Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.)Російська назва — плаун булавовидный; місцева — баранець, гончар, гостечник, дереза, дерибас, дерча, деряба, диреч, жовтило, звадник, колдунник, колотник, лапка куряча, лицій, матник, митник, незайманик, нитота, опоясник, падиволос, пелех, пелешатник, пелешник, перех, пилочник, плавун звичайний, плознь, пнознь, поясник, прядики, п’ядик митник, п’ядич, п’ядич булавовидний, п’ядич митник, п’ядич пелешник, п’ядники, розвильник, сварник, тисина.

Вічнозелена багаторічна спорова рослина з родини плаунових (Lycopodiaceae). Стебло повзуче, зелене, гіллясте. Як і гілки, густо вкрите дрібними лінійно-ланцетними листочками, які розташовані багатьма рядами. На кінцях гілок влітку з’являються прямостоячі два, рідше п’ять колосків, з яких висипаються жовті порошкуваті спори.

Поширений у лісах, особливо в хвойних, на замшілих місцях між кущами, деревами, а також на лісових галявинах, узліссях. На Закарпатті зустрічається в околицях сіл Нижня Розтока та Скотарське Воловецького району, на узліссі біля потоку в околицях Дубриничів Перечинського та Чорноголови Березнянського районів; на горі Обавський Камінь Свалявського району та в інших місцях. Значні запаси його в Івано-Франківській, Львівській та Житомирській областях.

Застосування. В медицині використовують спори плауна (Sporae lycopodii). Вони містять близько 50% олії, до складу якої входять олеїнова та деякі інші кислоти, а також фітостерин, гліцерин тощо. Спори застосовують як дитячу присипку, а також для виготовлення пілюль і різних ліків.

В народній медицині спори і надземну частину плауна вживають при захворюваннях печінки, дихальних шляхів, для присипки ран тощо. При лікуванні сечового міхура вживають через кожні дві години одну ложку меду, посиланого спорами плауна.

Збирання. Спороносні колоски плауна починають збирати наприкінці липня і продовжують до початку осені, коли вони цілком дозріють і набудуть жовтого кольору. В суху погоду спори плауна навіть при найменшому дотику обсипаються, тому їх слід збирати раннім ранком або у вологу погоду. Для збирання спороносних колосків можна використовувати ножиці, до нижнього леза яких припаяна металева коробка, а до верхнього — її кришка. Сушать колоски у звичайних печах при температурі 35—50°, у кімнатах або інших теплих приміщеннях, підклавши під них чисту підстилку. Після сушіння колоски просівають крізь густе волосяне або шовкове сито, щоб відокремити спори від колосків.

Можна також заготовляти спори інших плаунів, які поширені на Закарпатті: плауна колючого (L. annotinum L.), який росте в ялинових лісах, плауна баранця (L. segalo L.), який росте в лісах, іноді на полонинах, і плауна альпійського (L. alpinum L.), що зустрічається на скелях, полонинах.

Плаун булавовидний

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971