4 грудня 1950 р. Генеральна Асамблея запропонувала всім державам та зацікавленим організаціям відмічати 10 грудня День прав людини  і посилити свої зусилля в цій сфері.

Цей день знаменує прийняття Загальної декларації прав людини в 1948 р., беручи до уваги, що Декларація є важливим кроком вперед на шляху людського прогресу і повинна заслуговувати на увагу у всіх державах.

Щороку 10 грудня міжнародне співтовариство відзначає День прав людини. Саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка є основою міжнародних стандартів у сфері прав людини.

На Декларації ґрунтується знача кількість міжнародних договорів з прав людини, які мають обов’язкову юридичну силу і розвиток норм у сфері прав людини у всьому світі. У ній закріплено загальне визнання того, що основні права і основоположні свободи внутрішньо властиві всім людям, є невід’ємними для кожної людини і однаковою мірою застосовні до кожного, і що кожна людина народжується вільною і рівною у своїй гідності і правах.

Положення Загальної декларації прав людини стали підваленою понад 80 міжнародних договорів і декларацій з прав людини, величезної кількості регіональних конвенцій з прав людини, національних законів про права людини і конституцій держав.

Успішне здійснення Загальної декларації привело до вступу в силу в 1976 році Міжнародного пакту про цивільні і політичні права і Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. У них закріплено такі “повсякденні” права, як право на життя, на рівність перед законом, на вільне вираження думок, на працю, на соціальне забезпечення і на освіту. У сукупності з Загальною декларацією ці пакти складають Міжнародний білль про права людини.