До змісту

Абсолютний (радіологічний) вік − вік геологічної події до сучасної епохи, що обчислюється в тисячах або мільйонах років за розпадом радіоактивних елементів, що входять до складу мінералів.

Аллофан − аморфні, в щільних масах склоподібні алюмо-кремнієві сполуки. Утворюється в зоні окиснення сульфідних родовищ. В Закарпатті зустрічається серед гідротермальних мінералів на ртутних родовищах.

Алуніт − галунієвий камінь, калі-натрієвий сульфат алюмінію. Колір білий з сірим, жовтим або червонуватим відтінком. Блиск скляний. Утворюється в процесі переробки вулканічних товщ гарячими сірчанокислими розчинами. Служить джерелом для отримання галунів, які широко застосовуються в фарбувальній, друкарському, паперовому виробництві, в медицині, лако-фарбовій промисловості та ін.

Амфіболіт − метаморфічна порода, що складається переважно з амфібол та плагіоклазу. Утворюється із середніх та основних магматичних порід, рідко − з деяких осадових порід при температурі 500-7000С.

Амфіболи − група мінералів стрічкових силікатів, яка в своєму складі містять кремнезем, глинозем, магній, залізо, гідроксильну групу. Утворюють голчасті й призматичні кристали чорного, зеленого, бурого кольорів. Найбільш поширеним мінералом є рогова обманка.

Андалузит − безбарвний, призматичного виду мінерал. Характерний для високоглиноземистих метаморфічних та метасоматичних порід. Застосовується у виробництві вогнетривів.

Ангідрит − сульфат кальцію, товстотаблитчатий або призматичний мінерал. Безбарвний, голубуватий, сірий, червоний. Відкладається в осадках соленосних басейнів. При гідратації переходить у гіпс.

Англезит − сульфат свинцю, білий, жовтий, сірий з зеленуватим відтінком мінерал. Блиск алмазний. Утворюється при окисленні верхніх горизонтів свинцево-цинкових родовищ. Свинцева руда.

Арсенопірит − сульфід миш’яку, призматичні кристали сталево-сірого кольору. Блиск металевий. Утворюються в гідротермальних жилах. Мінерал миш’якових руд.

Барит − сульфат барію, безбарвний, білий з блакитним відтінком мінерал. Найчастіше утворює пластинчасті кристали. Крихкий, відрізняється великою щільністю. Основна маса бариту утворюється в гідротермальних родовищах. В осадових породах зустрічається у вигляді конкрецій. Застосовується як обважнювач при бурінні свердловин, в хімічній, паперовій, гумовій промисловості − в якості наповнювача та обважнювача, в лакофарбовій − для виготовлення високоякісних білил, а також в медицині та радіотехніці.

Золотовмісна кварц-барит-залізиста порода

Біотит − магнезіально-драглиста слюда, мінерал вивержених та метаморфічних порід. Кристали призматичні, легко розщеплюються на тонкі пластинки. Колір чорний, бурий, зелений, коричневий. Завдяки ізоляційним властивостям використовується в електропромисловості.

Берліт або берженіт (за назвою гір в Угорщині) − телур-вісмутовий мінерал, олов’яно-білий із синюватим відтінком. Кристали призматичні, пластинчасті, листкуваті. Легко розщеплюється на тонкі пластинки, м’який. Рідкісний мінерал. Вперше в Радянському Союзі виявлений в Закарпатті.

Вулканічні гірські породи − породи, що виникли в результаті застигання вогненно-рідкої магми на денній поверхні. До найбільш поширених вулканічних порід відносяться базальти, андезити, дацити, ліпарити. Вулканічні хребти та низкогір’я Закарпаття складені, головним чином, з цих порід та їх туфів.

Вулканічні породи мають різний хімічний склад, це визначає їх мінералогічний склад, забарвлення, зовнішній вигляд, щільність. Вулканічні породи, як і всі магматичні, залежно від змісту кремнієкислоти поділяються на кислі, середні та основні. До кислих відносяться ліпарити, середніх − андезити, а до основних − базальти.

Хімічний склад закономірно змінюється від основних до кислим порід. Зі збільшенням кремнезему збільшується кількість лугів та зменшується кількість заліза, магнію та кальцію.

Основні характеристики вулканічних порід наведені в таблиці.

Назва породи	Мінеральний склад	Колір	Текстура	Структура	Середня густина в г/см3
базальт	олівін, піроксен, плагіоклаз, вулканічне скло	чорний чи темно-сірий	масивна	порфірова, скловата	3,0
андезит	піроксен, плагіоклаз, вулканічне скло	сірий, темно-сірий	масивна	порфірова	2,8
дацит	рогова обманка, плагіоклаз, вулканічне скло	сірий, світло-сірий	масивна, флюїдальна	порфировая, скловата	2,6
ліпарит	кварц, плагіоклаз, ортоклаз, біотит, вулканічне скло	світло-сірий з рожевим чи бузковим відтінком	флюїдальна, перлітова	порфировая, стекловатая	2,4

Галеніт − сульфід свинцю, свинцево-сірий, з металевим блиском, крихкий мінерал. Легко пізнається за кольором та спайністю. Розколюється на окремі кубики. Утворюється в гідротермальних жилах. Головний мінерал свинцевих руд. Майже вся світова продукція свинцю пов’язана з видобутком галеніту.

Гелі − колоїдні осади, що утворюються при їх злипанні та затвердінні (коагуляції). Гелі, старіючи утворюють в породах тонкозернисту або прихованокристалічну структуру. Мають дуже велику поверхню частинок й тому здатні адсорбувати великі кількості інших атомів та молекул.

Гематит − мінерал, який утворює листуваті, лускаті, повстевидні з’єднання (агрегати). Зазвичай землистий, червоний до чорного. Утворюється при метаморфічних вулканічних процесах, рідше − осадовий. Руда заліза.

Геосинклінальні прогини − глибоко занурені ділянки рухомих поясів. Для них характерно накопичення потужних осадових товщ, активний вулканізм та інтрузивна діяльність. На відміну від прогинів ділянки земної кори, що підіймаються в межах рухомого пояса, називають геоантиклінальними підняттями.

Геохронологічна шкала − шкала, що показує розташування в певній послідовності та співпідпорядкованості умовних відрізків часу (ер, періодів, епох та століть), на які ділиться історія Землі (див. таблицю).

Ери (групи)	Періоди (системи) у млн. років		Епохи (відділи) у млн. років
Кайнозойська чи нова (кайнозой) 36 млн. лет	Четвертинний		Сучасний (голоцен)Верхньочетвертинна (неоплейстоцен) Средньочетвертинна (мезоплейстоцен) Нижньочетвертинна (эоплейстоцен)	0,01 0,6
	Третинний	Верхнєтретинний (неоген)	Пліоцен Міоцен	7 13
		Нижнєтретинний (палеоген)	Олігоцен Еоцен Палеоцен	15 12 8
Мезозойская чи середня (мезозой) 110 млн. лет	Крейдяний (крейда)		ВерхнєкрейдоваНижнєкрейдова	70
	Юрський (юра)		ВерхнєюрськаСреднєюрська Нижнєюрська	25
	Тріасовий		ВерхньотріасоваСредньотріасова Нижньотріасова	30
Палеозойська чи древня (палеозой) 330 млн. лет	Пермський		ВерхньопермськаНижньопермська	50
	Кам’яновугільний (карбон)		Верхньокам’яновугільнаСредньокам’яновугільна Нижньокам’яновугільна	55
	Девонський (девон)		ВерхньодевонськаСередньодевонська Нижнедевонская	55
	Силурійський (силур)		ВерхньосилурійськаНижньосилурійська	40-55
	Ордовицький (ордовик)		ВерхньоордовицькаСредньоордовицька Нижньоордовицька	70-80
	Кембрійський (кембрій)		ВерхньокембрійськаСредньокембрійська Нижньокембрійська	80

Протерозойська ера (протерозой) 600-800 млн. років.

Археозойська ера (археозой) більше 1000 млн. років.

Гетит − гідроокисел заліза, мінерал, який зазвичай утворює суцільні пористі або ніздрюваті агрегати. Зрідка зустрічається у вигляді голчастих або стовпчастих кристалів. Характерні натічні форми. Колір темно-бурий до чорного. Риска бура з червонуватим відтінком. Блиск алмазний. Зустрічається в осадових породах головним чином у вигляді коломорфних утворень, що виникають в результаті гідролізу солей, що утворюються при окисленні і розкладанні залізовмісних мінералів. Утворюється при окисленні сульфідних родовищ, рідше зустрічається в гідротермальних утвореннях. Є головною складовою частиною залізних руд осадового походження. Використовується як залізна руда для виплавки чавуну та сталі.

Гідрослюда − група листкуватих силікатів, багатих водою. Схожі до слюди. Калій частково або повністю витіснений гідроксильною групою.

Глибинний розлом − глибокі розколи земної кори, що проникають у верхню мантію Землі, що розділяють великі ділянки земної кори з різною історією геологічного розвитку протягом тривалого часу.

Гнейс − метаморфічна порода зі сланцевої текстурою, складається з польових шпатів (переважають), мусковіту та кварцу, а також одного або декількох темнокольорових мінералів, до яких відносяться біотит, амфібол, піроксен, епідот, гранат та ін.

Гравеліт − зцементований глинистим, карбонатним або вапняним осадом гравій.

Гранати − група мінералів названа за подібність кристалів до часточок м’якоті плодів граната. Силікати складного змінного складу. Колір залежить від складу. Найчастіше зустрічаються червоні, бурі до чорних, рідше жовті, фіолетові, зелені, смарагдово-зелені. Утворюється переважно в метаморфічних породах. Деякі різновиди використовуються як дорогоцінні камені.

Давсоніт − натрієвий гідрокарбонат алюмінію. Утворює сніжно-білі голчасті кристали на стінках тріщин в гірських породах. Потенційна руда для видобутку алюмінію та соди.

Дайка − інтрузивне тіло, утворене магмою при заповненні нею вертикальних або похилих тріщин в земній корі.

Дегідратація − процес виділення води з мінералів та гірських порід.

Денудація (відслонення) − знос, видалення продуктів руйнування гірських порід водою, вітром та накопичення їх в понижених ділянках та водоймах.

Діаспор − білий, сірий, бурий, рожевий, фіолетовий мінерал вільного глинозему. Блиск алмазний. Утворює зернисті маси. Зустрічається в бокситах, метаморфічних та метасоматичних породах. Мінерал руди алюмінію.

Доломіт − кальцієво-магнезіальний карбонат, сірувато-білий мінерал, іноді з буруватим, зеленуватим або жовтуватим відтінком. Кристали мають ромбоедричний вид. Блиск скляний, крихкий. З соляною кислотою скипає в порошку. Зрідка зустрічається в гідротермальних жилах. Основна маса утворюється при формуванні осадових карбонатних товщ. Доломіт використовується як вогнетривкий матеріал та флюс в металургії, в хімічній промисловості для виготовлення термоізоляційного матеріалу в суміші з азбестом, для отримання металевого магнію та ін.

Друза − сукупність кристалів, що наросли одним кінцем на якусь поверхню та обмежених з одного кінця, що повернутий у бік порожнини. Синонім − щітка кристалів.

Друза голчастого кварцу з гетитом.

Вапняк − карбонатна гірська порода осадового походження, що складається в основному з мінералів кальциту.

Імпрегнація − проникнення речовини в рідкому або газоподібному стані в первинну породу або мінерал.

Інверсія геотектонічних умов − зміна загального прогину (опускання) геосинкліналі загальним підняттям та осушенням, у зв’язку з чим, області підняття та опускання області всередині геосинкліналі змінюють напрямок свого руху на зворотне. Зміна загального прогину геосинкліналі загальним підняттям називається загальною інверсією.

Калішпатизація (адуляризація) − заміщення вулканічних (переважно) порід мінералом калішпатом в зонах дії гідротермальних розчинів.

Кальцит − карбонат кальцію, безбарвні кристали, (ісландський шпат), рідше забарвлені. Утворює скаленоеричні, призматичні, таблитчаті або пластинчасті кристали. Широко відомі натічні форми у вигляді сталактитів та сталагмітів у печерах серед вапняків. Під впливом високої температури та тиску перетворюється на мармур. Прихованокристалічні породи з прошарками глини та залишками фауни називаються вапняками. В кристалах безбарвний, в зернистих агрегатах зафарбований у бурий, сірий, білий, жовтий, рожевий та чорний кольори − в залежності від домішок. Легко дряпається голкою або ножем. Крихкий. Визначається за бурхливим виділенням вуглекислого газу від краплі соляної кислоти. Утворюється з хемогенних морських опадів при відмиранні морських організмів. Широко поширений в гідротермальних жилах. Нерідко супроводжує рудні мінерали.

Ісландський шпат використовується для виготовлення поляризаційних оптичних приладів. Вапняки використовуються в хімічній, металургійній, поліграфічної, будівельної промисловості. Мармур використовується для облицювання стін, а також як матеріал для скульптурних робіт та в електротехніці. Крейда знаходить широке застосування як писальний, барвистий, полірувальний матеріал, для виробництва цементу, в лакофарбовій промисловості, та як наповнювач для виготовлення гуми, а також в інших галузях промисловості.

Мармуровий онікс – агрегат кальциту та арагоніту.

Каолініт − водний силікат алюмінію, назва перейшла від китайського «кау-лінг» − висока гора (так називалося родовище каолінів). Є головною складовою частиною більшості глин. Утворює тонкозернисті маси білого кольору, іноді з жовтуватим, зеленуватим відтінком. Блиск в орієнтованих агрегатах перламутровий. Легко розтирається пальцями. Жадібно поглинає вологу. У мокрому стані дає незвично пластичну масу. Утворюється головним чином в умовах вивітрювання вивержених та метаморфічних порід: гранітів, гнейсів й т. д. Поклади каоліну утворюються також при впливі гідротермальних розчинів на вулканічні товщі. Каолініт використовується в кераміці при виробництві фарфору та фаянсу, для виготовлення вогнетривкої цегли, в металургії, в будівельній справі, в паперовій промисловості як наповнювач, а також при виготовленні плівок, лінолеуму, олівців, фарб, як глинистих розчинів при бурінні свердловин.

Карри (шрати) − системи гострих, розділених борознами гребінців та швів на поверхні вапнякових скель та інших розчинних водою утворень. Виникають в результаті розчинної дії струменів атмосферної води, що стікають.

Кварц − оксид кремнію, один з найпоширеніших мінералів в земній корі. Він утворює суцільні зернисті маси в порожнинах, подовжено-призматичні або біпірамідальні кристали. Залежно від забарвлення кристалів, розрізняють водяно-прозорий (гірський кришталь), фіолетовий (аметист), димчастий (раухтопаз), чорний (моріон) та ін. Твердий, голкою або вістрям ножа не дряпається. Злам раковистий. Утворюється в самих різних умовах. Розчиняється тільки в фтористоводневій (плавиковій) кислоті. Є складовою частиною магматичних, осадових та метаморфічних порід, а також різних руд. Красиво забарвлені незгідності застосовуються як камені для виробів. Безбарвні прозорі кристали вживаються для виготовлення оптичних приладів. Знаходить застосування в радіотехніці для виготовлення п’єзокварцових пластинок та резонаторів, для виготовлення хімічного посуду, в скляно-керамічної промисловості та ін.

Кварц-сульфідний прожилок у вулканічному туфі.

Кімберліт − брекчієвидна порода лужного ультраосновного складу, що заповнює трубки вибуху. Є джерелом алмазів.

Кіновар − сульфід ртуті, припускають, що назва пішла з Індії та означає «кров дракона». Зустрічається у вигляді товстотаблітчатих або ромбоедричних кристалів, але частіше у вигляді суцільних дрібнозернистих мас. Колір червоний. Риска червона, блиск алмазний. Напівпрозора, крихка. Родовища кіноварі відносяться до числа гідротермальних, що утворилися при низькій та середній температурі. Є майже єдиним джерелом ртуті.

Корунд − окис алюмінію, мінерали таблитчатого, гостропірамідального, призматичного, бочкоподібного вигляду. Колір синій, червоний, бурий, фіолетовий, безбарвний. Дуже твердий. Застосовується як абразивний матеріал. Червоний різновид − рубін та синій − сапфір перш за все використовуються як дорогоцінні камені.

Ковеллін − сульфід міді, пластинчасті кристали або прихованокристалічні агрегати, характерного синього (індиго) кольору. Утворюється в зоні окиснення сульфідних мідних руд.

Кристалічні сланці − група метаморфічних порід зі сланцевої текстурою. В залежності від складу виділяють слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболітові та ін.

Лава − розпечений вогненно-рідкий силікатний розплав, що виливається на поверхню Землі при виверженні вулканів.

Лімоніт − гідроокис заліза, колоїдний мінерал землистої діркуватої маси. Колір бурий. Утворюється в результаті окислення залізистих мінералів на поверхні Землі або в результаті осадження в озерах та болотах.

Лепідокрокіт − гідроокис заліза, мінерал, який утворює довгасті таблички, волокнисті маси. Червоний до червоно-бурого. Зустрічається в родовищах заліза спільно з гетитом.

Магма − розплавлена вогняна маса складного силікатного складу, що утворюється в глибинних зонах Землі.

Магматичні породи − гірські породи, що утворюються з магми в результаті її охолодження та затвердіння. Магма може тверднути як на глибині, всередині земної кори, так й на земній поверхні, після виливу. В залежності від цього магматичні породи діляться на глибинні, або інтрузивні, та ті, що вилилися, або ефузивні (вулканічні). Інтрузивні магматичні породи діляться на власне глибинні або абісальні, що застигають на великій глибині, та гіпабісальні, що застигають на невеликій глибині. Магматичні породи діляться на

кислі: граніти, ліпарити;

середні: діорити, порфірити, андезити;

основні: габро, діабази, базальти;

ультраосновні: перидотіти, піроксеніти, дуніти;

лужні: сієніти, трахіти, фоноліти.

Марказит − сульфід заліза, за складом відповідає піриту, але на відміну від піриту утворює пластинчасті або списовидні кристали. Часто зустрічається в конкреціях радіально-променевої будови. Решта властивостей близькі до піриту. Утворюється в осадових породах та в низькотемпературній стадії гідротермального процесу.

Мельниковіт − прихованокристалічний різновид піриту. Утворює землисті або порошковидні маси чорного кольору.

Мергель − осадова порода, що складається з кальциту та глинистого матеріалу. Широко застосовується при виробництві цементу.

Метаморфізм гірських порід − перекристалізація гірських порід при дії високих тисків, температур, в присутності хімічно активних розчинів в глибинних зонах земної кори. Супроводжується молекулярним перегрупуванням та утворенням нових, більш стійких, мінеральних видів, тобто відбувається повна або часткова перекристалізація порід з утворенням нових структур та текстур.

Метасоматоз − процес заміщення одних мінералів або гірських порід іншими зі зміною хімічного складу при хімічній взаємодії гірських порід з активними розплавами, газами або розчинами. При метасоматозі розчинення старих мінералів та заміщення їх новими відбувається одночасно, так що гірська порода зберігає свій твердий стан протягом всього процесу.

Метацинабарит − сульфід ртуті, за складом відповідає кіноварі кубічного габітусу. Колір чорний. Злам раковистий. Блиск смоляний. В Закарпатті зустрічається на ртутних родовищах серед кіноварі. Особливо часто попадається на родовищі Великий Шаян.

Монтморилоніт − широко поширений мінерал серед деяких незгідностей глин. Колір білий, сіруватий, жовтуватий, рожевий, іноді зелений. М’який, жирний на дотик. У сухому стані матовий. Утворюється в основному в результаті розкладання пластів туфів в умовах морського дна, а також в процесі низькотемпературної гідротермальної діяльності та при фумарольно-сольфатарних процесах. Головними споживачами монтморілонітових глин є нафтова промисловість − для очистки продуктів перегонки нафти. Вживається для приготування промивних рідин при бурінні свердловин, в текстильній, гумовій, керамічній, лакофарбовій, харчовій промисловості, в медицині, в виноробстві для очищення вина.

Мармур − кристалічна карбонатна порода, що утворилася в процесі метаморфізму вапняку.

Насув − розривне порушення земної кори, що супроводжується насуненням однієї маси гірських порід на іншу поверхнею пологого розриву.

Олівін − оливковий, жовто-зелений, зелений до чорного силікат. Найбільш широко поширений в вивержених породах основного та ультраосновного складу. Зустрічаються також в метаморфічних породах.

Опал − аморфний твердий гель кремнезему. Від домішок залежить забарвлення. Чистий опал безбарвний, прозорий з характерними явищами опалесценціі (райдужний відлив). Блиск жирний. Утворюється в низькотемпературних умовах, як в осадових породах, так й вивержених. Часто зустрічається в продуктах фумарольно-сольфатарної діяльності у вигляді гейзенітів (відкладень гарячих джерел) та опалолітів (вулканічні породи, заміщені опали в процесі поствулканічної гідротермальної діяльності).

Окремість − характерна форма шматків, що виникають при природному розколюванні гірських порід за певними площинами під впливом, як зовнішніх сил, так і внутрішньої напруги.

Петрологія − наука про походження та просторове розміщення гірських порід.

Пірит або сірчаний колчедан, залізний колчедан − сульфід заліза. Найбільш поширений рудний мінерал в земній корі. Найчастіше зустрічається у вигляді кубічних кристалів. Колір світлий латунно-жовтий з мінливістю жовтувато-бурого та строкатого кольорів. Характерна чорна риска. Блиск сильний. Твердий. Постійно присутня штриховка на гранях кристалів. Присутній в магматичних, осадових та метаморфічних породах. Постійний компонент гідротермальних жил. До недавнього часу був основною сировиною для отримання сірчаної кислоти.

Піроксени − група найважливіших породоутворюючих силікатів. Забарвлені найчастіше в темно-зелений колір.

Польові шпати − група найбільш поширених у земній корі алюмосилікатів. Головні з них − плагіоклази, що утворюють безперервний ізоморфний ряд (альбіт – анортит) та калішпат. Колір плагиоклазів білий, світло-сірий, рожевий, бурий. Блиск скляний. Тверді, але дряпаються ножем. Утворюються польові шпати при кристалізації магми, а також в пегматитових жилах та, в меншій мірі, гідротермальних. Лабрадорит, що складається цілком з плагіоклазу, використовується як облицювальний матеріал, що має внутрішній синій блиск, за що отримав другу назву місячний камінь. Великі блоки польових шпатів з пегматитових жил використовуються для виготовлення спеціального скла та порцеляни.

Поліметалічні руди – сульфідні руди, що містять свинець, цинк, мідь та, в якості домішки − золото та срібло.

Понори − карстові порожнини, що поглинають поверхневу воду та відводять її в глибину закарстованих порід.

Прустит − сульфоарсенід срібла, найбільш широко поширений мінерал, з якого при переробці свинцево-цинкових руд попутно здобувається срібло. Колір червоний або кіноварно-червоний. Блиск алмазний. Утворюється в гідротермальних жилах свинцево-цинкових родовищ.

Псиломелан − прихованокристалічний водний оксид марганцю. Зазвичай утворює землисті або порошковидні маси чорного кольору.

Родоніт − алюмосилікат марганцю, мінерал, який утворює таблитчаті кристали бурого або червоно-бурого кольору. Зустрічається в метаморфізованих марганцевих рудах.

Родоніт.

Родохрозит − карбонат марганцю. Колір від рожево-кремового до темно-коричневого. Утворюється в гідротермальних жилах, метаморфічних та осадових породах. Є складовою частиною в метаморфізованих марганцевих рудах.

Серицит − дрібнолуската незгідність мусковіту, в своєму складі містить деяку кількість води.

Сидерит − залозистий карбонат, пофарбований у зелений або бурий колір. Утворюється в гідротермальних жилах або при метасоматичному заміщенню вапняку. Використовується як руда для видобутку заліза.

Силікати − мінерали, які можна розглядати як солі з різними кремнекисневими радикалами. Головні мінерали, що складають земну кору.

Складчастість − порушення нормального залягання пластів без розриву їх суцільності, але з утворенням складок.

Стратиграфія − розділ геології, що займається вивченням послідовності залягання та взаємини шарів та товщ осадових, вулканічних та інтрузивних порід, а також встановленням їх відносного та абсолютного віку.

Сфалерит або цинкова обманка − сульфід цинку (несхожа на інші сульфіди). Колір зазвичай бурий або коричневий. В тонких відколах просвічує. Блиск алмазний. Крихкий. Утворює ізометричні кристали. Основна маса сфалериту утворюється в гідротермальних жилах. Є головною рудою цинку.

Текстура − (тканина, сплетіння) − будова гірської породи, обумовлена відносним розташуванням та розподілом складових компонентів.

Тектоніка − будова якої-небудь ділянки земної кори, що визначається сукупністю порушень та історією їх розвитку.

Тектонічні рухи − переміщення речовини в земній корі, що викликають зміну форм залягання та утворення геологічних тіл, тектонічних структур. Тектонічні рухи виникають під дією внутрішніх процесів на земну кору. Діляться на три типи: коливальні, складчасті та розривні.

Теригенні відкладення − осади, що утворилися в водоймах з уламкового матеріалу, принесеного з суші.

Топаз − фторвмісний силікатний мінерал, який утворює призматичні кристали з хорошим огранюванням, що ростуть в порожнинах. Безбарвний з жовтим, блакитним, винно-жовтим, фіолетовим, зеленим, рожевим, іноді червонуватим відтінком мінерал. Твердий, дряпає скло. Частіше утворюється в пегматитових жилах, а також в гідротермальних родовищах. Прозорі та красиво забарвлені топази використовуються як дорогоцінні камені.

Тридіміт − окис кремнію, за складом ідентичний кварцу, але від кварцу відрізняється лише будовою кристалічної решітки. Утворює безбарвні прозорі пластинчасті кристали в умовах високих температур. Характерний для вулканічних порід.

Турмалін − борвмісний алюмосилікат складного складу. Багаті магнієм незгідності називаються дравітами, залізом − шерлами, літієм − ельбаїтами марганцем − рубелітами. Колір залежить від хімічного складу. Зустрічаються чорні, сині, зелені, рожеві, червоні, бурі, жовті незгідності. Блиск скляний. Твердий, утворює стовпчасті кристали. Часто зустрічаються радіально-променисті агрегати − турмалінові сонця. Турмалін утворюється в пегматитах, метаморфічних товщах, а також в гідротермальних жилах та метасоматичних породах. Красиво забарвлені турмаліни застосовуються в ювелірній справі.

Туф − гірська порода, що утворилася з твердих продуктів вулканічних вивержень: попелу, піску, лапілів та бомб. За складом розрізняють базальтові, андезитові, ліпаритові, трахітові та ін. Туфи різняться також і за складом уламків: літокластичні (з уламків порід), кристалокластичні (з уламків мінералів), вітрокластичені (з уламків скла), а також за величиною уламків: грубоуламкові, середньоуламкові, тонкоуламкові.

Облицьовувальні камені – різновид кольорових туфів.

Фаза складчастості − процес інтенсивного утворення складок, що виявляється в геосинкліналі. Наявність фази складчастості та час її прояву встановлюється за структурною незгодою.

Фаза тектоногенеза − порівняно короткі періоди, протягом яких формуються складчасті структури в окремих тектонічних зонах рухомого геосинклінального пояса.

Флюорит (плавиковий шпат) − мінерал, для якого характерні кристали кубічного габітусу. Складається з кальцію та фтору. Зустрічаються безбарвні, фіолетові, зелені, жовті, бурі різновиди. Утворюється в пегматитових жилах, а також при гідротермальних процесах. Використовується в металургійній та хімічній промисловості.

Фумароли та сольфатари − виходи гарячого вулканічного газу у вигляді струменів та спокійно ширяючих мас з тріщин на поверхні вулкана або недавно утворених лавових покривів.

Халцедон − прихованокристалічний різновид кварцу. Утворює характерні бруньковидні надрічні форми. Забарвлення найчастіше молочно-біле, жовте, зелене. Нерідко зустрічаються плямисті та смугасті різновиди (агат, онікс). Утворюється в результаті розкристалізації гелів у вулканічних породах (мигдалинах), гідротермальних жилах і осадових породах. Використовується як напівдорогоцінне каміння.

Халькопірит або мідний колчедан. Зазвичай зустрічається в дрібнозернистих масах у вигляді зерен неправильної форми. Колір латунно-жовтий, часто з темно-жовтою або строкатою мінливістю. Крихкий, дряпається мідної голкою, чим відрізняється від більш твердого піриту. Утворюється в гідротермальних жилах. Халькопіритові руди є одним з основних джерел міді.

Хлорити − алюмосилікати листковатої структури. Мінерали цієї групи нагадують слюду. Для більшості з них характерна темно-зелене забарвлення, що й послужило підставою для назви («хлорос» − грецькою зелений). Хлорити широко поширені в природі. Утворюються в основному в результаті метаморфічних процесів, а також низькотемпературної гідротермальної діяльності. Пласти, що складаються з залозистих хлоритів (шамозиту, тюрінгіту) розробляються як залізні руди.

Шпінель − окис магнію та алюмінію. Колір червоний з фіолетовим відтінком, синій, зелений до чорного. Утворюється в метаморфічних та магматичних (особливо ультраосновних) породах. Червона та синя шпінель застосовується як дорогоцінний камінь.

Шток − інтрузивне тіло стовповидної форми.

Штольня − горизонтальна гірнича виробка, пройдена з поверхні.

Цеоліт − велика група мінералів водних алюмосилікатів. Більшість цеолітів безбарвна або забарвлена в білий колір з рожевим або буруватим відтінком. Крихкі. Поряд з добре зформованими кристалами утворюють волокнисті маси. Характерною рисою цеолітів є властивість легкого обміну катіонів решітки з навколишнім водним середовищем. Для цеолітів притаманні особливі властивості поступово віддавати частину води (так звана цеолітна) при нагріванні до 300°С без руйнування кристалічної решітки та відновлення втраченої води при охолодженні. Утворюються цеоліти в заключній стадії гідротермальних процесів. Цеоліт використовують для пом’якшення жорсткої води.

Епімагматичний процес − процес, що протікає в період охолодження тіл магматичних порід, нерідко супроводжується реакціями між отверділої породою та летючими компонентами, що виділилися з магми.

Ярозит − водний сульфат заліза. Утворює товстотаблитчаті або бочковидні кристали жовтого та бурого кольорів. Блиск алмазний. Утворюється в зонах окиснення сульфідних родовищ та в корі вивітрювання гірських порід, що містять пірит.

Наступний розділ

Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич

Фото: Мінералогічний музей Ужгородського національного університету