Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

2. ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКОВОГО БАСЕЙНУ ТИСИ

2.4 Ідентифікація поверхневих та підземних водних тіл

2.4.1 Ідентифікація поверхневих водних тіл

“Водне тіло ” є безумовно одним із найбільш важливих термінів, що запроваджує ВРД ЄС. При перекладі терміну “water body“ на інші слов’янські мови в країнах ЄС в більшості випадків використовується саме словосполучення «водне тіло», хоча воно є новим і в цих мовах звучить досить незвично. Саме термін «водне тіло», а не, наприклад, «водний об’єкт», підкреслює його індивідуальність , відмінність від інших за тими чи іншими критеріями. Водне тіло фактично є головною «управлінською одиницею» Плану, або «суб’єктом» району річкового басейну і саме добрий екологічний та хімічний стан водних тіл є критерієм досягнення головної мети ВРД. Кожне водне тіло повинно бути оцінено і в залежності від оцінки до нього мають бути застосовані заходи для його збереження, підтримки або відтворення. Ці заходи повинні бути реалізовані саме для водного тіла, а не для річкового басейну, річки або озера взагалі. Ідентифікація (виділення) водних тіл має дуже важливе значення. Кількість визначених водних тіл безпосередньо впливає на склад заходів із їх збереження чи відтворення. Збільшення кількості виділених водних тіл призведе до збільшення витрат на визначення стану і розробки плану заходів та його впровадження. Заниження їх кількості може призвести до необ’єктивної оцінки екологічного стану річкового басейну в цілому. ВРД ЄС визначає «поверхневе водне тіло» як окремий та значний елемент поверхневих вод, таких як озеро, водосховище, струмок, річка або канал, або їхньої частини, гирлової ділянки чи ділянки прибережних вод. «Окремість» і «значущість» є головними і взаємодоповнюючими критеріями при ідентифікації водних тіл. Окремість або дискретність водного тіла означає, що воно має бути цілісним, а не складатися з декількох частин, а також не може перетинатися (накладатися ) з іншим. Значущість є критерієм, що має якісне значення і базується на географічних і гідрологічних факторах. Перелік поверхневих водних тіл української частини басейну Тиси наведено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Поверхневі водні тіла української частини басейну Тиси

п/п

Код водного тіла Верхній кордон ВТ Нижній кордон ВТ Назва типу Катего-рія ВТ
1. Тиса
1 UA_TT_01 злиття Б.Тиси та Ч. Тиси гирло р. Вішеу велика річка на середньогір’ї у карбонатних породах РВТ
2 UA_TT_02 гирло Вішеу гирло р. Іза велика річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
3 UA_TT_03 гирло р. Іза Тячів велика річка на передгір’ї у карбонатних породах РВТ
4 UA_TT_04 Тячів Бадалово велика річка на низовині у карбонатних породах РВТ
5 UA_TT_05 Соловка Соломоново дуже велика річка на низовині у карбонатних породах РВТ
2. Чорна Тиса
6 UA_ CT_01 витік гирло р. Довжина мала річка на середньогір’ї у карбонатних породах РВТ
7 UA_ CT_02 гирло р. Довжина злиття з Б.Тисою середня річка на середньогір’ї у карбонатних породах РВТ
3. Біла Тиса
8 UA_BT_01 витік гирло р. Говерла мала річка на середньогір’ї у кремнієвих породах РВТ
9 UA_BT_02 гирло р. Говерла злиття з Ч.Тисою середня річка на низькогір’ї у кремнієвих породах РВТ
4. Тересва
10 UA_ TE_01 витік (по р. Мокранка) злиття з Брустуранкою (с. Усть Чорна) мала річка на середньогір’ї у карбонатних породах РВТ
11 UA_TE_02 злиття з Брустуранкою с. Нересниця гирло р. Лужанка середня річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
12 UA_ TE_03 с. Нересниця гирло р. Лужанка гирло велика річка на передгір’ї у карбонатних породах РВТ
5. Теребля
13 UA_TR_01 витік гирло р. Озерянка мала річка на середньогір’ї у карбонатних породах РВТ
14 UA_TR_02 гирло р. Озерянка верхів’я водосховища с. Мерешор середня річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
15 UA_TR_03 с. Мерешор гребля водосховища без типу (водосховище) ІЗВТ
16 UA_TR_04 гребля гирло середня річка на передгір’ї у карбонатних породах РВТ
6. Ріка
17 UA_RI_01 витік гирло р Бистра мала річка на середньогір’ї у карбонатних породах РВТ
18 UA_RI_02 гирло р Бистра гирло р. Чеховець середня річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
19 UA_RI_03 гирло р. Чеховець злиття з гирло середня річка на передгір’ї у карбонатних породах РВТ
7. Боржава
20 UA_BO_01 витік с. Кушниця (гирло р. Кушниця) мала річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
21 UA_BO_02 с. Кушниця (гирло р. Кушниця) гирло р. Іршава середня річка на передгір’ї у карбонатних породах РВТ
22 UA_BO_03 гирло р. Іршава гирло велика річка на низовині у карбонатних породах РВТ
8. Латориця
23 UA_LA_01 витік гирло р. Славка мала річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
24 UA_LA_02 гирло р. Славка гирло р. Матекова (Чинадійово) середня річка на передгір’ї у карбонатних породах РВТ
25 UA_LA_03 гирло р. Матекова (Чинадійово) кордон UA/SK велика річка на низовині у карбонатних породах РВТ
9. Уж
26 UA_UZ_01 витік гирло р. Лубня мала річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
27 UA_UZ_02 гирло р. Лубня гирло р. Тур’я середня річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
28 UA_UZ_03 гирло р. Тур’я гирло р. Кам’яниця велика річка на передгір’ї у карбонатних породах РВТ
29 UA_UZ_04 гирло р. Кам’яниця кордон UA/SK (Сторожниця) велика річка на низовині у карбонатних породах РВТ
10. Улічка
30 UA_UL_01 кордон SK-UA гирло середня річка на низькогір’ї у карбонатних породах РВТ
11. Убля
31 UA_UB_01 кордон SK-UA гирло середня річка на низькогір’ї у кремнієвих породах РВТ
12. Чаронда
Сипа-Чаронда
32 UA_CH_SY_01 від кордону HU/UA розвилка Чаронда-Тиса – Чаронда- Латориця (с. Петрівка) без типу (канал) ІЗВТ
Чаронда-Тиса
33 UA_CH_TT_01 від розвилки (с. Петрівка) злиття з Тисою без типу (канал) ІЗВТ
Чаронда-Латориця
34 UA_CH_LA_01 від розвилки (с. Петрівка) злиття з Латорицею без типу (канал) ІЗВТ

Річки. В української частині басейну Тиси ідентифікації підлягали лише річки, площа водозбору яких перевищує 500 км2, за виключенням річки Коропець (673 км2) (табл. 2.11). Додатково було ідентифіковано річки Біла Тиса (яка від злиття з Чорною Тисою і дає початок р. Тиса) та Убля і Улічка (останні дві з огляду на те, що їхні басейни є транскордонними).

Таблиця 2.11. Площі водозборів річок басейну Тиси

Річка Площа водозбору (загальна/в межах України), км2
1 Тиса* 157 186 / 12 777
2 Чорна Тиса 567 / 567
3 Біла Тиса 489 / 489
4 Тересва 1 220 / 1 220
5 Теребля 750 / 750
6 Ріка 1 240 /1 240
7 Боржава 1 360 / 1 360
8 Чаронда* 742 з каталогу
9 Латориця* 7 740 / 2 900
10 Уж* 2 640 / 2 010
11 Улічка* - / 9 в каталогу 1957 р. – 211
12 Убля* - / 221 з каталогу 1957 р. загальна?

*Транскордонні річки Головними причинами ідентифікації/виділення водного тіла є:

• зміна типу річки;

• антропогенні зміни її гідрологічних та / або морфологічних характеристик (коли водне тіло з категорії «річка» переходить у категорію «істотно змінено водне тіло»).

Озера. При визначенні розміру (площі водного дзеркала) озер, які мають бути включені до Плану управління, слід брати до уваги співвідношення площі озера до площі річкового басейну, оскільки незначні за площею водні тіла не мають відчутного впливу на стан річкового басейну ні в цілому, ні локально. ВРД ЄС вимагає ідентифікувати озера з площею водного дзеркала більше 0,5 км² (ВРД ЄС додаток ІІ). З огляду на те, що в українській частині басейну Тиси немає жодного озера більше 0,5 км², а їхній об’єм незначний, озера не було ідентифіковано та включено до НПУРБТ. Істотно змінені водні тіла. До цієї категорії відносяться водні тіла, які зазнали значних змін антропогенного походження. Тобто це водні тіла категорії «річка» або «озеро», що втратили свої природні риси. Підставою до віднесення водного тіла до категорії «істотно змінене» мають бути зміни морфології русла, берегів, заплави та / або гідрологічного режиму. Зміни мають бути масштабними по відношенню до розміру водного тіла та мати постійний характер. Попередньо виділено сім кандидатів водних тіл (КІЗВТ) цієї категорії:

  1. Теребле-Ріцьке водосховище на р. Теребля довжиною біля 6,3 км від верхнього б’єфу в районі с. Мерешор до греблі водосховища;
  2. р. Теребля, водне тіло довжиною 36 км, від греблі Теребле-Ріцької ГЕС до впадіння в Тису. Природний багаторічний стік в створі греблі складав 14 м3/с, після створення ГЕС – лише 3 м3/с (за даними водогосподарського паспорту Теребле-Ріцького водосховища);
  3. р. Ріка, нижче скиду води з Теребле–Ріцького водосховища;
  4. р. Латориця, ділянка спрямленого русла довжиною 10 км від с. Нове Давидково до с. Велика Добронь.
  5. канал Сипа- Чаронда
  6. канал Тиса- Чаронда
  7. канал Тиса- Латориця

Три останні канали було збудовано ще у другій половині ХІХ століття на заплаві межиріччя Тиси та Латориці на місці природного русла колишньої річки Чаронди шляхом її спрямлення, поглиблення та відокремлення бокових рукавів. Гідрологічний режим каналів зазнав значних змін і є майже повністю зарегульованим. Основним джерелом живлення каналів є поверхневі води. Дно та береги каналів є земляними. Розчистка каналів здійснюється нерегулярно і як наслідок їх морфологічні характеристики (глибина, ширина) не є однаковими по довжині, а водна рослинність займає значну площу водного дзеркала. З огляду на це зазначені водні тіла віднесені до категорії «істотно змінені», а не «штучні».

Штучні водні тіла До цієї категорії відносяться водні об’єкти, створені в результаті людської діяльності там де до того не існувало природних водних об’єктів, наприклад, водойми-накопичувачі, канали з бетонованими дном та берегами. В українській частині басейну Тиси жодного водного тіла цієї категорії не було виділено.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: ,

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com