НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ІНВАЗИВНІ ВИДИ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
4 ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)
4.1 Поверхневі води
4.1.5. Інші істотні антропогенні впливи
4.1.5.1 Інвазивні види
Інвазії чужорідних видів за межі їх первинних ареалів носять глобальний характер, їх натуралізація і подальше розповсюдження може викликати необоротні екологічні катастрофи, небажані економічні і соціальні наслідки. На сьогодні біологічні інвазії розглядаються як «біологічне забруднення» ефект від якого може значно перевищувати наслідки хімічного забруднення водотоків.
На відміну від більшості забруднюючих речовин антропогенного походження, які в природних екосистемах в ході процесів самоочищення зазвичай руйнуються і вміст яких піддається ефективному контролю з боку людини., чужорідні організми, що успішно заселилися, можуть розмножуватися і поширюватися в навколишньому середовищі, викликаючи біологічні перешкоди, знищуючи аборигенні види, порушуючи структуру біотичних угруповань часто з непередбачуваними й необоротними наслідками.
Вселення чужорідних видів може сприяти погіршенню якості води, поширенню паразитів і хвороб, у тому числі небезпечних для людини. Економічні втрати від вселення деяких інвазивних чужорідних видів у ряді випадків можуть обчислюватися сотнями мільйонів доларів на рік[1] (Це обумовлює особливу небезпеку біологічного забруднення і визначає специфіку заходів боротьби. Такі заходи повинні носити переважно превентивний характер (Рішення VI/23 COP6 по Конвенції з захисту біорізноманіття, Гаага, 2002). В той же час, піддати ефективному контролю потік інвазій не вдається через відсутність системи моніторингу біорізноманіття, тому ця проблема стає дуже важливою в плані забезпечення екологічної безпеки басейну.
Унікальне біологічне різноманіття річок басейну Тиси з багатьма ендемічними та рідкісними видами, які є дуже чутливими до зовнішніх впливів, безумовно потребує охорони від вторгнення чужинців з інших басейнів. Враховуючи безпосередній зв’язок Тиси з Дунаєм, де вже натуралізувалися велика кількість інвазивних видів, а також наявність історичних та сучасних процесів перехоплення стоку Тиси притоками Сірету Прута і Дністра (і навпаки), що відбуваються внаслідок біфуркацій викликаних аномальними паводками, Тиса та її притоки є дуже уразливими для біологічного забруднення.
Результати досліджень річок та водойм басейну Тиси за період з 2001 по 2011 рр. показали, що в українській частині басейну мешкає значна кількість інвазивних видів гідробіонтів, деякі з яких досягають масового розвитку в окремих водних об’єктах.
Безхребетні тварини
Branchiura sowerbyi (Beddard, 1892) – неарктичний прісноводний вид малощетинкових червів, походження якого потребує уточнення. Сьогодні широко розповсюджений в басейні Амура та річках Китаю, Японії, Індії. Перші знахідки в Європі були приурочені до ботанічних садів. В межах України зазвичай зустрічається в бентосі водойм-охолоджувачів, а також в гирлових ділянках Дніпра, Південного Бугу, Дунаю, в український частині басейну Тиси – в водотоках Берегівської транскордонної польдерної системи (БТПС).
Hypania invalida (Grube, 1860) – поліхета понтокаспійського походження. Поодинокі особини знайдені в річці Бальзатул на висоті 1010 м н.р.м. в безпосередній близькості до вододілу між басейном Тиси і Прута, де періодично при сніготаненні та значних опадах проходять міжбасейнові перетоки.
Lithoglyphus naticoides (Pfeiffer, 1828) – це молюск понтокаспійського походження. Знайдений в річці Латориця, де на ділянці від с. Малі Геєвці до держкордону. Він може займати в прибережній смузі положення субдомінанта. Також цей вид зустрічається в р. Уж нижче м. Ужгород. У басейні верхньої Тиси його знайдено на румунській території в озері Теплиця.
Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841) – це рачок понтокаспійського походження. Поодинокі особини знайдені в р. Уж нижче м. Ужгород.
Риби
Лосось стальноголовий (синоніми райдужна форель, мікіжа) (Oncorhynchus mykiss (Walbaum, 1792); (синоніми Salmo gairdneri; Salmo irideus). Батьківщиною райдужної форелі є Північна Америка. Дуже пластичний вид риб, що сьогодні є об’єктом штучного розведення і має велику кількість комерційних рас і порід. В басейні Тиси широко культивується в традиційних рибниках (прируслових та руслових ставках та копаних водоймах). Останні роки дуже активно і фактично безконтрольно випускається в річки в місцях організації платного рибальства. Прикладом є р. Лютянка (притока р. Уж), де протягом останніх 5 років здійснюється зариблення цим видом для нахлистової риболовлі. Крім того аномальні паводки останніх років призводять до потрапляння великої кількості цих риб в річки внаслідок затоплення рибників. Райдужна форель зустрічається майже в усіх головних притоках р. Тиса.
Спектр харчування співпадає з аборигенними лососевими рибами також виступає конкурентом за біотопи звідки може витісняти менших за розміром струмкову форель та харіуса. Як активний хижак харчується молоддю аборигенних видів риб, включаючи тих, що охороняються. Є свідчення про природний нерест в деяких річках та Тереблянському водосховищі, але підтвердження про здатність до самопідтримання чисельності популяції поки що немає.
Salmo ischchan gegarkuni Kessler – це річкова форма Севанської форелі. Ще в 1958 р була інтродукована в річки Ріка та Чорна Тиса. Строки нересту співпадають з аборигенною струмковою фореллю, що, за думкою І.Д.Шнаревича, слугувало причиною змішання популяцій, та поступової асиміляції цього виду.
Американська палія Salvelinus fontinalis (Mitchill, 1814) та голець Salvelinus sp. - північноамериканські види гольців. В якості об’єкта аквакультури запускалися в деякі річки та озера Карпат, також подекуди вирощуються в рибниках, звідки періодично потрапляють в річки. Виступають конкурентом за кормову базу, та за біотопи з аборигенними лососевими рибами. Як активний хижак може харчуватися молоддю аборигенних видів риб, включаючи тих, що охороняються. Випадків природного нересту не зафіксовано.
Чебачок амурський Pseudorasbora parva, (Temminck & Schlegel, 1846). – невеличка коропова риба, батьківщиною якої є басейн Амура. У басейні Тиси раніше не зустрічався. Відзначений у деяких рівнинних водоймах в заплавах, куди потрапив, разом з ставковими зокрема рослиноїдними рибами. Активний інтервент.
Карась сріблястий Carassius auratus gibelio (Bloch,1782) – коропова риба азійського походження. В басейні Тиси зустрічається практично в усіх водних об’єктах на висотах нижче 250 м н.р.м. В малопроточних водоймах, староріччях, ставках, досягає масового розвитку. Негативний вплив в першу чергу проявляється в гібридизації з аборигенним карасем золотим, який занесено до Червоної книги України. Активний інтервент.
Амур білий Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844); товстолобик білий Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844); товстолобик строкатий Aristichthys nobilis (Richardson, 1845) – це коропові риби, що відносяться до амурського комплексу рослиноїдних риб. Об’єкт аквакультури в багатьох ставкових господарствах на Закарпатській низовині. Спорадично трапляється у відкритих водоймах внаслідок несанкціонованого випуску. Випадків природного нересту в басейні Тиси не зафіксовано.
Головешка Глена (синонім – ротан, головешка) Perccottus glenii (Dybowski, 1877) – риба з родини головешкових, вселенець із басейну Амуру. Знайдений в водоймах БТПС. Надзвичайно ненажерливий хижак, що виїдає у водоймі все живе, доступне йому за розмірами. Завдяки високій екологічній пластичності, широкому спектру харчування та охорону потомства інтенсивно витісняє багато видів аборигенної іхтіофауни. Дуже витривала риба, легко переносить зміни температури і нестачу кисню у воді. Активний інтервент.
Сом американський (сом-кішка), Ікталуровий сом Ictalurus nebulosus (Le Sueur,1919) – це риба південноамериканського походження. Знайдений в водоймах та водотоках БТПС. Ця невибаглива хижа риба витримує високу температуру і низький вміст кисню у воді. Харчується безхребетними тваринами, молоддю риб, активно поїдає ікру. Активний інтервент.
Сонячний окунь Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) – представник родини Центрархові. Харчується переважно молоддю риб, чим завдає шкоди місцевим рибам. Знайдений в нижній течії р. Боржава в водоймах БТПС. Активний інтервент.
Водна рослинність
Серед справжньої вищої водної рослинності в український частині басейну Тиси знайдено тільки один вид Elodea canadensis, що походить з Північної Америки. Досягає масового розвитку у водоймах БТПС, може повністю пригнічувати зарості аборигенних видів рослин. Активний інтервент
Таким чином, можна відмітити, що завдяки активній діяльності людини з інтродукції чужорідних видів, великій кількості різних типів водних об’єктів та різноманітних біотопів, в межах штучних та сильнозмінених водних тіл, де створені оптимальні умови для інвазій, процес біологічного забруднення української частини басейну Тиси набуває загрозливого характеру. Вивчення технічних характеристик системи каналів БТПС та порівняння умов існування інвазиантів з одночасним опрацюванням матеріалів стосовно їх поширення в басейні Тиси дало можливість говорити про те, що польдерні системи стали платформою для подальшого розповсюдження інвазивних видів у басейні р. Тиса, оскільки тут створені найсприятливіші умови для нарощування чисельності їх популяцій.
[1] Алимов А.Ф., Орлова М.И., Панов В.Е. Последствия интродукций чужеродных видов для водных экосистем и необходимость мероприятий по их предотвращению. В кн.: Виды-вселенцы в европейских морях России. Сборник научных трудов. Апатиты, изд. Кольского научного центра РАН, 2000. С. 12-23.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати