НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ЗАБРУДНЕННЯ ОРГАНІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ ВІД КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
4 ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)
4.1 Поверхневі води
4.1.1. Забруднення органічними речовинами
4.1.1.1. Забруднення органічними речовинами від комунального господарства
Забруднення поверхневих вод басейну р. Тиса в основному відбувається за рахунок точкових джерел, якими є комунальні підприємства (93 % скидів від загального об’єму). На сьогодні скиди зворотних вод здійснюють 20 виробничих управлінь житлово-комунального господарства, на очисних спорудах яких стічні води проходять попереднє очищення перед наступним скиданням у річкову мережу басейну р. Тиси.
Більша частина агломерацій підключені до комунальних очисних споруд. Збирання стічних вод для агломерацій не підключених до каналізаційної мережі, здійснюється у індивідуальні септики або вигреби, стічні води яких не очищуються, та можуть бути одними з потенційних джерел забруднення водоносних горизонтів (рис.4.4 ).
Рисунок 4.4. Ступінь підключення населення міст басейну р. Тиса до комунальних очисних споруд (КОС), 2010 р.
Найбільша частка населення, підключеного до комунальних КОС, відзначається у містах з ЕН близьким та більшим 100 000 і становить 90%. У менших містах цей показник варіює у межах 30–75%.
Кількість органічних речовин згенерована на КОС агломерацій з ЕН>2000, подана у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 Кількість органічних речовин, згенерована на КОС агломерацій з ЕН>2000, 2010 р.
| Населений пункт, ЕН | Скиди ОР (за БСК5), тис. т О2/рік | Скиди ОР (за ХСК), тис. т О2/рік |
| Ужгород, 117000 | 382,1 | 799,2 |
| Мукачеве, 84163 | 203 | 462,4 |
| Хуст, 28434 | 11,1 | 11,7 |
| Виноградів, 25481 | 20,8 | 38,3 |
| Берегово, 24274 | 31,7 | 49,4 |
| Свалява, 16871 | 1,6 | 2,9 |
| Рахів, 15137 | 7,2 | 11,7 |
| Міжгір’я, 10250 | 1 | 2,7 |
| Дубове, 9591 | 0,9 | 1,6 |
| Тячів, 9184 | 9,7 | 11,1 |
| Іршава, 9166 | 1 | 1,2 |
| Солотвино, 8977 | 2,1 | 4,1 |
| Чоп, 8934 | 12,2 | 18,1 |
| Буштино, 8634 | 1,1 | 2 |
| Вишково, 8312 | 0,6 | 0,8 |
| Великий Березний, 7078 | 6,3 | 8,2 |
| Перечин, 6705 | 3,6 | 6,6 |
| Воловець, 5104 | 1,6 | 0,7 |
| Кобилецька Поляна, 3411 | 0,3 | 0,7 |
| РАЗОМ | 697,9 | 126,5 |
Отримані результати показали, що домінуючу частку забруднення органічними речовинами визначають 2 найбільші міста: Ужгород та Мукачеве, із стічними водами яких виноситься 84 % ОР (за БСК5) та 88 % ОР (за ХСК).
Ступінь очищення стічних вод очисними спорудами істотно різниться (рис 4.5).
Рисунок 4.5 Ступінь очищення стічних вод міських агломерацій у басейні р. Тиса, 2010 р.
Трохи більше половини КОС здійснюють вторинне біологічне очищення, механічна очистка стічних вод забезпечується для 3 міст (16%), а решта 32 % мають тільки колекторні системи та їхні стічні води не очищуються взагалі. До останніх відносяться Міжгір’я, Дубове, Тячів, Буштино, Вишково та Кобилецька Поляна. Очисні споруди зазначених населених пунктів були зруйновані паводками1998 та 2001 років і до цього часу не відновлені.
Важливо наголосити, що очисні споруди більшості міст знаходяться у надзвичайно зношеному стані, були побудовані ще в радянські часи. За останні 20 років розвиток міст призвів до збільшення кількості стічних вод, які у декілька разів перевищують проектні обсяги КОС, внаслідок чого значна кількість недостатньо очищених або неочищених вод надходить до басейну р. Тиси.
Протягом 2010 року загальний об’єм скидів становив 41,12 млн. м3, з них неочищених – 0,426 млн. м3 та недостатньо-очищених стічних вод – 7,362 млн. м3, нормативно-очищених – 30,53 млн. м3 та нормативно-чистих без очищення – 2,803 млн. м3 (рис. 4.6).
Рисунок 4.6. Обсяги водовідведення, млн. м3 (2010 р.)
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати