До змісту

1. Місцезростання багаті. Ґрунти буроземні, дернові чи гірськопідзолисті, потужністю понад 40 см, за механічним складом – середні і важкі суглинки. Насадження високої продуктивності (не нижче II бонітету). Деревостани утворюють: дуб звичайний, дуб скельний, бук лісовий, ялиця біла, смерека, вільха чорна, вільха сіра. В домішці виступають: граб, клени, тис ягідний, в’яз, ясен, береза, осика, берека. У підліску виростають: спірея, жимолость чорна, крушина ламка, вовчі ягоди звичайні, бузина червона, кизил, ліщина, бузина чорна, бруслина, гордовина, калина. Зустрічаються на всіх експозиціях з крутістю схилу до 35 град. Рослинами-індикаторами слугують: воронець колосистий, копитняк, салат вонючий, маренка запашна, яглиця, зубниця залозиста і бульбиста, переліска багаторічна, лунарія оживаюча, вороняче око, жовтяниця черговолиста, калюжниця болотна, безщитник жіночий, цірцея альпійська, зніт гірський, лабазник в’язолистий, розрив-трава, вербозілля лучне, незабудка болотна, смовдь болотна, зірочник дібровний, підмаренник посередній, жовтозілля Фукса, щитник чоловічий, щитник буковий, щитник Ліннея, пухирник ламкий, сольданелла гірська, квасениця, купина кільчаста, пренант пурпуровий, аконіт молдавський, молочай мигдалевидний. Крім того, зустрічаються: чина весняна, зеленчук жовтий, герань лісова, міцеліс стінний, щитник шартрський, тирлич ваточниковидний, підбілик альпійський, чорниця, нечуйвітер чорний, дзвіночки, вероніка (лікарська і кропиволиста), веснівка дволиста, ожика маловолосиста, розхідник волосистий і звичайний, шавлія залозиста, фіалка лісова, грушанка однобока, сугайник австрійський, анемона дібровна, кремена біда, ранник вузлуватий, осока волосиста, багатоніжка звичайна, хвощ лісовий, листяні мохи, страусове перо. __________(2).

_______Місцезростання бідні. Ґрунти кам’янисті і малопотужні буроземи або гірськопідзолисті (до 30 см), інколи торф’яні, за механічним складом супіщані. У насадженнях з деревних порід виростають: сосна звичайна, сосна гірська, вільха зелена, бук (низькорослий), кедр і смерека ( низьких бонітетів − III і нижче). У домішці: береза, ялиця (III бонітету). Із чагарників зустрічаються: верба козяча, ялівець сибірський і звичайний, горобина, верба сілезька, жимолость чорна, спірея в’язолиста. У покриві виростають: чорниця, брусниця, журавлина, вероніка, нечуй-вітер чорний, багно, очиток карпатський, костриця овеча, куничник наземний, орляк, пахучка звичайна, золотушник звичайний, наперстянка, сухоцвіт норвезький, тирлич ваточниковидний, плаун, пухівка піхвова. З мохів та лишайників є: ісландський мох, левкобріум сизий, оленячий мох, глокоміум проростаючий, зозулин льон ялівцевидний, сфагнум. Крім того зустрічаються: нечуйвітер волосистий, молінія голуба, верес звичайний, тонконіг лісовий, пахуча трава звичайна, грушанки, щитник шартрський, ожика лісова, лігустик мутеліновий. Висоти − 300-1800 м н.р.м. _______________________________________(3).

2 (1). Місцезростання дуже родючі. Ґрунти буроземні, потужністю понад 80 см. Висоти 200-1200 м н.р.м. Рівні місцезнаходження чи крутістю до 25°. Типоутворювальні породи: дуб звичайний, дуб скельний, бук, ялиця, смерека, вільха чорна чи сіра. Всі породи високих бонітетів (1а – II). У домішці: граб, клени, береза, осика, черемха, тис та інші. У підліску зустрічаються: ліщина, вовчі ягоди звичайні, бузина червона, бузина чорна, калина, бруслина, жимолость чорна, крушина ламка, спірея в’язолиста. Із трав’яного покриву індикаторами слугують: воронець колосистий, салат вонючий, маренка запашна, копитняк європейський, яглиця, вороняче око, шавлія залозиста, чистець лісовий, розрив-трава, лабазник в’язолистий, зірочник дібровний, осока волосиста, зубниия залозиста, молочай мигдалевидний, міцеліс стінний, безщитник жіночий, щитник чоловічий, щитник Ліннея, переліска благородна, підмаренник посередній, квасениця, жовтяниця черговолиста, вербозілля лучне, ранник вузлуватий, цірцея альпійська, підлісник європейський. Крім того, зустрічаються: зеленчук жовтий, живокіст серцевидний, купина кільчаста, барвінок малий, щитник буковий, багаторядник шипуватий, герань Роберта, розхідник волосистий і звичайний, сугайник австрійський, медунка темна, жовтозілля Фукса, просянка розлога, пренант пурпуровий, сольданелла гірська, валеріана трикрила, кропива дводомна, гравілат річковий, страусове перо. З мохів рідко зустрічаються: печіночний мох, листяний мох. ________

______________________________________________ D - груди (39)

_________ Місцезростання відносно багаті. Ґрунти буроземні, дернові чи гірсько-підзолисті, потужністю 30-80 см, інколи кам’янисті і з виходом материнської породи на поверхню. Висоти 200-1500 м.н.р.м. Схили крутістю до 35 град. Типи лісу утворюють: дуб звичайний чи скельний, бук, ялиця, смерека, вільха чорна, вільха сіра. У домішці зустрічаються: граб, липа, клен гостролистий, клен-явір, береза, черешня, груша, яблуня, черемха, кедр. Насадження, як правило, І – П бонітету. У підліску зустрічаються: горобина, жимолость чорна, спірея в’язолиста, бузина чорна і червона, вовчі ягоди звичайні, ліщина, крушина ламка, кизил, глід та інші. У покриві зустрічаються багато видів, вказаних для грудів, але відсутні, як правило, маренка запашна, переліска багаторічна, воронець колосистий, вороняче око, розрив-трава, чистець лісовий, кропива дводомна, лунарія оживаюча, підлісник європейський, яглиця, копитняк європейський, чина весняна. Обов’язково присутня чорниця. Найбільш характерними видами є: грушанки, дзвоники розлогі, щитник шартрський, конвалія весняна, підмаренник весняний, нечуй-вітер чорний, веснівка дволиста, жовтозілля Фукса, щитник буковий, сугайник австрійський, підбілик альпійський, купина кільчаста, атрагена альпійська, мати-й-мачуха, фіалка лісова, петрушка гірська, дудник лісовий, калюжниця болотна, євринхій, гілокомій проростаючий, зозулин льон, плагіотеціум війчастий. Крім того, можуть зустрічатись: зубниця залозиста, живокіст серцевидний, жовтяниця черговолиста, безшитник жіночий, цірцея звичайна, зніт гірський, незабудка болотна, підмаренник Шультеса, щитник чоловічий, щитник Ліннея, сольданелла гірська, квасениця, аконіт молдавський, пренант пурпуровий, зеленчук жовтий, герань Роберта і лісова, міцеліс стінний, тирлич ваточ- никовидний, вероніка, ожика лісова, шавлія клейка, плаун булавовидний, золотушник звичайний, наперстянка великоквіткова, хвощ лісовий, багатоніжка звичайна, медунка лікарська, жабрій гарний.

_________________________________________ С – сугрудки (21).

3.(1). Місцезростання відносно бідні. Ґрунти малопотужні і сильнокам’янисті буроземи, за механічним складом легкі супіски, потужністю до 30 см, інколи торф’янисті ґрунти з потужністю торф’яного горизонту до 50 см. Висоти − 400-1700 м н.р.м., схили крутістю до 40 град. Типи лісу утворюють: дуб скельний (IV – V бонітету), смерека (III – IV бонітету), гірська сосна (висотою до 3-х метрів) чи низькоросла вільха зелена. У домішці можуть бути: кедр, осика, береза, ялиця. У підліску зустрічаються: горобина, верба козяча, верба сілезька, ялівець сибірський, спірея в’язолиста. З надґрунтового покриття індикаторами слугують: полин гіркий, синяк звичайний, очиток карпатський, заяча капуста велика, пахучка звичайна, золотушник звичайний, чебрець альпійський, наперстянка, сухоцвіт норвезький, плаун, перстач прямостоячий, бобівник трилистий, верес звичайний, грушанки. Крім того зустрічаються: нечуйвітер чорний, орляк, звіробій, чорниця, брусниця, щитник шартрський, вероніка, андромеда, журавлина, суниця лісова, самосил гайовий, берізка польова, свербітниця польова, тонконіг сизий, костриця овеча, китяки гірські, підмаренник м’який, манжетка альпійська, мітлиця біла, тирлич війчастий, підбілик альпійський, лігустик мутеліновий. З мохів зустрічаються: зозулин льон ялівцевидний, тортуля польова, дікран війчастий і прутовидний, плеврозіум ІІІребера, ісландський мох, оленячий мох, перистий мох, левкобріум сизий, рітідіадельфус трикутний, сфагнуми

____________________________________________ В – субори (8)

________ Місцезростання дуже бідні. Ґрунти сильнокам’янисті буроземні чи гірсько-підзолисгі (до 20 см), інколи торф’яні (до 60 см). Висоти − 700-1800 м н.р.м Схили крутістю до 40°. Типи лісу утворюють:

сосна звичайна (IV-V бонітету) з домішкою низькорослої берези, смереки чи кедра, смереки низьких бонітетів (V і нижче) і гірська сосна (висотою до 1 м). У підліску зустрічаються: горобина, верба козяча і сілезька. Суцільний моховий покрив утворюють: зозулин льон ялівцевидний, перистий мох, оленячий мох, цетрарія ісландська, шіеврозіум Шребера, дікран війчастий і сфагнуми. З трав’янистих рослин зустрічаються: котячі лапки карпатські, нечуй-вітер волосистий, очиток карпатський, костриця овеча, чорниця, молінія голуба, брусниця, буяхи, журавлина, андромеда, багно

_________________________________________________ А- бори (4).

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.