Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

ПРОГРАМА ЗАХОДІВ

8.1. Поверхневі води

8.1.2. Заходи, спрямовані на зменшення забруднення поживними речовинами

Як уже зазначалось у Розділі 4.1.2 забруднення поживними речовинами складається, переважно, із забруднення азотом та фосфором, які надходять у поверхневі води з точкових та дифузних джерел і створюють передумови для евтрофікації [1] поверхневих водних тіл.

У той час, як загальна кількість речовин з точкових скидів може бути виміряна або вирахувана через їх концентрацію та об’єм зворотних вод, скиди речовин з дифузних джерел не можуть бути виміряні і їх дуже важко оцінити.

Дунайські країни взяли на себе зобов’язання впроваджувати Меморандум про взаєморозуміння, прийнятий Міжнародною комісією із захисту Чорного моря (МКЗЧМ) та МКЗД у 2001 році[2] та погодились з тим, що «довготерміновою метою є вжиття заходів для зниження надходження у Чорне море загальної кількості поживних речовин до рівня, який дозволить його екосистемі відновитися до стану, який спостерігався у 1960-ті роки». У 2004 році країни басейну р. Тиса у рамках зустрічі міністрів охорони довкілля МКЗД підписали Декларацію щодо Тиси[3] і домовились, що у наступні роки вони прагнутимуть «зменшити загальну кількість поживних речовин, що надходить в Тису та її притоки, до рівня, що відповідає досягненню доброго екологічного статусу в басейні р. Тиса, і сприятимуть відновленню сталого, по відношенню до довкілля, балансу поживних речовин у Чорному морі».

Таким чином, довгострокова ціль щодо забруднення поживними речовинами басейну р. Тиса полягає у збалансованому управлінні скидами поживних речовин від точкових та дифузних джерел для того, щоб поверхневі води басейну не знаходились під загрозою або впливом евтрофікації.

Як і у випадку із забрудненням органічними речовинами, головною причиною забруднення поверхневих водних тіл поживними речовинами є недостатній рівень очистки стічних вод, що надходять від комунальних, промислових та сільськогосподарських точкових джерел або її відсутність.


[1] Визначення евтрофікації: збагачення води поживними речовинами, особливо, сполуками азоту та/або фосфору, що призводить до росту водоростей та вищих форм рослинного життя та спричиняє небажане порушення балансу організмів, що існують у воді, та стану відповідних водних ресурсів [Директива 91/271/ЕЕС].

[2] Документ МКЗД IC 027: Меморандум про взаєморозуміння між МКЗЧМ та МКЗД, 2001 рік (www.icpdr.org).

[3] Документ МКЗД IC 089: Басейн Дунаю – річки у серці Європи (Дунайська Декларація), 2004 (www.icpdr.org).

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: ,

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com