До змісту

Два брати-близнюки кохали одну дівчину. А були вони такі схожі один на одного, що дівчина кохала обох.

Одного разу вона їм сказала, що одружиться з тим, хто принесе їй з гір шовкову косицю — едельвейса.

Пішли брати-близнюки шукати. І зустрілися вони дорогою зі старезним дідусем. Розказали про все старому, а він і каже:

— Беріть ліпше, хто хоче, мій едельвейс, дарма, що трохи засушений.

Та не згодилися хлопці, бо то було б не по правді. Тоді повів їх дід до одної скали, де якраз ріс один едельвейс. І кинулися хлопці до косиці, один з одного боку, другий з другого. Тільки торкнулися едельвейса, як скала зірвалася, і обидва розбилися.

Старенький сповістив їхню кохану дівчину. Вийшла вона на грунь і дуже плакала. Зі сліз її сталося озеро, називають його Орать. А гору відтоді називають Близницею.

Джерело: Легенди нашого краю. Ужгород : Карпати 1972. 216 с.

Tags: легенда