До змісту

Ялиця біла відноситься до групи основних типоутворювальних порід Українських Карпат. За своїми біоекологічними властивостями вона нагадує бук лісовий, проте вона дещо більш вибаглива до ґрунту та зволоження (рис.20).

На відміну від бука лісового, ялиця біла формує типи лісу виключно у сугрудах і грудах, а у суборах виступає характерною домішкою в інших типах лісу. Оптимальними умовами зволоження є вологі гігротопи, у свіжуватих підтипах вона відсутня. Північні експозиції більш сприятливі для ялиці.

У зоні Українських Карпат ялицеві типи лісу розповсюджені на площі понад 250 тис. га. Найбільш поширеними і господарсько-цінними є вологі смереково-букові суяличини і яличини (близько 80%), частими є також вологі дубово-букові суяличини і яличини (16%). Свіжі ялицеві типи лісу займають площу до 2%.

Рис.20. Екологічна фігура ялиці білої

Таблиця 28.  Класифікація типів лісу ялиці білої

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.