Анна Романенчук, начальник відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Закарпатської обласної ради

Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає “солона вода”, вперше згадується у 1360 р. – вже тоді тут добували сіль. 06-лаштувалось селище на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м. У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Колись тут також був солерудник, але ґрунтові води зробили свою справу – з 1902 р. все, що було на поверхні, почало провалюватися у безодню, а з часом вода заповнила пустоти по вінця. Саме таке майбутнє експерти пророкують і сучасним шахтам. Ще у минулому році, до затоплення шахти № 8, тут лікували хворих на астму. Зараз астматики змушені обмежуватися спелеокімнатами в алергологічній лікарні і купанням в озерах. “Підземна клініка в шахті № 9 на глибині 200 м була відкрита ще у 1976 році, – розповідає головний лікар Української алергологічної лікарні Ярослав Чонка. – Ефект був колосальний! У шахтах постійна температура повітря – 22 °С. Повітря стерильне, у 5-10 разів чистіше, ніж в операційній кімнаті. Звідси і ефект. У 2008 р. шахту № 9, в якій повернули собі здоров’я понад 100 тисяч чоловік, затопило. А минулого року вода почала надходити і в шахту № 8. Сьогодні вона закрита”.

Солотвинський солерудник: хочемо вірити, що крига скресла

Кабінет Міністрів України виділив 10 млн грн. для ліквідації критичної ситуації на державному підприємстві “Солотвинський солерудник”. Для Закарпаття – це приємна подія. Адже упродовж цього скликання проблема солерудника була і залишається пріоритетною. На першому засіданні президії облради V скликання, а було це у травні 2006 p., голова облради Михайло Кічковський вказав на вкрай важку, небезпечну виробничу та соціальну ситуацію, яка впродовж останніх років мала місце на Солотвинському солеруднику. Члени президії одразу на наступній сесії облради це питання визнали пріоритетним у своїй діяльності і підтримали пропозицію голови облради створити спеціальну комісію і ґрунтовно вивчити стан справ.

Дане гірничодобувне підприємство постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1734 внесено до переліку тих, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Також воно є містоутворювальним підприємством селища Солотвино, де виросло не одне покоління шахтарів, які видобували 960 тисяч тонн солі, що становило 12 % солевидобутку в Україні. На ньому до недавнього часу працювало понад 2 тисячі чоловік.

Стурбовані критичним станом справ, депутати облради підготували і скерували десятки звернень та листів на адресу попередніх Президента України, прем’єр-міністра України, у вищі державні органи влади, провели виїзне засідання президії облради та виїзне пленарне засідання сесії облради з участю представників 5 міністерств, причетних до питання, провідних науковців України, за результатами якого ухвалили рішення (№601 від 12.06.2008 р.) “Про критичну ситуацію, що склалася на Солотвинському родовищі кам’яної солі та державному підприємстві стратегічного значення “Солотвинський солерудник”, і шляхи виходу з неї” тощо.

Михайло Кічковський, перебуваючи в робочих питаннях у столиці, де переконливо просив не залишити поза увагою проблему громади та державного підприємства, у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи бив на сполох, щоб привернути увагу найвищої влади до цього болючого питання. На численні звернення облради до Кабміну та Мінагрополітики України було дано понад сотню резолюцій щодо Солотвинського солерудника. На жаль, більшість із них не отримала жодної фінансової підтримки.

А тим часом керівництво області зорієнтовувало поважних і впливових людей нашої держави у селище, серед них − колишнього прем’єр-міністра, а нині Президента України Віктора Януковича. Він доручив Мінагрополітики разом з МНС, Мінприроди, Мінфіном, Мінрегіонбудом, Мінпромполітики, Держгірпромнаглядом і Закарпатською обласною держадміністрацією розробити й затвердити план заходів щодо відновлення роботи ДП “Солотвинський солерудник”.

Нарешті Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28 липня 2010 р. № 653 “Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для ліквідації наслідків затоплення шахт державного підприємства “Солотвинський солерудник”. Відповідно до Порядку використання коштів Стабілізаційного фонду бюджетні кошти обсягом 10 000 тис. грн. спрямовуються на безповоротній основі на погашення заборгованості за виконані у 2008-2010 роках роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків затоплення шахт, за гірничорятувальне обслуговування у 2006-2007 роках, виконання робіт з консервації шахти №9 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Отже, крига скресла. Однак коштів потрібно на порядок більше.

* * *

Солотвинські озера нагадують за своїми унікальними властивостями Мертве море. Тут можна лікуватися в підземних умовах, а також поєднувати спелеотерапію і бальнеогрязелікування з використанням розсолу і бруду озер. Унікальність методів лікування припускає використання підземних галерей Української алергологічної лікарні, розташованої у суцільному масиві солі. У соляних печерах повітря насичене біоактивним аерозолем хлористого натрію, що оздоровлює слизову дихальних шляхів. У соляній товщі практично немає радіації й електромагнітних хвиль, алергенів і шкідливих газів. Увесь рік під землею температура сягає 22-23 °С, вогкість – 20-40%. Тривалий вплив цього повітря, як стверджують фахівці, за 18-22 сеанси може повністю вилікувати дитину від алергії, бронхіальної астми й інших захворювань бронхів і полегшує на декілька років життя дорослого хворого.

Михайло Пригара, заступник керуючого справами виконавчого апарату облради: “Стан у шахтах продовжується погіршуватись. Особливо турбує ситуація з активізації карстових процесів на території шахтних виробок, що може призвести до людських жертв. У зоні потенційних проваль і деформацій землі розташовано 329 житлових будинків, у яких проживають 1253 мешканці селища Солотвино. У карстонебезпечну зону потрапляє також інфраструктура населеного пункту. За попередніми розрахунками об’єм воронок карстових проявів на території солерудника складає 1,7 млн. метрів кубічних”.

Джерело: Журнал “Закарпаття” №2 літо/осінь 2010