До змісту

За завданням Інституту ботаніки Академії наук УРСР протягом кількох років (1948—1956) в ліхенологічній лабораторії Відділу спорових рослин Інституту вивчалася ліхенофлора Українських Карпат. Здійснення тривалих експедицій дозволило нам зібрати значний матеріал, обробка якого та використання літературних джерел, — робіт ліхенологів Угорщини, Чехословаччини і Польщі, — дали змогу з достатньою повнотою скласти інвентар лишайників цієї своєрідної і цікавої гірської країни. Користуючись літературними даними, ми встановили, що кількість лишайників в Українських Карпатах дорівнює 722 видам; під час обробки зібраних нами матеріалів список цей збільшився на 138 видів. Отже, список з 860 видів став досить міцним фундаментом для флористичного аналізу ліхенофлори Українських Карпат. В своїй роботі особливу увагу ми присвятили ізографічному аналізу.

Серед виявлених нами лишайників значна кількість належить до нових видів для всієї України; частина їх (57 видів) — дуже рідкісні рослини, нові для Радянського Союзу[1]. Особливо збагатилися дані по Буковинським Карпатам, відомості про які помежувалися кількома окремими розрізненими повідомленнями в роботах зарубіжних ліхенологів. Ми описали на матеріалі, обраному в Українських Карпатах, три нових для науки види: Aсrocordia bukowinensis, певно, східнокарпатський ендем, близький до А. conoidea; Lecanora nemoralis з секції Pallidae — неморальний вид гірського (можливо, карпатського) генезису; Lecanora multispora — багатоспоровий вид з нез’ясованим ще ізографічним поширенням і систематичними зв’язками.

Зібрана колекція лишайників була опрацьована в лабораторії ліхенології Відділу спорових рослин Інституту ботаніки АН УРСР та у ліхенологічному гербарії Відділу спорових рослин Ботанічного інституту Академії наук СРСР.

Не можемо не скористатися з нагоди, щоб висловити щиру подяку доктору біологічних наук проф. А. М. Окснеру, під керівництвом якого провадилася робота по вивченню ліхенофлори Українських Карпат, за визначення лишайників роду Usnea та дозвіл користуватися своїми неопублікованими матеріалами, заслуженому діячеві науки доктору біологічних наук проф. В. П. Савичу — за створення найкращих умов для роботи під час наших щорічних відряджень до ліхенологічного гербарію БІНу, кандидату біологічних наук К.О. Рассадіній — за товариську допомогу під час нашої роботи в ліхенологічному гербарії і бібліотеці БІНу. Велику подяку висловлюємо також доктору Е. Сатала, науковому співробітнику Інституту захисту рослин в Будапешті, який ласкаво дозволив нам використати неопубліковану роботу свого батька — відомого угорського ліхенолога Е. Сатала, присвячену лишайникам Карпат.

---

[1] Нові види завжди відмічаються в тексті при розгляді відповідних географічних елементів.

Джерело: Макаревич М.Ф. Аналіз ліхенофлори Українських Карпат. Видавництво АН УРСР, Київ, 1963,