після наступних 200 метрів, перетинаємо поляну та заходимо в ліс з величезними деревами буку та грабу. У лісі проїзна дорога в основному лежить курсом 107°. За 200 метрів до виходу на вершину Анталовецька Поляна, дорога змінить напрям у північний бік. І ось ми на вершині гори Анталовецька Поляна.
Анталовецька Поляна є початковою вершиною вулканічного масиву Синяк, що лежить між містами Ужгород і Свалява.
Маючи майже горизонтальне розташування поляна оточена за периметром невисоким “земляним валом” – залишками, діючого колись мільйони років назад, вулкану. З північної частини поляни підіймаються загострені скелі, які і є найвищою точкою гори (968 метра). Тут можна побачити безліч високогірних квітів і лікарських рослин.
Зробивши пам’ятні фотографії, помилувавшись красотами природи, повертаємося в с.Невицьке. Зворотний маршрут трохи коротший і складає 8.41 км. Йдемо з поляни тією ж стежкою, яка привела нас до вершини. Проходимо знайомими місцями до встановлених металевих конструкцій. Від цього місця відлічуємо близько 360 метрів та повертаємо на стежку, що стрімко спускається курсом 343°. Протяжність спуску дещо більше 500 метрів. У кінці спуск стежка повертає на південний схід (223°), уздовж ущелини. Через наступні 150 м. вихід на ґрунтову дорогу. Далі наш шлях лежить по курсу 292° і закінчується в початковому пункті маршруту.