Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

9. ПРОТИПАВОДКОВИЙ ЗАХИСТ ТА КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ

9.2 Протипаводковий захист

9.2.4. Прогнозування паводків.

Загальновідомо, що паводки займають окреме місце серед проявів водної стихії через свою швидкоплинність та непередбачуваність. В умовах глобальної зміни клімату ці фактори стають ще вагомішими. Тому своєчасна, достовірна та неперервна інформація стосовно гідрометеорологічних параметрів в умовах формування паводку, коли рахунок ведеться на години, має величезне значення для складання надійних короткотермінових прогнозів та прийняття на їх підставі виважених управлінських рішень. Таку інформацію може забезпечити тільки добре розвинута мережа автоматизованих станцій спостережень.

У 2000-2009 роках за рахунок допомоги Уряду Угорщини, а також низки проектів міжнародної технічної допомоги, було створено Автоматизовану інформаційно-вимірювальну систему «Тиса».

Ця система включала в себе:

  • мікрохвильовий радіорелейний зв’язок між містами Ужгород (Україна) та Ніредьгаза (Угорщина), який забезпечує два канали прямого телефонного зв’язку;
  • систему цифрового радіозв’язку для передачі інформації з автоматизованих вимірювальних станцій,
  • пункт управління в Центрі збору і обробки інформації (м. Ужгород),
  • систему автоматичного збору гідрологічних і гідрометеорологічних даних.

На сьогоднішній день на території Закарпатської області функціонують 43 автоматизовані станції, з яких 30 гiдрометеорологiчних і 13 метеорологiчних. Вони включені у спільну українсько-угорську систему моніторингу паводків. Інформація від станцій в режимі реального часу з інтервалом у 5 хвилин автоматично надходить українським та угорським водогосподарникам. Схема розміщення станцій спостереження представлена на рис. 9.5.

Схема розміщення автоматизованих станцій спостереження

Рис. 9.5. Схема розміщення автоматизованих станцій спостереження

Висока ефективність АІВС – Тиса була доведена під час потужного паводку 2008 року. За рахунок вчасного прогнозу місцева влада і населення були поінформовані про загрозу за 48 годин, що дозволило вжити попереджувальні заходи, зокрема завчасно забезпечити необхідною інформацією обласні, районні та місцеві органи влади і провести організовану евакуацію жителів та рухомого майна. В результаті збитки від водної стихії у Закарпатській області були у декілька десятків разів меншими, ніж у Прикарпатському регіоні.

З метою забезпечення більш якісного прогнозування паводкових ситуацій в басейні р. Тиса та стабільного обміну гідрометеорологічною інформацією українські та угорські фахівці розробили «Порядок експлуатації спільної українсько-угорської автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи (АІВС – «Тиса», яка за погодженням Уповноважених Урядів двох країн, набула чинності з 1 січня 2010 року.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: ,

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com