Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla L.). Російська назва — ромашка аптечная; місцева — камілка, каміля, комілотея, роман, роман дробний, романець, роман-зілля, романиця, романичка, ромашок, ромашка городня, ромен лікарський, ромен пахучий, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромун-зілля, ромунчик, ром’янок, руман, руманець, руманиця, румен, руменець, руменка, румено, руменок, румин, руминок, руминчик, румунець, румунчик, рум’як, рум’ян, рум’янець, рум’яник, рум’янка, рум’янок, трава романова, хупавка.

Ромашка лікарська

Загальновідома однорічна трав’яниста рослина з родини складноцвітних (Compositae), заввишки 40—45 см. Стебло сильно розгалужене. Листки сидячі, з лінійними або навіть нитковидними долями.

Квітки в кошиках. Кошики численні. Ложе суцвіття дуже випукле. Крайні квітки білі, середні — жовті. Цвіте з травня до жовтня.

Росте по забур’янених місцях, біля жител, в городах, садках.

Застосування. З лікувальною метою використовують квіткові кошики (Flores chamomillae). Вони містять в собі до 0,5% ефірного масла, апігенін, апігенін-глюкозиди, холін, умбеліферон, діоксикумарин, саліцилову кислоту, дубильні речовини, гіркоти і цукор, каротин, азулен.

Ромашка аптечна користується великою популярністю. Настій ромашки вживають при простудних та шлунково-кишкових захворюваннях (при колітах), а також як вітрогінне. Чай з ромашки п’ють при спазмах шлунка, жовтяниці, затриманні менструації, болях матки. Для цього беруть чайну ложку квіток на склянку окропу. П’ють настій теплим по півсклянки 3—4 рази на день за півгодини до або через годину після їжі.

Настій ромашки застосовується і зовні як зм’якшувальний засіб (для ванн при запальних процесах, фурункулах, при трісканні шкіри, для полоскання, примочок, клізм). Відвар ромашки заспокоює болі після видалення зубів, додається до ванни при лікуванні ревматизму. Розтертими свіжими квітками лікують катар носових шляхів.

Збирання. Квітки збирають влітку в суху погоду, повторюючи це кілька разів в міру їх розпускання. Одразу ж сушать в тінистих добре провітрюваних місцях, розкладаючи якомога тоншим шаром.

Дикорослої сировини не вистачає, щоб повністю задовольнити попит населення, тому ромашку лікарську введено в культуру.

Агротехніка ромашки лікарської. Вегетаційний період ромашки дуже короткий — 60—70 днів, а повний цикл розвитку триває 3—4 місяці. Насіння починає проростати при температурі 3—4°С, при температурі 20—30° повністю проростає протягом 10 днів. Проростаючи пізно восени, ромашка розвивається як озима культура.

Під ромашку лікарську, згідно з даними Г. Н. Котукова (1964), відводять родючі грунти середнього механічного складу. Кращі попередники — чистий пар, озимі, що йдуть по чистому пару, просапні культури.

Якщо під ромашку відведено поле з-під озимих, то вслід за їх збиранням стерню лущать, а у вересні орють на зяб на глибину 22—25 см. Якщо попередником були просапні культури, то поле теж орють зразу після їх збирання. Під озимі та під зимові посіви оранку проводять за 25—30 днів до сівби.

Під основну оранку, здебільшого під попередник, вносять по 30— 40 т/га гною. Добрі результати дає сумісне внесення гною і мінеральних добрив з розрахунку: 15—20 т гною і 45 кг/га діючої речовини фосфорно-калійних добрив; азотні добрива — 25—30 кг/га вносять весною, як підживлення. На підзолистих грунтах під переорювання вносять ще 1,5—2,0 т/га вапна.

Ромашку можна сіяти в 3 строки: ранньою весною, за один-півгора місяці до настання морозів і за кілька днів до заморозків. Найкращі результати дають підзимові посіви. Норма висіву насіння становить 2,0—2,5 кг/га, а для підзимового посіву — 3 кг/га. Глибина загортання — 0,5—1,0 см, а підзимові посіви не потребують закривання. Висівають ромашку рядами з міжряддями 45 см. Практикують ще чотирирядкові посіви з доріжками в 60 см і відстанню між рядками 30 см. Щоб зберегти вологу і запобігти видуванню насіння з грунту, зразу після сівби площу прикотковують легкими котками.

Першу шаровку міжрядь проводять вручну, щоб не засипати землею дуже дрібні сходи ромашки. Коли сходи зміцніють, міжряддя розпушують культиваторами, а рядки прополюють вручну.

Квітки ромашки збирають на початку цвітіння за допомогою спеціальних гребенів або руками. На протязі літа урожай збирають до шести разів.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971