Калина звичайна (Viburnum opulus L.). Російська назва — калина обыкновенная; місцева — бульденеж, гордина, калена, каленина, калина лісова, калинка, свіба.

Кущ з родини жимолостевих (Caprifoliaceae), заввишки до 2—5 м. Кора на гілках бурувата, іноді з червонуватим відтінком. Гілки голі. Листки супротивні, крупнозубчасті, зверху майже голі, знизу пухнасті, черешки довгі, голі.

Квітки білі в щитковидному суцвітті. Крайні квітки значно більші середніх. Плоди круглі, яскраво-червоні. Цвіте в кінці травня — в червні.

Росте в лісах, по берегах річок, на луках.

Застосування. З лікувальною метою використовують кору калини (Cortex viburni). Вона містить глюкозид вибурнін і фермент, який викликає його розкладання, солі валеріанової кислоти.

Спиртово-водяна витяжка, рідкий екстракт з кори призначають як внутрішнє по 20—30 капель кілька разів на день при маткових кровотечах. Крім того, вживають відвар з кори (15—20 г на 200 г води) по столовій ложці 3—4 рази на день.

Ягоди містять вітамін С і застосовуються у вітамінних наборах. Ягоди мають властивість посилювати скорочення серця і підвищувати діурез.

Збирання. Кору з гілок калини збирають в квітні—травні. Сушать на відкритому повітрі або у спеціальних печах.

Калина звичайна.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971