До змісту

Ця легенда живе на нашій Іршавщині. Оповідають старі люди, що колись на тому місці, де тепер село Лисичево, ріс густий дубовий ліс. У лісі було багато звірів, найбільше лисиць. Перший, хто порушив життя цих тварин, був селянин, що звався Коструб. Він утік від свого пана, котрий змушував працювати селян день і ніч.

А як чоловік прозивався, не знати, бо прозвище собі придумав сам, аби його не могли знайти пани.

Поселившись у цих лісах, Коструб почав розчищати собі галявину для житла і під посів.

Його сім’я натрапила на нору лисиць. Звідси й пішла назва поселення, яке згодом почало розростатись. Землиці на зрубах вистачило й для інших утікачів. З’явився тут і Продан із сім’єю.

Пізніше, коли тут було вже до 140 дворів, люди почали будувати церкву. То було ще в 1424 році, а будували церкву десятки років. Через багато літ у фундаменті церкви знайшли металеву шкатулку, а в ній невеличку історію села, яку ви тепер прочитали.

Джерело: Легенди нашого краю. Ужгород : Карпати 1972. 216 с.

Tags: легенда