Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.). Російська назва — рябина обыкновенная;місцева — берек, виспина, вограб, вонега, вонига, вораб, вораба, ворбина, воробиха, воряска, гораб, горба, горбина, гороб, гороба, горошник, грабина, лушина, ограб, ограба, ораба, оріб, оребина, оряба, орябина звичайна, орябка, раба, рабина, ріба, робина, ряб, рябина дика, рябка, ряботиння, рябчик, скорух, скоруха, скоруш, скоруша, скорушина, смердак, тарани, храбина, чуб, шкорух, юд, юда, юдик, юдина, яжембина, ярабина.

Невисоке дерево з родини розоцвітих (Rosaceae).

Кора сіра. Листки чергові, непарно-перисті. Квітки зібрані в щитовидні суцвіття. Плоди дрібні, майже круглі, ягодоподібні, червоні. Цвіте в травні—червні. Плодоносить в кінці серпня, вересні—жовтні.

Зустрічається в лісах, гайках, серед чагарників, у садах і парках, а також в горах. Плодоносить тільки на відкритих сонячних місцях.

Застосування. З лікувальною метою використовують плоди горобини. Вони містять цукор, яблучну кислоту, гіркі дубильні речовини, вітамін С (до 20— 40 мг%), вітамін Р і каротин (8 мг%). Застосовуються при лікуванні цинги і як сечогінне. В народній медицині застосовують препарати з горобини як протизачаточний, сечогінний і кровозупинний засіб (А. П. Попов).

Збирання. Збирають ягоди восени, до морозів, і сушать у печах або сушарках.

Горобина звичайна.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971