Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

4 ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)

4.1 Поверхневі води

4.1.5. Інші істотні антропогенні впливи

4.1.5.2.Засмічення русел та заплави річок

Засмічення русел і заплав річок твердими побутовими відходами є однією з головних водно-екологічних проблем, специфічної для української частини басейну Тиси. Причиною цього є відсутність в Закарпатті дієвого механізму та інфраструктури збору, переробки та утилізації побутових відходів. Приблизно 60% населення охоплено послугами зі збору та утилізації відходів, в основному це жителі міст та селищ міського типу. Низький процент надання послуг пояснюється нерозвиненою інфраструктурою (відсутність контейнерів, спеціалізованої техніки тощо), а також низькою щільністю сільського населення та важким доступом до деяких населених пунктів. Більше того, чим вище в гори, тим зменшується відсоток населення, які отримують послуги зі вивезення сміття. Унаслідок цього виникають стихійні сміттєзвалища.

Склад сміття у сільських домогосподарствах (без харчових та зелених відходів, які зазвичай компостуються – 53 % від загального об’єму сміття,) представлений на Рис. 4.9

Рисунок 4.9 Склад побутових відходів у сільській місцевості Закарпаття [1]

Зазвичай папір, картон і деревина утилізуються населенням (спалюється). Скло і будівельні відходи не призводять до хімічного забруднення вод. Саме пластикові (полімерні) відходи, становлять найбільшу загрозу довкіллю і водним ресурсам зокрема. Вони включають в себе упаковку, пластикову тару, побутові вироби тощо. В процесі розпаду пластикових відходів виділяються токсичні речовини. Таке сміття наносить шкоду водній фауні, що призводить до деградації біорізноманіття, і таким чином негативно впливає на екологічний стан водних тіл. Крім того, втрачається естетична цінність заплави, що негативно впливає на туристичну привабливість області, яка позиціонує себе як одну з найбільш відвідуваних туристами.

Наразі можливості роздільного збору пластику є обмеженими. Відсутня відповідна інфраструктура (окремі контейнери, пункти прийому сировини), та й закупівельні ціни на вторинну сировину є низькими і не стимулюють роздільний збір. Зараз роздільний збір, пластику поки що налагоджено лише у містах Ужгороді, Берегово та деяких населених пунктах Рахівського району.

В Таблиці 4.3 представлено зведену інформацію по стану збору та утилізації відходів по районам Закарпатської області.

Таблиця 4.3 Зведені дані про стан збору та утилізації у Закарпатській області[2]

Назва району Стан збору та утилізації відходів Головна водна артерія
Берегівський Централізований збір сміття СП «Берег Вертикаль» в м. Берегово та 13 населених пунктах (з 44) Тиса
Великоберезнянський[3] Практично всі 25 сміттєзвалища району становлять високий потенційний ризик для довкілля через близькість до річки Уж
Виноградівський Централізований збір сміття у 42 населених пунктах (з 50) ТОВ «АVE Виноградово» Тиса

Боржава

Воловецький Всі сміттєзвалища знаходяться у безпосередній близькості до річки

Централізований збір сміття у 3 населених пунктах (з 26)

Латориця
Іршавський Централізований збір сміття лише в м. Іршава Боржава
Міжгірський Договорами на вивіз сміття охоплено 30% населення. З 24 сміттєзвалищ, лише 1 діюче. Ріка

Теребля

Мукачівський Централізований збір сміття ТОВ «АVE Мукачево» в м. Мукачево, в селах – приватні підприємці Латориця
Перечинський ТПВ з м. Перечин звозиться на нелегальне сміттєзвалище на території Сімерської сільської ради. Це сміттєзвалище знаходиться у безпосередній близькості від р. Уж і єдиною відносною перешкодою для потрапляння фільтратів у поверхневі води є асфальтована дорога на с. Ворочево. Сміттєзвалище становить високу небезпеку для довкілля і повинне бути закритим. Уж
Рахівський Найбільш проблемним сміттєзвалищем є сміттєзвалище у Рахові – воно знаходиться у безпосередній близькості з річкою Тиса та не відповідає санітарно-епідеміологічним нормам. Інші, сільські сміттєзвалища, вичерпують свій ресурс. Усі вони знаходяться неподалік від населеного пункту (окрім сміттєзвалища, розташованого на території Ясінянського лісництва (с. Лазещина) і становлять небезпеку для довкілля. Роздільний збір сміття – лише у с. Великий Бичків та с. Костилівка. Тиса
Свалявський Наразі організовано централізований збір і вивіз сміття Свалявським комунальним підприємством з усіх сіл через угоди з сільськими радами, де немає діючих сміттєзвалищ, на Свалявський полігон ТПВ Латориця
Тячівський Централізованим збором сміття від населення охоплені лише місто Тячів та найбільші села району, де є комунальні служби. У більшості випадків централізований збір і вивіз відходів відсутній. Тиса
Ужгородський Наразі збір і вивіз сміття від населення в Ужгородському районі налагоджений найкраще в області. Існує досвід роздільного збору сміття (паперу, пластику та скла) в обласному центрі – Ужгороді, а також досвід збору вторсировини на сміттєзвалищі у м. Чоп. Тиса, Латориця,

Уж

Хустський В Хустському районі діє районне КП «Мінеральні води Хустщини», яке займається роздільним збором сміття від населення у 5 пунктах збору, розташованих у Хусті та 5 близькорозміщених до Хуста селах Тиса

Засмічення річок басейну Тиси комунальними відходами викликає значне занепокоєння сусідніх країн. Зокрема, з 2004 р. було зафіксовано більше 50 випадків засмічення угорської території комунальними відходами під час паводків[4]. В першу чергу, це ПЕТ пляшки, кількість яких у Тисі під час паводків становить 50-100 пляшок на хвилину, іноді ця цифра сягає 300 пляшок на хвилину. Відповідно до протоколу, за яким відповідальність за очищення річки несе країна, з якої потрапляє сміття, угорські служби збирають сміття на своїй території, а Україні виставляють відповідні рахунки (у 2004 р. вони складали 50 тис. грн., а у 2007 р. вже в десять разів більше).

Отже, враховуючи сучасну ситуацію, вирішення проблеми управління твердими побутовими відходами має увійти у програму заходів задля досягнення доброго екологічного стану водних тіл басейну Тиси.


[1] За даними, представленими в документі «Аналіз потенційних стратегічних варіантів поводження з відходами в Закарпатській області»

[2] Звіт за результатами збору та аналізу оновленої інформації щодо інвентаризації існуючих місць видалення відходів у Закарпатської області.

[3] Жирним виділено найбільш «проблемні» райони

[4] Див. лист від Загальних зборів Саболч-Сатмар-Берег до голови Закарпатської ОДА від 31.03.2010

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: ,

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com