Гіркокаштан звичайний. Кінський каштан (Aesculus hippocastanum L.).Російська назва — каштан конский; місцева — гистиня, жолузник, каштан.

Високе, гарне дерево з родини гіркокаштанових (Hippocastanасеае). Листки супротивні, довгочерешкові, пальчастоскладні. Квітки неправильні, білі або рожеві, зібрані в прямостоячі пірамідальні волоті. Цвіте в травні—червні. Плід — коробочка з дуже великими насінинами.

Походить гіркокаштан з Північної Греції. У нас розводять в парках, садах як декоративне дерево.

Застосування. З лікувальною метою використовують квітки (Flos hippocastani), насіння (Semen castanae eguinae), а в народній медицині й кору. Квітки містять цукор, слиз, дубильні речовини; плоди — незначну кількість жиру (5—7%), глюкозид ескулін, близько 8% білкових речовин, 24—28% сапоніну, 8—13% гірких і дубильних речовин, амінокислоту аргінін, протеолітичний ензим ерепсин і деякі інші речовини.

Сік із свіжих квітів каштана по 25—30 капель на столову ложку води приймають 2 рази на день при розширенні та тромбозах вен і при запаленнях гемороїдальних вузлів. Екстракт з плодів каштана (aescusan) використовується при цих же хворобах.

Після тривалого вживання соку з квітів каштана гемороїдальні болі припиняються і, якщо хвороба не запущена, шишки зникають. З відвару кори гілок (50 г на 1 л води) роблять ванни при гемороїдальних кровотечах безпосередньо після випорожнення, коли шишки ще зовні (ванна прохолодна, протягом 15 хв.).

При маткових кровотечах, що виникли в період клімактерія або з інших причин (не зв’язаних із злоякісними новоутвореннями), відваром з кірки стиглого насіння каштана користуються для промивань (15 г кірки в 250—300 г води кип’ятять 10 хв. на слабому вогні). Промивання роблять 2 рази на день.

Збирання. Квітки заготовляють у травні—червні і сушать в закритих і добре провітрюваних місцях. Насіння збирають восени, розкладають тонким шаром і сушать дуже обережно. Досушується насіння при температурі до 50°.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971