Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

ПРОГРАМА ЗАХОДІВ

8.1. Поверхневі води

8.1.1. Заходи, спрямовані на зменшення забруднення органічними речовинами

8.1.1.1 Заходи, спрямовані на зменшення забруднення органічними речовинами від комунального сектору

Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об’єкти комунальної сфери області, якими у 2010 році було скинуто в поверхневі водойми (7,634 млн.м3) забруднених стічних вод або 98% від загального скиду (7,788 млн.м3) забруднених стоків.

Згідно даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп) у референційному 2010 році скиди зворотних вод у поверхневі водні тіла здійснювало 21 комунальне підприємство, з яких 3 скидали нормативно очищені стічні води (Свалява, Іршава, Хуст), 6 – неочищені ( Дубове, Буштино, Міжгір’я, Кобилецька Поляна, Вишково, Тячів), 12 – недостатньо очищені, у тому числі 2 відомчі (Ясеня, В. Бичків).

Із зазначених 21 підприємства 15 включено до переліку головних забруднювачів водних об’єктів області. Крім них, до цього переліку також включені два санаторно-курортні комплекси (Шаян та Синяк), які мають власні КОС і стічні води яких за своїм складом подібні до комунальних.

Існуючі системи каналізації належать до загально-сплавного типу, що зумовлює їх значне перевантаження під час дощів. Щонайменше третина каналізаційних мереж відпрацювала свій технічний ресурс і перебуває в аварійному стані. Від загальної кількості існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств 93% потребують реконструкції, збільшення потужностей, модернізації або капітального ремонту та впровадження більш глибоких технологій очищення стічних вод.

Базові заходи

За базові прийняті заходи з очистки міських стічних вод, які номінально можуть бути впроваджені на українській частині басейну р. Тиси упродовж першого циклу впровадження НПУБРТ (до 2018 року).

Ці заходи передбачені обласною програмою «Питна вода Закарпаття на 2006-2020 роки». Найвагомішими з них є реконструкція КОС м. Ужгорода, з доведенням їх потужності до 75,0 тис.м3/добу, та реконструкція КОС м. Мукачево, для чого необхідне фінансування в обсязі відповідно 40,0 млн. грн.(держбюджет) та 20,0 млн. грн.(17,0 млн. грн. – держбюджет, 3,0 млн. грн. – місцевий бюджет).

За перші 5 років дії програми на її реалізацію було спрямовано з усіх джерел фінансування 93,7 млн. грн. (у 2010 році – 11,0 млн. грн.), проте ці кошти були використані, переважно, для реконструкції та заміни зношених водопровідно-каналізаційних мереж. На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих вод, протягом 2010 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти не виділялися. Відсутність у підприємств комунального господарства вільних коштів, неплатежі населенням, велика заборгованість за енергоресурси стримують вжиття планомірних заходів для покращення роботи очисних споруд.

Крім того, базові заходи включають реконструкцію КОС міст Берегово, Тячів та Виноградів, смт. Вишково, Воловець, В. Березний, с. Шаян, проектування та будівництво очисних споруд смт. Міжгір’я.

Додаткові заходи

У якості додаткових заходів, які можуть бути реалізовані у першому циклі впровадження НПУБРТ, доцільно:

  • актуалізувати перелік каналізаційних мереж (приєднаних до КОС), які заплановані до будівництва та реконструкції до 2018 року, провести їх детальне технічне обстеження з метою визначення черговості їх реконструкції;
  • скласти перелік муніципальних та відомчих КОС, які заплановані до будівництва до 2018 року і потребують більш глибокої, ніж передбачено, очистки;
  • розглянути можливість впровадження більш жорстких умов скидання промислових стічних вод у міські каналізаційні системи.
  • розробити ТЕО впровадження роздільних систем каналізації, у першу чергу окремих схем дощової каналізації.

Результати впровадження базових заходів

Для оцінки ефекту від впровадження цього заходу була використана методологія, викладена у Директиві про очистку міських стічних вод (91/271/EEC), відповідно до якої зменшення скидів органічних забруднюючих речовин при очистці стічних вод визначається як:

для первинної очистки         – зменшення БСК5 – 20%

- зменшення ХСК – 25%

для вторинної очистки         – зменшення БСК5 – 70%

- зменшення ХСК – 75%

Якщо загальна генерована кількість стічних вод залишиться на рівні 2010 року або істотно не зміниться, очікуване зменшення обсягів органічних забруднюючих речовин після нормативної двоступеневої очистки у 2018 році становитиме за БСК5 – 152,3 тис. т, а за ХСК – 261,3 тис. т.

Таблиця 8.1 Зменшення скидів органічних забруднюючих речовин від комунального господарства у поверхневі водні тіла

Місто 2010 рік, у недостатньо очищених/неочищених стічних водах, тис. т 2018 рік, після вторинної очистки стічних вод, тис. т Зменшення, тис. т Приймач стічних вод
БСК5 ХСК БСК5 ХСК БСК5 ХСК
Ужгород 115,0 184,9 43,1 61,6 - 71,9 -123,3 р. Уж
Мукачеве 71,1 119,9 26,7 40,0 - 44,4 -79,9 р.Латориця
Берегово 32,7 49,4 12,3 16,5 - 20,4 - 32,9 канал Верке
Тячів* 7,8 11,1 2,3 2,8 - 5,5 - 8,3 р.Тиса
Виноградів 5,1 7,5 1,9 2,5 - 3,2 - 5,0 р.Тиса
Вишково* 0,6 0,8 0,2 0,2 - 0,4 - 0,6 р.Тиса
Воловець 1,3 2,1 0,5 0,7 - 0,8 - 1,4 р.Вича
В.Березний 2,5 4,2 0,9 1,4 -1,6 -2,8 р. Уж
Міжгір’я* 5,3 8,6 1,6 2,2 - 3,7 - 6,4 р. Ріка
Шаян* 0,6 1,0 0,2 0,3 -0,4 -0,7 п.Кіблер
Разом: 242,0 389,5 89,7 128,2 -152,3 -261,3

* Примітка: стічні води скидаються без очистки

Як випливає з Таблиці 8.1, питома вага міст Ужгород та Мукачево у загальному зменшенні скидів органічних речовин у поверхневі водні тіла становитиме за БСК5 – 76% , а за ХСК – 78%.

У таблиці 8.2 наведені розрахункові дані щодо середньорічних концентрацій органічних забруднюючих речовин у стічних водах, які скидатимуться головними забруднювачами поверхневих водних тіл наприкінці першого циклу впровадження ВРД в басейні р. Тиса (2018 рік).

Таблиця 8.2 Зменшення концентрацій органічних забруднюючих речовин у комунальних стічних водах

Місто Генерована кількість стічних вод, тис. м3/рік Кількість органічних забруднюючих речовин після вторинної очистки, тис. т (О2) Середньорічна концентрація органічних забруднюючих речовин у точці скиду, мг/л
БСК5 ХСК БСК5 ХСК
Ужгород 23900,0 382,1+43,1=425,2 614,3+61,6=675,9 17,8 (20,8*) 28,3
Мукачеве 9894,5 203,0+26,3=229,3 342,5+40,0=382,5 23,2 (27,7*) 38,7
Берегово 472,2 12,3 16,5 26,0 (69,4*) 34,9
Тячів 135,2 2,3 2,8 17,0 20,7
Виноградів 613,2 20,8+1,9=22,7 30,8+2,5=33,3 37,0 (42,2*) 54,3
Вишково 7,0 0,2 0,2 28,6 (85,7*) 28,6
Воловець 90,7 1,6+0,5=2,1 2,5+0,7=3,2 23,2 (57,4) 35,3
В.Березний 122,4 2,3+0,9=3,2 4,0+1,4=5,4 26,1(38,9*) 44,1
Міжгір’я 124,0 1,6 2,2 12,9 (43,1*) 17,7
Шаян 28,8 0,2 0,3 6,9(22,1*) 10,4

* Примітки: середньорічна концентрація БСК5, зафіксовані у референційному 2010 році

Згідно з Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою КМУ № 465 від 25.03.1999, на випуску стічних вод після очисних споруд повного біологічного очищення встановлені такі нормативи якості стічних вод: БСК5 – 15,0 мг/л, ХСК – 80,0 мг/л.

Як випливає з Таблиці 8.2, незважаючи на істотне зменшення концентрацій органічних забруднюючих речовин, за показником БСК5 очищені стічні води більшості населених пунктів з еквівалентним населенням більше 2000 все ще не будуть відповідати нормативним умовам скиду у поверхневі водні тіла. Через це, у другому циклі впровадження ВРД (2018-2024 роки) необхідно вжити заходи щодо забезпечення їх більш глибокої очистки.

Рекомендовані заходи

Окрім базових заходів, передбачених Програмою «Питна вода Закарпаття» на 2006-2020 роки, доцільно максимально наблизити строки будівництва/реконструкції КОС населених пунктів, включених до переліку головних забруднювачів водних об’єктів області і стічні води яких на сьогодні відводяться у поверхневі водойми без очистки. Сприятливим фактором є те, що для деяких з них, зокрема для КОС смт. Дубове, Буштино, Кобилецька Поляна вже розроблена відповідна проектно-кошторисна документація. Також до пріоритетних заходів необхідно віднести модернізацію очисних споруд м. Рахова, стічні води якого скидаються недостатньо очищеними.

Окрему увагу необхідно приділити КОС закладів охорони здоров’я, до яких належать санаторно-курортні комплекси (32 очисні споруди), зворотні води яких потенційно можуть бути джерелом мікробіологічне забруднення.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: ,

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com