Лікарські рослини Карпат. Глід.
Глід (Crateagus L.). Російська назва — боярышник.
Колючі кущі або деревця з черговими перисто-лопатевими або роздільними листками й дрібними двостатевими квітками, зібраними в щитовидні суцвіття.
На Закарпатті росте два види глоду.
.
Глід колючий (С. oxyacanthaL.). Російська назва — боярышник колючий; місцева — бариня, бояришник, глів, гліг, глід звичайний, глід-колюх, глідина, глій, глог, глога, глогина, глогівка, глоговка, глод, глодина, глоєна, гложина, глоїна, глот, глюд звичайний, гльод, кряк логовий, ліг, ліжник, лог, лога, логин, логиня, логинька, логівка, лоєна, оглід, серебрина.
Кущ або деревце з голими пагонами. Колючки нечисленні. Листки оберненояйцевидні з надрізно-пилчастими лопатями. Квітки білі або рожеві. Плід кулястий, гемно-червоний. Цвіте у травні—червні. Росте переважно на узліссі, в дубових лісах.
Глід колючий.
.
Глід одноматочковий (С. monogyna Jacg.). Російська назва — боярышник однопестиковый; місцева — бояришник, глидина, глід, глід звичайний, глід одностовпиковий, глід остролистий, гліт, глідина, глод, глодина, гложина, глоїна, глот.
Кущ або деревце. Пагони голі. Колючки нечисленні. Квітки білі. Плід коричнювато-червоний. Цвіте в червні.
Росте переважно на узліссях та в дубових підлісках.
Застосування. З лікувальною метою використовуються плоди глоду, рідше листки й квітки, які містять ефірне масло, гірку речовину кратегин, кратегусову кислоту, танін, триметиламін, виннокам’яну й лимонну кислоти, каротин, вітамін С.
Плоди, листки і квітки глоду широко застосовувались у минулому при різних захворюваннях, особливо при серцевих. Препарати глоду у вигляді водного настою і рідкого екстракту вживають при нервових захворюваннях, неврозах, гіпертонії.
Згідно з даними А.Я.Губергріца, глід здавна застосовується в народі при захворюваннях серця, ревматизмі, водянці, артеріосклерозі, ожирінні, тиреотоксикозі, при нервових захворюваннях, що супроводжуються головними болями.
М. Д. Машковський вказує, що глід посилює кровообіг у вінцевих судинах серця та в судинах мозку, підвищує чутливість серця до дії серцевих глюкозидів.
С.А. Томілін доводить, що в малих дозах глід посилює серцеві скорочення, в більших — знімає спазми судин серця (грудна жаба), а також є добрим засобом при гіпертонії, неврозах, клімаксі.
Підвищені дози глоду позитивно впливають при безсонні, яке викликане нервовим збудженням.
Згідно з даними А.Я.Губергріца та Н. І. Соломенка (1964), препарати з квітів глоду діють ефективніше, ніж препарати з плодів. Згадані автори пропонують таку методику виготовлення настойки: 1 частину свіжих квітів (зібраних в період розкриття) залити 10 частинами 70-градусного спирту і настояти при кімнатній температурі 7 днів. Вживати всередину по 15—30 капель на склянку води. При безсонні і неврозах, ревматизмі цю дозу слід збільшити в 2—3 рази. Можна також користуватися 10-процентним водним настоєм сухих квітів, але він менш ефективний.
Спиртовий настій з плодів (по 30—50 капель 3 рази на день) або рідкий екстракт (по 20—30 капель 3—4 рази на день) приймають до їжі при гіпертонії.
Збирання. Заготовляють плоди восени (вересень—жовтень) в період повного достигання. Сушать на відкритому повітрі або в сушарнях. Квітки збирають у травні—червні.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати