ДО ЗМІСТУ

Список мохоподібних, який ми подаємо нижче, є зведенням всіх або майже всіх даних, вміщених у літературних джерелах, присвячених бріофлорі Українських Карпат, матеріалів бріологічних гербаріїв Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного АН УРСР та Державного природознавчого музею АН УРСР, а також власних досліджень, які провадилися протягом 1966—1970 pp. на території Українських Карпат. До списку введено 653 види мохоподібних. Систематичний склад їх наведено нижче:

Антоцеротовидні представлені двома родами і однією родиною, печіночники — 62 родами і 31 родиною. Найбільшими за кількістю видів серед печіночників є шість родин: Lophoziaceae, що налічує 29 видів, Scapaniaceae — 17, Jungermanniaceae — 15, Серhaloziaceae—12, Marsupellaceae — 9, Ricciaceae — 6 видів. На долю цих родин припадає більше половини всіх видів печіночників (54%), представлених в Українських Карпатах. Решта родин (25) представлена 1—5 видами. Найбагатшими за кількістю видів родами є Scapania (14), Cephalozia (10), Lophozia (9), Marsupella (6), Barbilophozia (6).

Клас мохи включає 149 родів, об’єднаних у 47 родин. Найбагатшими за кількістю видів серед них є: Dicranaceae, що налічує 50 видів, Brуасеае — 38, Brachytheciaceae — 35, Amblystegiaceae— 34, Trichostomaceae — 30, Grimmiaceae — 29, Sphagnaceae — 26, Orthotrichaceae — 25 видів. Ці 8 родин об’єднують понад половину всіх видів мохів (58%). Найбагатшими за кількістю видів є роди: Sphagnum (26), Bryum (26), Mnium (18), Dicranum (14), Grimmia (14), Brachytheicum (13).

Рис. Картосхема флористичних районів Українських Карпат:

І — Прикарпаття; II — Східні Бескиди; III — Горгани; IV — Свидовець; V — Чорногора; VI — Чивчино-Гринявські гори; VII — Мармароські Альпи; VIII — Вулканічні Карпати; IX — Хуст-Солотвинська западина: X — Закарпатська рівнина.

Список антоцеротовидних, печіночників та сфагнових мохів складено за системою Д. К.Зерова (Зеров, 1964); справжніх мохів — за системою Флейшера — Бротеруса (Brotherus, 1924), з урахуванням тих змін, які прийняті в «Определителе листостебельных мхов СССР» (Савич-Любицкая, Смирнова, 1970), в «Определителе лиственных мхов средней полосы и юга Европейской части СССР» (Мельничук, 1970) та інших вітчизняних виданнях. Поширення видів на території Українських Карпат подано за флористичними районами (рис.), запропонованими В. І. Чопиком (Чопик, 1969).

Поряд місцезнаходжень, що подаються за літературними джерелами, в дужках наведено прізвище автора праці і рік її видання; біля місцезнаходжень, які наведено за гербарними матеріалами, в дужках стоїть прізвище колектора.

Джерело: Д. К. Зеров, Л. Я. Партика Мохоподібні українських Карпат. Київ, Наукова думка, 1975