До змісту

С − СУГРУДИ

21(2). Зустрічається рідко на крутих і випуклих частинах схилів південних експозицій у передгір’ях на висотах 150-300 м н.р.м. Ґрунт змиті малопотужні сірі лісові або буроземні з незначним гумусовим горизонтом, інколи скелетні, на вулканічних породах і піщаниках. Деревостани формує дуб скельний з домішкою дуба звичайного ІІІ-IV бонітету. Підлісок рідкий, школи зустрічаються: кизил, глід одноматочковий, терен, шипшина бруслина європейська, ліщина, клокичка, скумпія.

Надґрунтове покриття зріджене або середньої густоти, його представляють такі види: тонконіг боровий, перлівка, ожика волосиста, котячі лапки, нечуй-вітер волохатий, золотушник звичайний, буквиця лікарська, пахучка звичайна, дзвоники персиколисті, вероніка дібровна, наперстянка великоквіткова, осока гірська, деревій звичайний, зіновать руська, звіробій гірський, суниці лісові, зубниця бульбиста, булатка червона та інші.

ТИП ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ − С1 − СУХИЙ СУГРУДОК _______ (22)

_______Інші ознаки _______ (23)

22(21). У складі корінного деревостану переважає дуб скельний, рідко в домішці окремі екземпляри граба, клена польового, дуба звичайного, берези і черешні. Бонітет насаджень ІІ-ІІІ. Природне відновлення проходить незадовільно. Зустрічається в Закарпатті, Придністров’ї, займає стрімкі схили південної експозиції в межах 150-300 м н.р.м.

Тип лісу − суха нагірна судіброва − (С1-Дск) з фрагментами сухих дібров.

23(21). Формується на всій території Карпат на висотах 150-200 м і на 600-1300 м н.р.м. Займає переважно випуклі форми південних схилів крутістю 20-35 град. Ґрунти буроземні або гірсько-підзолисті, скелетні, потужністю 40-60 см. Корінні деревостани формують: смерека, ялиця, бук, дуб скельний. У домішці зустрічаються: граб, черешня, явір, клен гостролистий, осика, береза, клен польовий, берека, рідко груша. У підліску ліщина, свидина, крушина ламка, глід одно маточковий, шипшина, кизил, бруслина бородавчата, верба козяча, горобина. У трав’яному покриві переважають: осока волосиста, дзвоники скупчені і персиколисті, ожика волосиста і борова, орляк, підмаренник весняний, анемона дібровна, грястиця збірна, нечуйвітер чорний, перлівка, смілка, зірочник звичайний, веснівка дволиста, жовтозілля Фукса, золотушник звичайний, чорниця, брусниця, купина кільчаста, вероніка лікарська, молочай мигдалевидний, фіалка лісова, грушанка, підбілик альпійський. Невеликими плямами зустрічаються зелені мохи. Як правило, папоротники і квасениця відсутні.

ТИП ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ − С2− СВІЖИЙ СУГРУД _______ (24).

_______Ознаки інші _______ (29).

24(23). У деревостані домінує дуб скельний Іі бонітету. У домішці зустрічаються: граб, клен гостролистий, береза, груша, черешня, рідко дуб звичайний. Зустрічається в Закарпатті і в Придністров’ї на гіпсометричних рівнях 150-300 м н.р.м., в Прикарпатті − 300-400 м н.р.м.

Тип лісу — свіжа нагірна судіброва (С2-Дск).

_______Корінна асоціація сформована дубом скельним з домішкою бука, граба, дуба звичайного, черешні, берези, верби козячої, осики. береки, клена польового. Деревостан ІІ бонітету. Краще відновлюється бук і граб, рідше – дуб. Зустрічається часто до 300-400 м н.р.м. в Закарпатті, Прикарпатті і Придністров’ї.

Тип лісу − свіжа нагірна букова судіброва (С2-бкДск).

_______Ознаки інші _______ (25).

25(24). Корінна асоціація із дуба звичайного інколи з домішкою дуба скельного І і ІІ бонітету. Супутні породи: граб, черешня, береза, осика, зрідка груша, берека. клен польовий. Поширений порівняно рідко в передгір’ї вулканічних Карпат на висотах 150-300 м н.р.м. в Закарпатті і Придністров’ї.

Тип лісу − свіжа грабова судіброва (С2-гД).

_______У деревостані домінують дуб звичайний з домішкою ялиці II бонітету, зустрічається граб, береза. Поширений на Прикарпатті в межах 250-350 м н.р.м.

Тип лісу − свіжа ялицева судіброва (С2-яцД).

_______У складі корінного деревостану переважає дуб звичайний з домішкою бука. У якості підросту чи другого ярусу постійно зустрічається граб, яблуня лісова. Поширений на Прикарпатті і в Закарпатті на східних і західних експозиціях до 300-350 м н.р.м.

Тип лісу − свіжа букова судіброва (С2-бкД).

_______Ознаки інші _______ (26).

26(25). У корінному деревостані переважає бук. У домішці дуб звичайний, і раб, береза, клен польовий, явір. Бонітет II. Поширений на Закарпатті і Прикарпатті, займає випуклі частини схилу, пагорби, зустрічається і в гірській частині (Сколівські Бескиди). Висоти 250-550 (600) м н.р.м.

Тип лісу − свіжа грабова субучина (С2-гБк).

_______У деревостані домінує бук II бонітету. У домішці зустрічаються: ялиця, смерека, береза, інколи клени, осика, лина. Поширений в Прикарпатті, Закарпатті і Буковині на висотах 600-800 м н.р.м.

Тип лісу − свіжа смереково-ялицева субучина (С2-см-яцБк).

_______Ознаки інші _______ (27).

27(26). Корінна асоціація сформована ялицею 1-М бонітету з незначною домішкою дуба, бука, граба, берези, явора. Поширений на південних гірських хребтах в Прикарпатті, Закарпатті і Буковині ь межах висот 450- 550 м н.р.м. Зустрічається рідко.

Тип лісу − свіжа дубово-букова суялчина (С2-д-бкЯц).

_______У деревостані домінує ялиця І-ІІ бонітету з домішкою смереки і бука. Зустрічається на всій території Карпат в межах 650-1000 м н.р.м.

Тип лісу − свіжа смереково-букова яличина (С2-см-бкЯц).

_______Ознаки інші _______ (28).

28(27). У корінному деревостані переважає смерека з домішкою ялиці і бука. Зустрічається на всій території Карпат на висотах 800-1200 м н.р.м.

Тип лісу − свіжа буково-ялицева сусмеречина (С2-бк-яцСм).

29.(23). Поширений на всій території Карпат на висотах 400-1500

м н.р.м. Займає всі експозиції. Ґрунти потужністю 60-80 см, різного механічного складу, часто суглинисті, формуються на гірських породах різного геологічного віку і петрографічного складу, але частіше всього на сланцях і піщаниках. Інколи спостерігаються виходи материнської породи на поверхню. Деревостани формують: смерека, ялиця, бук, дуб звичайний і скельний. У домішці зустрічаються: граб, береза, осика, липа, клен гостролистий, клен-явір, кедр. У підліску, горобина, крушина ламка, жимолость чорна, спірея в’язолиста, бузина червона, ліщина, верба козяча і сілезька, бруслина бородавчаста, калина. Найбільш характерними представниками живого надґрунтового покриття є: осока пальчаста, щитник чоловічий, щитник Ліннея, підмаренник Шультеса, підбілик альпійський, ожика лісова, квасениця, купена кільчаста, чорниця, жовтозілля Фукса, пренант пурпуровий, атрагена альпійська, сугайник австрійський, щитник шартрський, хвощ лісовий, веснівка, зірочник ланцетовидний, грушанка круглолиста, грушанка однобока, костяниця, золотушник звичайний, одинарник європейський, брусниця. Також дуже звичні, але менш постійні: куничник наземний, конвалія, герань лісова, розхідник звичайний, ожика волосиста, плаун річний, плаун булавовидний, перлівка поникла, просянка розлога, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий і альпійський, кремена біла, нечуйвітер чорний, зеленчук жовтий, молочай мигдалевидний, стрептоп листообгорнутий, міцеліс стінний, шавлія залозиста, герань Роберта, зніт гірський, багатоніжка звичайна. жовтець платанолистий, незабудка альпійська. Із мохів: євринхій, глокоміум, листяні мохи. При виділенні цього типу обов’язкова наявність квасениці та папоротників.

ТИП ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ − С3 − ВОЛОГИЙ СУГРУД _______ (30).

_______Ознаки інші _______ (35).

30(29). У деревостані домінує дуб звичайний II бонітету з невеликою домішкою граба, займає рівнинні і дещо понижені місцезнаходження. Поширений в Прикарпатті, Закарпатті і на Буковині до 450 м н.р.м.

Тип лісу − полога грабова судіброва (С3-гД).

_______ Корінний деревостан сформований лубом звичайним з домішкою ялиці і граба, одинично зустрічається клен гостролистий, вільха сіра і чорна. Бонітет І-ІІ. Поширений в Прикарпатті і на Буковині на висотах 250-300 м н.р.м.

Тип лісу − волога ялицева судіброва (С3-яцД).

_______ У складі корінних деревостанів домінує дуб звичайний з домішкою бука, граба, берези, осики, клена гостролистого. Бонітет II. Поширений в Прикарпатті, Закарпатті і Буковині на висотах 250-300 м н.р.м.

Тип лісу − волога букова судіброва (С3-бкД).

_______Ознаки інші_______ (31).

31(30). Корінний деревостан сформований дубом скельним. Супутниками виступають у незначній домішці: граб, клен гостролистий, верба, береза, осика, вільха чорна. Бонітет І-ІІ. Зустрічається в Закарпатті на висотах 300-400 м н.р.м.

Тип лісу − волога нагірна грабова судіброва (С-гДск).

_______У складі деревостанів переважає дуб скельний. У домішці:

бук, граб, береза, осика, верба козяча, берека. У підрості панує бук. Займає ввігнуті форми рельєфу, нижні частини похилих схилів північних і східних експозицій. Поширений у Закарпатті в межах 400-500 м н.р.м.

Тип лісу − волога нагірна букова судіброва (С3-бкДск).

_______Ознаки інші _______ (32).

32(31). Корінний деревостан формує бук за участю дуба звичайного і граба. Можлива домішка черешні, клена-явора, береки, осики. Бонітет II. Поширений у передгірній частині Прикарпаття і Закарпаття до висоти 600 м м.р м.

Тип лісу − волога грабова субучина (С3-гБк).

_______Корінний деревостан чистобуковий або з домішкою явора, берези, осики. Бонітет II. Зустрічається вище верхньої межі поширення граба, на висотах 600-900 м н.р.м. на Закарпатті і в Прикарпатті.

Тип лісу − волога чиста субучина (С3-Бк).

_______У корінній асоціації панує бук з домішкою граба і ялиці, інколи зустрічаються явір, береза, дуб. Бонітет 1-11. Поширений в Закарпатті, Прикарпатті і на Буковині в перехідному поясі від букових до хвойних лісів на висотах 500-800 м н.р.м.

Тип лісу − волога грабово-ялицева субучина (С3-г-яцБк).

_______У деревостані панує бук II бонітету з домішкою ялиці, смереки, може зустрічатись явір, береза. Поширений на всій території Карпат в межах висот 500-900 м н.р.м.

Тип лісу − волога смереково-ялицева субучина (С3-см-яцБк) в комплексі з смерековими субучинами.

_______Корінні деревостани формує бук з домішкою ялиці. Насадження, як правило, II і рідше І бонітету. Поширений в Бескидах, Прикарпатті. Закарпатті і Буковині на висотах 650-1000 м н.р.м.

Тип лісу − волога ялицева субучина (С3-яцБк).

_______Корінні деревостани складаються з бука з домішкою явора.

Бонітет II-IV. Поширений у верхній частині гір на висотах 1000-1250 м н.р.м. на схилах південних, південно-західних, південно-східних експозицій.

Тип лісу − волога приполонинна яворова субучина (С3-явБк).

_______Ознаки інші _______ (33).

33(32). У корінному деревостані панує ялиця за участю дуба і бука. Зустрічаються: граб, клен гостролистий, вільха сіра. Бонітет І-ІІ. Поширений повсюдно, але рідко. Відмічений на висотах 400-500 м н.р.м.

Тип лісу − волога дубово-букова суяличина (С3-д-бкЯц).

_______У деревостані панує ялиця II бонітету з домішкою бука, інколи

з домішкою смереки. Зустрічається повсюдно в Карпатах на висотах 500- 800 (1000) м н.р.м.

Тип лісу − волога букова суяличина (С3-бкЯц).

_______Ознаки інші _______ (34).

34(33). У деревостані панує смерека І -II бонітету з домішкою ялиці і бука. Зустрічається на всій території на висотах 750-1200 м н.р.м.

Тип лісу − волога буково-ялицева сусмеречина (С3-бк-яцСм).

_______Корінні деревостани формує смерека ІІ-ІІІ бонітету. Зустрічається на всій території Карпат на висотах 1000-1500 м н.р.м.

Тип лісу − волога високогірна сусмеречина (С3-См).

_______У деревостані панує смерека ІІ-Ш бонітету з домішкою кедра. Зустрічається в Горганах на висотах 1000-1400 м н.р.м.

Тип лісу − волога кедрова сусмеречина (С3-кСм) з фрагментами сирої кедрової сусмеречини.

_______У деревостані панує смерека з домішкою ялиці І (II) бонітету. Поширений повсюдно на висотах 700-1000 м н.р.м.

Тип лісу − волога ялицева сусмеречина (С3-яцСм).

35(29). Зустрічається на рівнинних і понижених місцезнаходженнях, терасах гірських схилів і в заплавах рік. Для таких ділянок характерна довготривала верховодка в близьких від поверхні ґрунту горизонтах, або неглибоке залягання ґрунтових вод. як правило, на глибині 0,5-1,5м Деревостани формують: вільха чорна, вільха сіра, смерека, ялиця. У домішці: граб, дуб, береза, осика, черемха, бук, кедр. У підліску зустрічаються: верба козяча, горобина, крушина ламка та інші. Найбільш характерними рослинами-індикаторами є: аконіт молдавський, дудник лісовий, безщитник жіночий, осока рідковолоса, цірцея альпійська, хвощ великий, ситник розлогий, незабудка болотна, орхідея серценосна, кремена біла, жовтець повзучий, фіалка болотна, китник яйцехвостий, плагіотеціум. Крім того зустрічаються: ранник вузлуватий, калюжниця болотна, квасениця, підбілик альпійський, лабазник в’язолистий, водяний перець, жовтяниця черговолиста, валеріана трикрила, сфагнуми (плямами), жовтець їдкий, цірцея, зозулині сльози, борщівник європейський.

ТИП ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ − С4 − СИРИЙ СУГРУД _______ (36).

36(35). У деревостані панує ялиця ІІ-ІІІ бонітету з одиничною домішкою смереки і бука. Зустрічається рідко, але повсюдно на висотах 450- 750 м н.р.м.

Тип лісу − сира смереково-букова суяличина (С4-см-бкЯц).

_______У деревостані панує ялиця ІІ-ІІІ бонітету з домішкою дуба звичайного, інколи бука. Зустрічається із понижених місцезнаходженнях повсюдно і на невеликих площах. Висоти 400-600 м н.р.м.

Тип лісу − сира дубова суяличина (С4-дЯц) в комплексі з сирим дубово-буковою яличиною.

_______Ознаки інші _______ (37)

37(36). У деревостані панує смерека з домішкою яліші і бука. Насадження, як правило. ІІ-ІІІ бонітету. Зустрічається на всій території Карпат на висотах 800-1300 м н.р.м.

Тип лісу − волога буково-ялицева сусмеречина (С4-бк-яцСм).

_______У корінному деревостані виростає лише смерека ІІ-ІІІ бонітету, інколи зустрічається вільха сіра, горобина, береза. клен-явір. Поширені на всій території Карпат у межах висот 750-1450 м н.р.м.

Тип лісу − сира чиста сусмеречииа (С4-См) з фрагментами сирої смеречини (D4-Cм).

_______Ознаки інші _______ (38)

38(37). Корінні деревостани формує вільха чорна з незначною домішкою явора, граба, липи, дуба звичайного. Поширений повсюдно в понижених, місцезнаходженнях до висоти 450-500 м н.р.м.

Тип лісу − сира сучорновільшина (С4-Вх.ч).

_______У деревостані переважає вільха сіра з незначною домішкою смереки, берези, горобини. Бонітет ІІ-ІІІ Поширений в заплавах рік у межах 500 1200 м н.р.м.

Тип лісу − сира сусіровільшина (С4-Вх.ч) з фрагментами сирої сіровільшини (Р4-Вх.с).

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.