ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. ДІАГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ЛІСУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ.
Діагностичні ознаки типів лісу (табл. 33) наведені на основі багаторічних досліджень автора і літературних джерел. За цими ж матеріалами складений визначник типів лісу (див. попередній розділ). Складання діагностичних таблиць зумовлене практичною необхідністю; в них зосереджені всі ознаки типів лісу. Однак для визначення типу лісу в натурі спочатку доцільно користуватись визначником, щоб отримати відповідні навики в правильності встановлення лісорослинних умов.
Таблиці складені на основі аналізу фактичного польового матеріалу і розкривають зміст основних трьох показників:
- місцезнаходження, куди віднесені поширення, приуроченість до рельєфу, висота над рівнем моря;
- ґрунтові умови: назва генетичного типу ґрунту і його різновидностей, потужність ґрунтового профілю, материнська порода;
- рослинність всіх ярусів: деревостан, підріст, чагарниковий ярус, трав’янисте і мохово-лишайникове покриття.
Крім того, наведено типи похідних форм деревостанів. Назви рослин подаються за визначником “Определитель высших растений Украины” (1987) та “Визначником рослин УРСР” (1950).
У додатку 1 наводиться алфавітний список основних індикаторів українською га латинською мовами. У додатку 2 представлені малюнки основних рослин-індикаторів, які зі знанням справи виготовлені інженером лісового господарства Бродович М. М.
Таблиця 33. Діагностична характеристика типів лісу
| Тип лісо-рос-лин-них умов | Тип лісу і його індекс | Місце знаход-ження типу (зустріч-ність, приуро-ченість до рельєфу, висота над рівнем моря) | Ґрунтові умови: ґрунт, потуж-ність профілю, мате-ринська порода | Рослинність | |||
| деревна | трав’яниста | ||||||
| корінні насадження | похідні типи дерево-стану | живий над-ґрунтовий покрив (рослини-індикатори) | |||||
| дерево-стан | підлісок, підріст | ||||||
| А3 | 1 Вологий смереково-сосновий бір (А3-смС) | Верхній пояс гірської зони (900-1450) на випуклих верхніх і середніх частинах схилу всіх експозицій крутістю 15-30 град. | Ґрунтовий профіль відсутній. Дрібнозем в мікро-понижен-нях і в щілинах скелетних оголень чи кам’я-нистих розсипах | Переважає сосна звичайна і смерека IV бонітету, розта-шування групове, інколи рідкі біогрупи чи поодинокі дерева. В домішці береза. | Підлісок рідкий, одинично, в місцях ґрунтового субстрату горобина. Віднов-лення незадо-вільне. | Берез-няки | Переважають оліготрофи мезофіти: брусниця. чорниця, вереск, водянка чорна ожика лісова, оленячий мох, глокомій проростаючий, дікранум хвилястий, плеврозіум Шребера, цетрарія ісландська, зозулин льон ялівцевидний, кладонія альпійська |
| 2. Вологий гірсько-сосновий бір (А3-Сг). | Зустрі-чається у високо-гірному поясі Карпат, займає всі експозиції за винятком випуклих і прірвистих південних схилів Висоти 1400-1700 м н. р. м. | Ґрунти слабо-розвинуті торф’я-нисто-підзолисті. Потужність торф’я-нисто-пере-гнійного горизонту 20-25 см Тріщини пісковики заповнені дрібно-земом. | Суцільні зарості із сосни гірської висотою від 0. 5 до 2 м. | В рідкому підліску зустрі-чаються: горобина звичайна, верба козяча, верба сілезька, ялівець сибірський, Віднов-лення задовільне | Чорниця, брусниця. молінія голуба, водянка чорна, ожика лісова баранець звичайний. Із мохів: глокоміум проростаючий, плеврозіум Шребера, цетрарія ісландська, зозулин льон ялівцевидний, дікранум хвилястий, оленячий мох. | ||
| 3. Вологий кедрово-смерековий бір (А3-кСм) (фрагменти сирого типу А3-кСм) | Займає вершини гір і схили різних експозицій за винятком випуклих форм південних схилів. Зустрі-чаються на висотах 1250-1450 м н. р. м. | Слабо-розвинуті кам’янисті торф’яно-підзолисті ґрунти потужністю до 30 см, сильно-скелетні, часто на поверхні виходи пісковики | Смерекові насадження з домішкою кедра IV бонітету і берези. | Дуже різний. В складі зустрі-чаються: горобина звичайна, верба козяча, верба сілезька, яловець сибірсь-кий Віднов-лення слабке. | Берез-няки | Суцільний килим з чорниці і мохів. Звичні брусниця, молінія голуба, ожика лісова, види мохів і лишайників відмічені вище. Часто сфагнум, інколи багно болотне, журавлина болотна | |
| А4 | 4. Сирий смереково-сосновий бір (А4-смС) | Зустрічає-ться в середньо-гірській зоні Карпат на схилах до 15 град. переважно на експозиціях північних румбів на висотах 800-1100 м н. р. м. | Торф’яно-болотні, часто підзолисті з шаром торфу до 30 см. Розви-ваються на кам’я-нистих первинних осипах з поганим дренажем. | Переважає сосна звичайна IV бонітету з низько-рослою смерекою і березою | Рідкий. Інколи зустрі-чається горобина звичайна, верба козяча, крушина ламка. Віднов-лення сосни, як правило, на прогалинах. Підріст смереки розвину-тий слабо. | Берез-няки | У покриві переважають сфагнуми, зозулин льон звичайний. Характерні водянка чорна, буяхи, журавлина болотяна, глокомій проростаючий, плеврозіум Шребера, перистий мох, багно болотне. |
| 5. Сирий гірсько-сосновий бір (А4-Сг) | Займає рівні місце-знаход-ження або ввігнуті форми схилів переважно на північних експозиціях крутістю по 25 град. Поширений у високогір-ному поясі Карпат у межах висот 13001800 м н. р. | Торф’яно-підзолисті ґрунти, потужність торф’я-нисто-перегній-ного горизонту 25-30 см. | Суцільні зарості із сосни гірської від 0. 4 до 1. 2м. | Відсутні | - | У покриві сфагнум, зозулин льон ялівцевидний і звичайний, перистий мох, глокомій проростаючий, плеврозіум Шребера. Звичні: чорниця, водянка чорна, пухівка піхвова, багно болотне, журавлина болотна. Сфагнуми формують основний фон покриву. | |
| В2 | 6. Свіжий смереково-сосновий субір (В2-смС) | Зустрічає-ться рідко в основному на схилах південних експозицій у Покутських горах, Горганах на висотах 500-1200 м н. р. м. | Слабо-розвинуті гірсько-підзолисті ґрунти потужністю до 40 см, сильно-скелетні з виходом на поверхню пісковика. | Панує сосна звичайна, в другому ярусі смерека, береза, інколи осика. Бонітет III-IV. | Крушина ламка, верба козяча, яловець сибірсь-кий і зви-чайний. горобина звичайна. В підрості зустрі-чається смерека і осика. Віднов-лення незадо-вільне. | Берез-няки, низько-рослі смереч-ники | Деревій звичайний, мітлиця велетенська, куничник наземний, дзвоники скупчені, чорниця, брусниця, котячі лапки карпатські, костриця овеча, очиток карпат-ський, орляк, золотушник звичайний, сухоцвіт норвезький. суниця лісова. Моховий і лишайниковий покрив формують: цетрарія ісландська, ракомітріум, оленячий мох, дікранум війчастий, плеврозіум Шребера, зозулин льон яловцевидний. |
| 7. Свіжий чисто-буковий субір (В2-Бк) | Поширений на північних схилах Покутських гір, Буковині і в Закарпатті в межах висот 450-600 м н. р. м. | Неглибокі, суглинисті, часто кам’янисті буроземні ґрунти потужніємо до 40 см | Бук лісовий ІІІ-ІV бонітету. У домішці поодинокі екз. берези. | Підлісок відсутній. Бук віднов-люється незадо-вільно. | Порос-леві букняки, берез-няки. | Орляк, куничник лісовий, тонконіг дібровний, нечуйвітер волохатий, наперстянка, суниця лісова. Із мохів і лишайників найбільш постійні: зозулин льон яловце-видний, дікран хвилястий. | |
| 8. Свіжий дубовий нагірний субір (В2-Дск) з фрагмен-тами В3-Дск. | Зустріча-ється порівняно рідко в нижньо-гірській зоні вулканічних Карпат (Закарпат-тя) і При-дністров’ї в межах висот від 150 до 550 м н. р. м. переважно на південних експозиціях крутизною 25 град, і більше. | Дернові або сірі легко-суглинисті, сильно-змиті на виходах пісковиків. Потужн. до 40 см, інколи виходи вапняків. | Панує дуб скельний III-IV бонітету з незначною домішкою дуба звичайного, берези, груші. | Шипшина, терен, кизил, клен татарський крушина ламка, верба козяча, підріст дуже рідкий, слабо розвинутий. | Берез-няки | Полин гіркий, келерія сиза, мітлиця біла, куничник наземний, орляк, тонконіг лісовий, дзвоники скупчені, нечуйвітер волохатий, суниці лісові та інші. З мохів невеликими плямами зозулин льон яловцевидний та дікранум війчастий. | |
| В3 | 9. Вологий чисто-буковий субір (В3-Бк). | Поширений на північних експозиціях в Покутських горах, на Буковині і в Закарпатті в межах 500-650 м н. р. м. | Ґрунти мало-потужні суглинисті часто кам’янисті до 40 см. | Деревостан бука IIІ-IV бонітету. У домішці інколи клен, явір. | Підлісок часто відсутній. Природне віднов-лення задовільне. | Низько-якісні порос-леві букняки, берез-няки. | Орляк, вероніка аптечна, ортилія однобока, грушанка круглолиста, ожика лісова, суховершки звичайні, веснівка дволиста, щитник шартрський, зозулин льон яловцевидний, дікранум хвилястий |
| 10. Вологий смереково-сосновий субір (В3-смС) | Займає схили різних експозицій за винятком випуклих південних форм. Поширений в діапазоні висот 800-1100 м н. р. м. | Слабо-розвинуті кам’янисті буроземи потужністю до 40 см, рідше гірсько-підзолисті сильно-скелетні ґрунти. | В першому ярусі панує сосна II-III бонітету, другий ярус формує смерека ІІІ-ІV бонітету. В домішці береза. | Підлісок дуже рідкий із крушини ламкої, горобини звичайної. верби козячої, верби сілезької, ялівця сибірсь-кого. Віднов-лення незадо-вільне. | Берез-няки | Осока заяча, щитник шартрський , підбілик альпійський, тирлич ваточнико-видний, звіробій альпійський, ожика лісова, баранець звичайний, плаун річковий і булавовидний, чорниця, пальчато-коренник плямистий, глокомій проростаючий, левкобріум сизий, плеврозіум Шребера, дікранум війчастий, зозулин льон яловцевидний, перистий мох, рітідіадельфус трикутний. | |
| 11. Вологий ялицево-смерековий субір (В3-яцСм). | На схилах переважно північних і західних експозицій. Зустріча-ється на висотах 650-1300 м н. р. м. повсюдно | Гірсько-підзолисті, сильно-скелетні, мало-потужні (40 см) на елювії- делювії пісковиків. | Переважає смерека II-III бонітету з домішкою ялиці ІІІ-IV бонітету і берези. | Такий же. | Берез-няки, смереч-ники. | Такий же. | |
| 12. Вологий кедрово-смерековий субір (В3-кСм) | Займає схили різних експозицій, за винятком випуклих південних форм в межах висот 1300-1500 м н. р. м. | Слабо-розвинуті сильно скелетні гірсько-підзолисті ґрунти з добре вираженим торф’яно-пере-гнійним горизонтом. Часто виступає пісковик на поверхню ґрунту, утворюючи кам’янисті розсипи. | Панує смерека III-ІV бонітету з домішкою кедра ІІ-ІІІ бонітету, берези. | Теж. | Теж | Крім інших вказаних видів зустрічаються: перестріч скельний, верес звичайний, багатоніжка звичайна, ожика рівнинна, квасениця звичайна, нечуйвітер чорну-ватий, орляк, лігустик мутеліновий, грушанка круглолиста. | |
| 13. Вологий модриново-кедрово-смерековий субір (В3-мд-кСм). | Зустріча-ється на південних експозиціях на висотах 1000-1300 м н. р. м. , переважно в Горганах. | Теж. | Корінну асоціацію формує смерека і кедр з домішкою модрини ІІ-ІІІ бонітету і берези. | Теж. | Теж. | До вище наведених видів приєд-нуються: баранець звичайний, дікранум прутовидний, куничник мінливий, водянка чорна. | |
| 14. Вологий гірсько-сосновий субір (В3-Сг) (у комплексі з сугруду-ватими підтипами). | Зустріча-ється повсюдно на висотах 1250-1750 м н. р. м. | Виключно торф’янисто-підзолисті. потужністю до 30 см, сформовані на крупно-зернистих пісковиках | Суцільні зарості сосни гірської висотою 2-З м, інколи з домішкою низько-рослої смереки. | Верба сілезька, верба козяча, яловець сибірський. Віднов-лення задовільне. | − | Крім вказаних видів відмічені: незабудка альпійська, жовтець платано-листий. | |
| 15. Вологий чисто-смерековий субір (В3-См). | Поширений у верхньому поясі гірської зони на висотах 10001500 м н. р. м. на випуклих схилах всіх експозицій крутістю 20-30 град. | Гірсько-підзолисті мало-потужні (20-40 см на елювії пісковику. Профіль сильно-скелетний. | Смереч-ники ІІІ-ІV бонітету, в домішці рідко береза, інколи ялиця, осика. | В рідкому підліску горобина, жимолость чорна. таволга в’язолиста, верба козяча. Віднов-лення задовільне, з смереки | Берез-няки | Чорниця, брусниця, орляк, ожика лісова, підбілик альпійський, блехнум колосистий, арніка гірська, одноквітка одноквіткова, плаун булаво-видний і річний, верес, багатоніжка звичайна, квасениця, щитник шартрський, тирлич ваточнико-видний, нечуйвітер волохатий, дікранум війчастий, плеврозіум Шребера | |
| 16. Вологий зелено-вільховий субір (В3-Вхз) у комплексі з сугруду-ватими підтипами. | Зустріча-ється на висотах 1200-1600 м н. р. м. повсюдно її Горганах | Гірсько-підзолисті ґрунти з добре вираженим торф’янис-тим горизонтом. | Суцільні зарості вільхи вічно-зеленої з незначною домішкою смереки, сосни гірської і берези | Звичні верба сілезька і козяча, таволга в’язолиста, інколи рододен-дрон східно-карпат-ський. | − | Теж | |
| 17. Вологий кедрово-гірсько-сосновий субір (В3-кСг) | Поширений переважно у верхніх частинах схилів північної експозицій на висоті 12001500м н. р. м. | Теж. | Переважає сосна гірська висотою 2-3 м з домішкою кедра, берези. | Теж. Віднов-люється вегетатив-но. | − | В моховому покриві звичні: плеврозіум Шребера, дікранум війчастий, левкобріум сизий, глокомій проростаючий, зозулин льон ялівцевидний, рітідіадельфус трикутний | |
| В4 | 18. Сирий смереково-сосновий субір (В4-смС) з фрагмен-тами В5-смС. | Зустріча-ється переважно в нижніх части мах схилів північних експозицій, займає пониження і вологі схили на 800-1000 м н.р.м. | Гірсько-торф’я-нисті, часто з виходом материн-ської і породи на поверхню, потужністю до 50 см торф’я-нистої подушки. | У першому ярусі сосна ІІІ-ІV бонітету, в другому смерека ІV бонітету. У домішці береза, осика | Підлісок рідкий з таких видів: верба козяча і сілезька, горобина звичайна. Віднов-лення погане. | Берез-няки, смереч-ники. | Осока жовта, щучник дернистий, щитник шартрський, водянка чорна, пухівка піхвова, плаун булавовидний, буяхи, чемериця Лобелієва, квасениця, тирлич ваточнико-видний, нечуйвітер чорнуватий, багатоніжка звичайна. Із мохів: найбільш постійні: глокомій проростаючий, зозулин льон звичайний і яловцевидний, перистий мох, рітідіадельфус трикутний, сфагнуми. Рідко: андромеда багатолиста, осока багнова і здута, бобівник трилистий, журавлина, аулякомніум болотний. |
| 19 Сирий чисто-смерековий субір (В4-См) | Займає аналогічні умови і зустрі-чається на всій території на висоті 900-1400 м н.р.м. | Теж. | Чиста смерека ІІІ-ІV бонітету. В домішці береза, осика. В дерево-стані переважає смерека ІІІ (ІV) бонітету з домішкою кедра ІІ-ІІІ бонітету Суцільні зарості із сосни гірської висотою 2-3 м. | Теж. | Теж | −//− | |
| 20. Сирий кедрово-смерековий субір (В4-кСм). | Займає верхні частини схилів на північних експозиціях крутістю 25-30 град. Поширений у межах висот 1100-1450 м н.р.м. | Теж | −//− | Теж. | Теж | −//− | |
| 21 Сирий гірсько-сосновий субір (В4-Сг) | Зустрі-чається в пониженнях і на пологих схилах верхньої границі лісу повсюдно на висоті 1250-1550 м н р м. | Теж. | −//− | Теж | −//− | ||
| С1 | 22. Суха нагірна судіброва (С1-Дск) з фрагмен-тами D2-Дск. | Зустрі-чається рідко на При-дністров’ї та Закарпатті. Займає південні круті (25-35 град) схили в межах 150-300 м н. р. м | Пере-важають змиті мало-потужні сірі лісові ґрунти (до 40 см). Рідше буроземні, як сфор-мувались на лесовидних безкарбо-натних супісках або пісковиках. Часто деградовані | Панує дуб скельний ІІ-ІІІ бонітету, в домішці граб, рідко дуб звичайний і клен польовий, береза і черешня. | Підлісок рідкий: глід одно-маточковий терен, шипшина. Віднов-люється незадо-вільно. | Граб-няки, берез-няки. | В покриві мезоксерофітні мезотрофи: тонконіг боровий, ожика волосиста, котячі лапки, нечуйвітер волохатим, золотушник звичайний, буквиця лікарська, деревій, вероніка лікарська, пахучка, дзвоники персиколисті, зіновать, анемона дібровна, звіробій альпійський, міцеліс стінний, грястиця збірна, молочай мигдале-видний, фіалка Рейхенбаха. Із мохів найбільш характерні дікранум війчастий, зозулин льон яловцевидний. |
| С2 | 23 Свіжа нагірна судіброва (С2-Дск). | Поширений там же і в При-карпатті на висотах 300-400 м н. р. м. | Ґрунти мілкі буроземні або ясно-сірі лісові з незначним гумусо-видним горизонтом. | У склад дерево-стану крім дуба скельного ІІ-ІІІ бонітету рідко входять граб, дуб звичайний, груша і береза. | У підліску крім видів вказаних вище можуть зустрі-чатись ліщина, скумпія. | Теж | У покриві постійні: ожика волосиста, суниця лісова, веснівка дволиста, грушанка круглолиста, клокичка периста, молочай мигдале-видний, осока волосиста. грястиця збірна, герань кроваво-червона, дзвоники скупчені, підмаренник запашний, купичник, купена кільчаста, вероніка лікарська, жовтозілля Фукса, золотушник звичайний, смілка, зірочник звичайний, анемона дібровна, орляк, перестріч гайовий, чорниця, брусниця, підмаренник весняний. |
| 24 Свіжа грабова судіброва (С2-гД). | Зустрі-чається рідко в передгір’ї Вулканіч-них Карпат до 300 м н. р м. і в При-дністров’ї. | Ґрунти сірі лісові легко-суглинисті або дернові, опідзолені, суглинисті, сильно-щебенисті часто на вапняках. Потужність до 80-90 см. | Деревний намет утворює дуб звичайний II бонітету з невеликою домішкою граба, клена гостро-листого. | Ярус підліску виражений слабо. Рідко крушина ламка, клен польовий татарсь-кий терен, ліщина. Віднов-лення дуба незадо-вільне, краще у граба. | Теж | −//− | |
| 25. Свіжа ялицева судіброва (С2-яцД). | Поширений рідко в При-карпатті в межах 250-350 м. н. р. м. | Ґрунти буроземні суглинисті середньо-потужні на глинистих сланцях середньо-щебенисті потужністю до 80 см. | Дуб звичайний ІІ-ІІІ бонітету. В домішці граб, ялиця, які складають другий ярус, а також липа, береза, осика клен гостро-листий. | Крім відмічених вище видів в підліску беруть участь: бруслина європей-ська, верба козяча, крушина ламка. Віднов-лення ялиці і підріст дуба відсутній. | Граб-няки, ялич-ники | Невеликими плямами зустрічаються зозулин льон яловцевидний, плеврозіум Шребера, дікран війчастий, глокомій проростаючий. Як правило, папоротники і квасениця відсутні. Рідко: сольданелла гірська, підбілик альпійський, міцеліс стінний | |
| 26. Свіжа букова судіброва (С2-бкД). | Поширений на При-карпатті і в Закарпатті на східних і західних експозиціях до висоти 300 350 м н р. м. | Сірі лісові суглинисті середньо-потужні (до 90 см), які сформу-валися на лесо-видних породах. | В дерево-стані переважає дуб звичайний II бонітету з домішкою бука, граба, клена гостро-листого, липи. | Підлісок рідкий із ліщини, свидини, крушини ламкої. Віднов-лення задовільне в основному за рахунок граба і бука | Граб-няки, чисті букняки, берез-няки. | Теж. | |
| С2 | 27. Свіжа нагірна букова судіброва (С2-бкДск). | Досить поширений в Закарпатті до висоти 300-400 м н р. м., рідше в При-карпатті і При-дністров’ї. | Ґрунти буроземні, неглибокі, частіше суглинисті і еродовані. | Головна порода дуб скельний 3 буком. У домішці: граб, дуб звичайний, береза, черешня | Верба козяча. свидина, глід одно-маточковий. Добре віднов-люється бук і граб, гірше дуб | Берез-няки, чисті букняки. | Теж |
| 28. Свіжа грабова субучина (С2-гБк). | Поширений в Закарпатті і При-карпатті на випуклих частинах схилів у межах висот 250-600м н. р. м. | Ґрунти буроземні, неглибокі (до 60см) з слабо-вираженим гумусовим горизонтом. | Бук і граб пере-важають. В якості домішки явір, клен польовий, дуб скельний, черешки. берека. береза, осика, дуб звичайний | Підлісок рідкий. У підрості часто переважає граб над буком. | Г’раб-няки, берез-няки, осич-ники. | Теж. | |
| 29. Свіжа смереково-ялицева субучина (С2-см-яцБк) | Зустрі-чається переважно на випуклих формах південних експозицій крутизною до 20-35 град в При-карпатті, Закарпатті і Буковині на висотах 600-960м н. р. м. | Бурі лісові середньо-щебенисті і скелетні потужністю 40-60см (80см). | До панівного в дерево-стані бука II бонітету домішу-ються: ялиця, смерека, рідко береза, явір | Рідкий з участю бруслини бородав-частої, верби козячої, крушини ламкої, ліщини, горобини звичайної | Смереч-ники, ялич-ники, чисті букняки. | Теж. | |
| 30. Свіжа дубово-букова яличина (С2-д-бкЯц). | Поширений рідко в При-карпатті, Закарпатті і Буковині на південних гірських схилах в межах 450-550м н. р. м. | Дерново-буроземні слабо-опідзолені на елювії пісковиків або сланців потужністю до 80см, добре дреновані, суглинисті. | Переважає ялиця (І) -11 бонітету з домішкою дуба, бука, граба, берези, клена-явора. | Горобина звичайна, ліщина. Віднов-лення ялиці і бука хороше, дуба слабке. | Смереч-ники, ялич-ники, букняки. | Теж. | |
| 31. Свіжа смереково-букова яличина (С2-см-бкЯц). | Зустріча-ється в середньому поясі на всій території Карпат в межах 650-1000 м н. р. м. | Теж, що і вище, часто профіль укороче-ний в результаті змиву. | У двоярус-ному дерево-стані ялиця І бонітету з домішкою смереки, берези, бука і осики. | У підліску аналогічні види. В підрості благо-надійний ярус ялиці смереки і бука | Теж. | ||
| 32. Свіжа буково-ялицева сусмере-чина (С2-бк-яцСм.) | Займає середній пояс гірської зони на всій території Карпат на висотах 800-1200 м н. р. м. | Буроземні або дерново-слабо-опідзолені ґрунти на елювії-делювії пісковики, потужність до 1м. | Смерека І бонітету із значною участю (20%) ялиці, бука. В домішці явір, береза, липа. | У підліску бузина чорна і червона. Віднов-лення всіх порід хороше. | Смереч-ники, букняки, берез-няки, осич-ники. | Теж. | |
| С3 | 33. Волога грабова судіброва (С3-гД). | Зустрічається на рівнинних і понижених місце-знаходжен-нях При-карпаття, Закарпаття і на Буковині до 450м н. р. м. | Сірі лісові суглинисті середньо-потужні на лесовидних суглинках потуж-ністю до 1м, опідзолені і оглеєні. | Деревостан із дуба звичайного III бонітету з домішкою граба, клена гостро-листого, лини, берези. | Підлісок рідкий із ліщини, свидини, крушини ламкої. Віднов-лення за рахунок граба. | Граб-няки, дубняки, осич-ники | Щитник чоловічий, голокучник дубовий, ожика лісова, квасениця, купена кільчаста, чорниця, яглиця звичайна, веснівка дволиста, зірочник ланцето-видний, грушанка круглолиста і однобока, костяниця, золотушник звичайний, одинарник європейський, герань лісова, плаун булаво-видний. перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий, міцеліс стінний, герань Роберта, зніт гірський, молочай мигдале-видний. Із мохів: євринхіум, глокомій проростаючий, зозулин льон, листяні мохи. |
| 34. Волога ялицева судіброва (С3-яцД) | Поширенні на При-карпатті і на Буковині в межах висот 300-400 м н. р. м. | Теж | У корінному дерево-стані переважає дуб звичайний II бонітету з домішкою ялиці, граба, клена, явора, липи, берези, вільхи чорної. | Ті ж види Віднов-лення ялиці добре, підріст дуба дуже слабкий | Осич-ники, ялич-ники, граб-няки | ||
| 35. Волога букова судіброва (С3-бкД). | Зустріча-ється на При-карпатті, Закарпатті і Буковині на висоті 250-350м н. р. м. | Дерново-підзолисті або сірі лісові потуж-ністю до їм, часто облесні на лесовидних суглинис-тих древньо-алювіаль-них відкладах. | Панує дуб звичайний II бонітету з домішкою бука, граба, клена гостро-листого, липи, осики. | Ті ж види, що і в поперед ньому типі. Віднов-лення задовільне, переважає граб і бук. | Граб-няки, букняки, осич-ники | ||
| 36 Волога грабова нагірна судіброва (С3-гДск). | Найбільш часто зустріча-ється на Закарпатті в межах висот 300-400м н. р. м. | Ґрунти буроземні, сугли-нисті, середньо-потужні з добре вираженим гумусовим горизонтом. | Дуб скельний складає перший ярус, у домішці рідко зустрі-чаються черешня, клени гостро-листий і польовий, груша, липа, береза. | Ліщина, бруслина бородав-часта, свидина, горобина, шипшина, верба козяча, Віднов-лення дуба не задовільне | Граб-няки, берез-няки | Крім рослин, відмічених в попередньому типі, виділяються: зубниця бульбиста, осока лісова, підмаренник запашний, купина багато-квіткова, ранник вузлуватий, живокіст лікарський, безщитник жіночий, квасениця, жовтець їдкий, материнка. Мохи постійно ті, що і в типах 33-36, часто глокомій проростаючий. | |
| 37. Волога нагірна букова судіброва (С3-бкДск). | Поширений в Закарпатті на висотах 400-500м н. р. м. | Теж | В складі переважає дуб скельний, рідше зустрі-чається бук, граб, береза, осика, липа і клен гостро-листий. | Підлісок рідкий крушина ламка, горобина, ліщина, бруслина бородав-часта | Берез-няки, граб-няки букняки | ||
| 38. Волога грабова субучина (С3-гБк) | Зустріча-ється в перед-гірній частині При-карпаття і Закарпаття до висоти 600 м н. р. м. | Сірі лісові і дерно-підзолисті ґрунти потужністю до 1м, які сформу-вались на лесах і піщано-сугли-нистому субстраті | Деревостан двох-ярусний: І-й бук II бонітету з дубом звичайним, ІІ-й граб, клен, липа, черешня, груша, яблуня. | Віднов-лення бука добре. | Теж. | Теж. | |
| С3 | 39. Полога чиста субучина (С3-Бк). | Поширений вище верхньої граниш граба на висотах 600-900 м н р. м. в Закарпатті і При-карпатті. | Ґрунти змиті, буроземні кам’янисті суглинисті на глинистих сланцях і пісковиках. | Панує бук з незначною домішкою явора, берези, осики. | Підліску немає. Віднов-лення задовільне. | Берез-няки, осич-ники. | Теж. |
| 40. Волога грабово-ялицева субучина (С3-г-яцБк). | Зустріча-ється а Закарпатті, При-карпатті і на Буковині 500-800 м н. р. м. | Дерново-підзолисті, суглинисті або сірі лісові ґрунти опідзолені до 1м, оглеєні | Бук II бонітету і домішка ялиці, дуба звичайного (в II ярусі), дуба скельного, явора, берези, граба. | Рідкий підлісок з горобини. Віднов-лення бука і ялиці добре | Ялич-ники, букняки, берез-няки. | Теж. | |
| 41. Волога смереково-ялицева субучина (С2-см-яцБк) в комплексі з смереко-вими субучина-ми. | Поширений на всій території Карпат п межах висот 500 м. н р. м. | Гірсько-лісові буроземні потуж-ністю до 60-70см, які сформу-вались на глинистих піщаних сланцях. | Бук II бонітету. У домішці постійні ялиця і смерека. | У рідкому підліску: ліщина, верба козяча. Відновлення добре. | Ялич-ники, смереч-ники, букняки. | Теж. | |
| 42. Волога ялицева субучина (С3-яцБк). | Поширений в Закарпатті, Бескидах на висотах 600-900м н. р. м | Гірсько-лісові буроземні, слабо-і середньо-опідзолені потуж-ністю 80-90см | Бук II бонітету з домішкою ІІ(І) бонітету. | Жимолость чорна, спірея в’язолиста, ліщина. | Смереч-ники, букняки. | Теж | |
| 43. Волога при-полонинна яворова субучина (С3-явБк). | Приуроче-ний до верхніх частин гір на висотах 1000-1250м н. р. м. в основному на схилах південної, південно-західної південно-східної експозицій. | Буроземні або гірсько-підзолисті середньо-потужні на елювії-делювії карпат-ського флішу. | У складі бук і явір, бонітет ІІ-ІІІ. | Теж. | Явір-ники, букняки, берез-няки | Теж | |
| С3 | 44. Волога дубово-букова суяличина (С3-д-бкЯц). | Зустріча-ється повсюдно в Карпатах на висотах 400-600 м н, р. м. | Дерново-підзолисті суглинисті на глинистих сланцях. Рідше сірі лісові на карбонат-них породах. Профіль 60-90 см, оглеєний. | Домінує ялиця І бонітету 3 домішкою бука, дуба звичайного, граба, явора, клена гостро-листого, липи. | Ліщина, горобина, калина, бузина червона бруслини. Віднов-лення ялиці, бука і граба добре. | Граб-няки, осич-ники, смереч-ники, букняки. | Теж. |
| 45. Волога букова суяличина (С3-бкЯц) в комплексі з С3-см-бкЯц. | Поширений на всій території Карпат в межах висот. 500-800 (1000)м н.р.м. | Бурі гірсько-лісові потужністю до 90см опідзолені на елювії делювії карпат-ського флішу. | Домінує ялиця в 1-му ярусі І бонітету, в 2-му ярусі бук і смерека. В домішці береза, явір і осика | Горобина, жимолость, спірея в’язолиста вовчі ягоди звичайні, смородина карпатська. Віднов-лення добре. | Смереч-ники, букняки. осич-ники берез-няки. | У типі рідко чорниця і брусниця. рідше моховий покрив Переважає квасениця, постійні атрагена альпійська, сугайник австрійський, зубниця залозиста і види, характерні в типах 36-38. | |
| 46, Волога буково-ялицева сусмере-чина (С3-бк-яцСм). | Зустріча-ється повсюдно на висотах 750-1200м н. р. м. | Бурі гірсько-лісові потуж-ністю до 60см, щебенисті і скелетні. | Переважає смерека І бонітету з домішкою ялиці, бука, явора і берези. | Теж. | Берез-няки, смереч-ники | Теж | |
| С3 | 47 Волога високогірна сусмере-чина (С3-См). | Поширений повсюдно в межах 1000-1500м н. р. м. | Гірсько-підзолисті, легко- суглинисті на елювії-делювії пісковиків і сланців потужністю до 50см. Не-розвинуті буроземи до 40 см. | Смерека І-ІІ бонітету з незначною домішкою берези і явора. | Крім видів в типі 45 шипшина альпійська Віднов-лення добре. | Берез-няки. | Переважає суцільний моховий покрив із: глокомій проростаючий, плеврозій Шребера, дікрануми, зозулин льон яловцевидний, рітідіадельфус трикутний, евринхіума, який покриває квасениця, підбілик альпійський. |
| 48. Волога кедрова сусмере-чина (С3-кСм). | Зустріча-ється в Горганах на висотах 1000-1400 м н. р. м. | Теж. | Смерека II-III бонітету 3 домішкою кедра. | Горобина, жимолость чорна, спірея в’язолиста. | Смереч-ники | Сольданелла гірська, щитник шартрський. | |
| 49. Волога ялицева сусмере-чина (С3-яцСм). | Зустріча-ється на експозиціях північних румбів в межах висот 800-1250 м. м. р. м. (повсюдно). | Бурі гірсько-лісові потужністю до 80см, щебенисті, опідзолені. | Смерека І бонітету з домішкою ялиці до 20-30%, рідше з домішкою явора і берези. | Горобина, жимолость чорна, спірея в’язолиста. | Смереч-ники. | Представники надґрунтового покриву аналогічні в типах 36 і 45. | |
| С4 | 50. Сира смереково-букова суяличина (С4-см-бкЯц). | Рідко поширений, але повсюдно в Карпатах на висоті 450-750 м н.р.м. | Гірсько-лісові, буроземні, сильно-щебенисті і оглеєні з торф’я-нисто-перегній-ним горизонтом, середньо-потужні (до 70см). | Переважає ялиця ІІ-ІІІ бонітету з домішкою смереки, бука, берези, осики | Горобина, жимолость чорна, верба козяча, спірея в’язолиста підріст смереки і ялиці зосеред-жується на мікро-підвищен-нях. | Смереч-ники | Крім звичних видів, відмічених и типі 44, зустріча-ються: осока рідковолоса, незабудка болотна, жовтець повзучий і їдкий, хвощ болотний, вербозілля лучне, таволга в’язолиста, гравілат річковий, цірцея альпійська. |
| 51. Сира буково-ялицева сусмере-чина (С4-бк-яцСм). | Зустріча-ється на всій території Карпат на висотах 800-1300м н. р м. | Бурі гірсько-лісові, суглинисті, сильно-щебенисті, оглеєні з розвинутою торф’я-нисто-моховою подушкою (до 20см). | Повне панування смереки III бонітету з домішкою ялиці і бука в 2-му ярусі. | Бузина червона, верба козяча, ліщина, верба сілезька, горобина, жимолость чорна, таволга в’язолиста. Віднов-лення приурочено до мікро-підви-щень, в підрості смерека, ялиця, бук дуже рідко | Не відміче-но. | Крім видів, відмічених в типі 50, постійні: хвощ великий, щучник дернистий, коручка широколиста, калюжниця болотна, теліптерис болотний, безщитник розставлено-листий. Суцільний моховий покрив із глокомію пророста-ючого, плеврозіума Шребера, еврінхіума, рітідіа-дельфуса трикутного, зозулиного льону звичайного, сфагнумів. | |
| С4 | 52. Сира дубова суяличи-на (С4-дЯц) в комплексі з D4-д-бкЯц. | Поширений в При-карпатті і Закарпатті, займає понижені місця вздовж рік і потоків у зоні ялицевих лісів на висотах 400-800м н. р. м. | Дерново-глеєві на річковому елювії і глинах. | Панує ялиця II бонітету; в домішці дуб звичайний, бук, граб, вільха сіра, клен-явір, клен гостро-листий , зрідка ільм, ясен, липа. | Підлісок рідкий: бузина чорна і червона, вовчі ягоди звичайні, крушина ламка, ліщина. | Осич-ники, сіро-вільшан-ники. | Крім видів, які зустрічаються в типі 50, часто також представники покриву типу 76. |
| 53. Сира чиста сусмере-чина (С4-См) в комплексі з D4-См. | Поширений повсюдно в межах висот 750-1450м н. р. м. | Крім буроземів, звичайно гірсько-підзолисті і торф’яно-болотні на рівних місце-знаходжен-нях. | Чисті смереч-ники з домішкою осики і берези. | В підліску ті ж види, що в типі 51. Віднов-лення смереки добре, на мікро-підвищен-нях. | Берез-няки, осич-ники | Теж. | |
| 54. Сира сучорно-вільшина (С4-Вх.ч). | Поширений повсюдно в понижених місце-знаходжен-нях до висоти 450м н. р. м. (650м). | Лугові муловаті підзолисті, сильно оглеєні на алю-віальних відкладах | Вільха чорна II бонітету 3 домішкою берези, осики. | Підлісок рідкий із верби козячої, крушини, горобини. Віднов-лення насіннєве і вегета-тивне. | Не відміче-но. | Найбільш характерні: таволга в’язолиста, безщитник жіночий, незабудка болотна, хвощі, підлісник європейський, жовтець повзучий, петрушка болотна, жабрій гарний. Мохи: окремими подушками зозулин льон звичайний і яловцевидний, глокомій, плеврозіум Шребера, сфагнуми. | |
| 55. Сира сусіро-вільшина (С4-Вх.с) в комплексі з груду-ватими підтипами. | Зустріча-ється в заплавах гірських річок і крутих потоків в межах висот 500-1200 м н. р. м. | Теж. | Головна порода вільха сіра II бонітету з домішкою смереки, берези. | Теж. | Не відміче-но. | ||
| D2 | 56. Свіжа нагірна грабова діброва (D2-гДск). | Зустріча-ється в Закарпатті і рідко в При-дністров’ї на висотах 150-300м н. р. м. | Ґрунти буроземні, сугли-нисті або ясносірі лісові з добре вираженим гумусовим горизонтом. Формуєть-ся на лесо-видних карбонат-них суглинках | Дуб скельний І бонітету в 1-му ярусі і граб у 2-му з домішкою черешні, кленів, липи, зрідка буків | Найбільш постійні ліщина, бруслина бородав-чата, свидина, вовчі ягоди звичайні, калина, глід, бузина чорна, горобина, шипшина | Граб-няки. | Переважають мегатрофні види: осока лісова і волосиста, підмаренник запашний, зубниця бульбиста, медунка темна, розхідник звичайний, зеленчук жовтий, підлісник європейський, купина багато-квіткова, живокіст лікарський, ранник вузлуватий, копитняк європейський, чина весняна. |
| 57. Свіжа грабова діброва (D2-гД) | Поширений на Буковині, Закарпатті і При-карпатті в діапазоні висот 150-300 м н. р. м. | Теж. | Переважає дуб звичайний І бонітету з другим ярусом граба. В домішці: клени, груша ільм. | Теж | Граб-няки | Теж | |
| 58. Свіжа букова діюброва (D2-бкД) | Зустріча-ється повсюдно в межах висот 150-350м н. р. м. | Буроземні, суглинисті, потужні або сірі лісові суглинки на лесовидних породах, глинистих і піщаних сланцях. | Дуб звичайний І бонітету з домішкою бука, дуба скельного, граба, кленів, ільма, черешні, береки, берези і осики. | У рідкому підліску – ліщина бруслина, свидина, калина, глід, вовчі ягоди звичайні, Віднов-люється добре бук і граб. | Граб-няки, букняки, осич-ники. | Крім видів відмічених у типі 57, постійно: переліска багаторічна, купина лікарська, сочевичник весняний, печіночниця звичайна, тонконіг дібровний та інші. Мохи відсутні, або невеличкими групами в пониженнях, біля старих пнів. | |
| 59. Свіжа нагірна букова діброва (D2-бкДск). | Поширений на Закарпатті на висоті 150-300м н. р. м. і дуже рідко в При-дністров’ї. | Теж. | Дуб скельний І бонітету з домішкою бука та інших порід, відмічених в типі 58. | Теж. | Теж. | Теж. | |
| 60. Свіжа грабова бучина (D2-гБк). | Поширений повсюдно в межах висот до 500м н. р. м. | Лісові опідзолені буроземні ґрунти, потужні, на вапняках і глинисто-піщаних сланцях, інколи сірі лісові суглинки на лесовидних породах. | Головна порода бук ІІа бонітету з домішкою дуба звичай-ного, граба, ясена, явора, клена гостро-листого, липи, черешні | Теж. Віднов-лення добре за рахунок граба і бука. | Граб-няки, дубняки, смереч-ники. | Погано розвинутий. Найчастіше зустрічаються: купена аптечна, сочевичник весняний, зірочник, плюш, шавлія залозиста, гравілат міський, щитник чоловічий, підмаренник середній, осока волосиста, копитняк європейський, воронець колосистий, вороняче око, голокучник дубовий та інші. | |
| 61. Свіжа чиста бучина (D2-Бк). | Зустрі-чається на південних випуклих схилах в перед-гірному і нижньому поясі гірської зони на висотах 400-800м н. р. м. | Буроземні гірсько-лісові опідзолені суглинисті потужністю до 120см на елювії пісковиків і глинистих сланців. | Бук І бонітету з домішкою явора, ільма. | Підлісок слабо розвину-тий. Оди-нично вовчі ягоди звичайні, бузина чорна і червона. Віднов-лення бука добре | Смереч-ники, граб-няки | ||
| 62. Свіжа ялицева бучина (D2-яцБк). | Зустрі-чається повсюдно на висотах 650-900м н. р. м. | Бурі гірсько-лісові опідзолені суглинисті потужністю до 120 см на елювію-делювію карпат-ського флішу | Панування бука І-ІІ бонітету. В домішці ялиця. смерека. | В підліску горобина, бузина червона, жимолость чорна. Добре відновлю-ється бук, ялиця, гірше смерека. | Ялич-ники, смереч-ники | Крім видів, відмічених в типах 60, 61, постійні: булатка, барвінок малий, веснівка дволиста, молочай мигдале-видний | |
| D3 | 63. Волога грабова діброва (D3-гД). | Поширений повсюдно до висоти 400м н. р. м. (500). | Сірі лісові ґрунти, опідзолені, потужні, (понад 1.3 м) на лесовидних суглинках (карбо-натних і безкарбо-натних) і глинах, часто оглеєні. | Дуб звичайний І бонітету з домішкою кленів , липи, черешні, Ільма. В другому ярусі панує граб. | Підлісок рідкий і погано розвину-тий із ліщини, свидини, бруслини, калини, вовчих ягід звичайних. Віднов-лення дуба погане. | Граб-няки. | У покриві переважають мегатрофні мезофіти: яглиця, осока волосиста, плющ, щитник чоловічий, в западинах розрив-трава звичайна, квасениця, вороняче око, тонконіг лісовий, медунка темна, розхідник звичайний, зірочник ланцето-видний. |
| 64 Волога букова діброва (D3-бкД). | Поширений повсюдно, доходить до висоти 300-500 м. н. р. м | Теж. | Деревостан із дуба звичайного І бонітету, бука і граба. Одинично зустрі-чається ясен, клени, ільм, осика, береза | Теж. | Граб-няки, букняки, осич-ники. | Теж. | |
| 65. Волога ялицева діброва (D3-яцД). | Поширений на Буковині, в При-карпатті і Закарпатті в межах 350-450 м н. р. м | Теж. | Панує дуб звичайний І бонітету з домішкою ялиці, граба, клена гостро-листого і явора. | Теж. | Ялич-ники, граб-няки. | Теж. | |
| 66. Волога грабова бучина (D3-гБк). | Поширений повсюдно до висоти 600 м н. р. м. | Теж. | Бук І бонітету з домішкою граба, явора, клена гостро-листого. | Підлісок дуже рідкий із ліщини, свидини, бруслини. Віднов-лення добре. | Граб-няки, букняки, осич-ники. | Покрив погано розвинутий, характерні види, відмічені в типі 63, але постійно зустрічають-ся: безщитник жіночий, воронець колосистий, підлісник європейський, переліска багаторічна, вербозілля лучне, підмаренник запашний, цірцея паризька, багаторядник шипуватий, лунарія оживаюча, зубниця залозиста і бульбиста, вероніка дібровна, кропива. | |
| 67. Волога чиста бучина (D3-Бк) | Зустрі-чається на Буковині і в Закарпатті на висотах 550-1000 м н. р м. на північних і північно-східних експо-зиціях. | Лісові буроземи потуж-ністю більше 1м, щебенисті на елювії-делювії піщано-глинистих сланців, оглеєні. | Бук І-Іа бонітету з незначною домішкою явора, ільма, клена гостро-листого. | Теж. | Теж. | ||
| 68. Волога грабово-ялицева бучина (D3-г-яцБк). | Поширений повсюдно в межах висот 300-500 м н. р. м. | Теж. | Панує бук ІІа бонітету з участю ялиці, дуба звичайного і граба. | Дуже рідкий із ліщини, бузини червоної і чорної, вовчих ягід звичайних. Віднов-лення добре | Ялич-ники, граб-няки,чисті букняки, смереч-ники. | ||
| 69 Волога ялицева бучина (D3-яцБк). | Поширений повсюдно на висотах 500-1000 м п. р. м | Лісові буроземи, слабо-оглеєні, на елювіі піщано-глинистих сланців. | Переважає бук І-Іа бонітету з домішкою ялиці, явора, ільма, ясена | Теж. | Смереч-ники. | Теж. | |
| D3 | 70 Волога тисова бучина (D3-тсБк) | Зустрі-чається дуже рідко на При-карпатті на висотах 300-400м н. р. м. | Ті ж, що і в типі 67. | Панує бук за участю граба тиса, ялиці, явора, ільма. | Теж, що і в типі 68. Віднов-лена бука хороше, тиса погане. | Не відміче-но. | Теж. |
| 71. Волога смереково-ялицева бучина (D3-см-яцБк). | Широко поширений на висоті 700-1150м н. р. м. на північних і східних експо-зиціях. | Ті ж, що і в типі 67. | Домінує бук І-Іа бонітету з домішкою ялиці, смереки, явора, клена гостро-листого, в’яза, берези і осики. | Погано розвинутий, одинично ліщина, бузина червона, горобина. Віднов-лення добре. | Смереч-ники, ялич-ники, берез-няки, осич-ники. | Теж. | |
| 72. Волога грабово-букова яличина (D3-г-бкЯц). | Поширений в передгір’ї Карпат на висотах 350-500м н. р. м. Займає схили всіх експозицій, крім південних. | Ті ж. | Панує ялиця І-Іа бонітету з домішкою дуба звичай-ного, граба, клена гостро-листого, явора. | Теж. | Граб-няки, букняки, смереч-ники, вільша-ники. | У зімкнутих насадженнях бідний і добре розвинутий на зрубах. Характерні види, відмічені в типі 66. | |
| 73. Волога букова яличина (D3-бкЯц). | Поширений на висотах 500-900м н. р. м. | Ті ж. | Ялиця І-Іа бонітету з домішкою бука, явора. | Теж. | Смереч-ники, букняки. | Теж. | |
| D3 | 74. Волога смереково-букова яличина (D3-см-бкЯц) а фрагмен-тами свіжува-тих підтипів. | Зустрі-чається повсюдно на висотах 600-1000 м н р. м. Займає північно-східні і південно-західні експозиції. | Ґрунти ті ж, що і в типі 67, але на відміну від ґрунтів смеречин, менш щебенисті з оглеєним ілювіальним горизонтом. | Переважає ялиця з участю бука і смереки, а також з домішкою явора ільма, берези. Бонітет І-Іа. | Підлісок відсутній або поодиноко бузина червона, ліщина, вовчі ягоди звичайні, жимолость чорна. Віднов-лення добре. | Смереч-ники, букняки, берез-няки, сіро-вільша-ники. | Покрив багатий навіть у високо-повнотних насадженнях. Найбільш постійними видами е: квасениця, веснівка дволиста, шавлія залозиста, цірцея альпійська, ожика волосиста, зубниця, сугайник австрійський, лунарія оживаюча, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдале-видний. З папоротників відмічені: чоловічий, жіночий, буковий і Ліннея, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та ін. |
Наступна стаття
Коментувати