Похід до однієї з цікавих вершин Українських Карпат – Чорної гори – не менш популярний серед походів до інших двохтисячників. Гора знаходиться на південному сході Закарпатської області, на межі з Івано-Франківською областю. в одному ряду Чорногірського масиву лежать вершини Петрос, Говерла, Туркул і Чорна Гора (на півдні). Вершину Чорної Гори легко розпізнати з відстані за величезною кам’яною будовою – колишній обсерваторії, побудованій в 1930-34 роках, у той час, коли ця територія належала Польській Республіці.
Мабуть, це єдина вершина з двохтисячників, на якій можна без особливого ризику розташовувати намети та ставати на ночівлю. Від сильних поривів вітрів тут легко сховатися за кам’яними стінами напівзруйнованої обсерваторії.

На північному схилі перед вами лежить Чорногірський хребет, з південного схилу відкривається панорама Мармарошського масиву Карпатського біосферного заповідника та гірських вершин Румунії.

Похід на Чорну Гору проходить уздовж гірських струмків, лісовозними дорогами, крутими кам’янистими схилами. Маршрут віддалений від населених пунктів, тому тут рідко можна зустріти туристів. Промислове вирубування лісів в цих місцях різко скоротилося. Тиша та спокій лісів швидко відновили своє царювання. У глухих заростях малини можна зустріти карпатського бурого ведмедя. У чистих водах струмків Стоговець і Великий Балзатул водитися форель.
Скористайтеся автодорогою P03 Рахів – Івано-Франківськ. На покажчику – с.Богдан поверніть на дорогу місцевого значення Т07-21 . Від головної дороги до села Богдан 10.8 км. В центрі села можна знайти місце для безпечного паркування автомобіля. Тут з повагою відносяться до туристів та мандрівників. Інший спосіб дістатися до с.Богдан – використовувати рейсовий автобус “Рахів-Богдан”.
Перший відрізок шляху протягом 7.7 кілометрів належить пройти автомобільною дорогою, через селище Луги, до злиття двох гірських річок Говерла та Біла Тиса. Перейшовши міст, поверніть направо на південний схід. Від повороту до вершини трохи більше 17 кілометрів. Далі лісовозна дорога веде вас уздовж правого берега річки Біла Тиса. Орієнтирами за ходом руху будуть струмочки, що впадають в Білу Тису та дерев’яні мости через них.
Перший струмочок та міст будуть через 1.8 км., наступний через 2.6 км., потім через 0.7 км., та 1.6 км. Перед четвертим мостом дорога роздвоюється: направо йде на південь, наліво йде на схід. Продовжувати рух треба дорогою, що йде вліво на схід, пролягає лівим берегом струмка Великий Балзатул. Через 2.6 км дорога, пройшовши три мости, перейде на правий берег струмка. Наступні 2 км дорога кілька разів перетне струмок і виведе до дерев’яних будівель, що були гуртожитками для лісорубів.
Тут можна вибрати зручні та гарні місця для привалу та ночівлі. Біля дерев’яних будівель переходимо струмок і рухаємося правим його берегом на схід. Через 1 км, вправо від дороги вгору, йде стежка, в напрямі на південний схід. Від цього місця до межі, де закінчується смуга лісу близько 2.5 км (до вершини 4.4 км).
Перші 600 метрів стрімкого підйому проходять уздовж глибокої ущелини, внизу якої протікає шумний струмок. Далі виходимо на лісову дорогу, що веде через стару вирубку в напрямі північного сходу. Пройшовши відкриті схили, заростям малини входимо в змішаний ліс та рухаємося у східному напрямі. Після 60 хвилин підйому лісовою стежкою виходимо на відкритий простір, з якого добре видно вершину Чорної Гори.
Далі належить вийти на Чорногорський хребет досить стрімким схилом, покритим низькорослими кущами, гірським мохом, нестійкою кам’янистою породою. Від краю смуги лісу до стежки Чорногірського хребта близько 980 метрів. Орієнтиром злиття стежок є кам’яниста гірка на досить прямій ділянці хребта. Звідси до вершини дистанція в один кілометр навпростець та 175 метрів вертикального підйому.
На завершальній ділянці шляху іноді відкриваються види на вершини Мунчель, Дземброня, які також належать до Чорногірського хребта. З вершини Чорної Гори добре видно увесь Чорногорський хребет, що простирається з південного сходу на північний захід. На південному сході видно вершину гори Вихід, а в напрямі на південь – хребет Руський, г.Радуль, г. Велику Рагоску — карпатські вершини в Румунії.
Насолодившись видами Карпат, просторами лісів, відчуттям висоти та плином хмар, покидаємо це унікальне місце з надією, що коли-небудь це кам’яна будівля- колишня обсерваторія буде відреставрована та використана на благо людей.