Органи місцевого самоврядування і виконавчої влади Карпатського регіону глибоко схвильовані негативними процесами екологічного характеру, які за останній час стають масштабнішими, частішими і набирають наступального характеру, переходять в проблеми віку. Їх тривожить загрозливість і непередбачуваність ситуації, а також те, що на їх плечі найперше лягають економічні, соціальні та екологічні проблеми внаслідок паводків, ураганів, засух та інших катаклізмів. Тому багато органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, маючи гіркі уроки, здійснюють ефективні заходи по захисту територій від екологічних бід, мінімізації збитків та ліквідації наслідків, проявляючи при цьому новаторство та ініціативу, набуваючи досвіду. Вони щиро підтримують ініціативу української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи про розгляд екологічного питання в КМРВ із прийняттям відповідної резолюції. Рішення па підтримку цієї ідеї протягом минулого і нинішнього року були прийняті па близько 20 міжнародних конференціях та інших форумах, які проходили як на Закарпатті, так і в інших регіонах. Насамперед це зробила Рада Міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон», до складу якої входить 17 областей 5 країн Європи. В екуменічній конференції “Відповідальність за Створіння та сталий розвиток Верхнього Потисся”, що проходила в Закарпатті, взяли участь представники духовенства практично всіх конфесій, які діють в Україні і навколишніх державах. Вони, як і представники органів місцевого самоврядування та науковці, були одностайні в тому, що не можна тільки уповати на Бога, а треба рішуче діяти у захисті природи, об’єднавши зусилля та можливості всіх державних і громадських інституцій для врятування Карпатських гір від можливої екологічної катастрофи. Тому окремим пунктом прийнятих резолюцій є пропозиція про розгляд екологічної ситуації в Карпатському регіоні на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Адже тільки об’єднавши зусилля усіх країн, насамперед Карпатського регіону, можна досягти позитивних результатів.

При цьому конференції рекомендували на основі власного досвіду і власним прикладом продовжити та інтенсифікувати практичні екологічні акції в галузі заощадження енергії, раціонального використання ресурсів, безпечного поводження з відходами та інші заходи щодо охорони природи, а центральним і місцевим органам влади сприяти подальшій співпраці науковців, церков, громадських та державних організацій в галузі охорони довкілля, у вирішенні основних екологічних проблем.

Необхідність координації дій усіх країн у вирішенні екологічних проблем Карпат засвідчили і проведена недавно в Ужгороді (Україна) зустріч членів екологічних комітетів парламентів України, Словаччини і Польщі та конференція міністрів охорони навколишнього середовища 5 країн цього регіону, присвячена аналізу виконання Карпатської рамкової конвенції.

Учасники згаданих та інших форумів, висловлюючи тривогу за екологічну ситуацію в Карпатах, яка невпинно ускладнюється, звертаються до парламентів та урядів країн Карпатського регіону спільно розглянути це питання, скоординувати всі зусилля на її стабілізацію. При цьому наголошувалося на важливій ролі в цій справі місцевих і регіональних влад, на спрямуванні їх зусиль на співпрацю по попередженню, мінімізації ліквідації наслідків екологічних явищ, наголошувалося на позитивних результатах такої співпраці, яка вже є наслідком прийняття прикордонними регіональними органами влади України та Угорщини Регіональної програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса на 2006-2015 роки. Україна та Словаччина розпочали реалізацію спільного проекту містобудівного розвитку транскордонного регіону, здійснюється ряд інших проектів двостороннього і багатостороннього співробітництва екологічного характеру в рамках Міжнародної асоціації «Карпатський Єврорегіон».

Можливості співпраці регіональних і місцевих органів влади країн Карпатського регіону в питаннях збереження і примноження природного багатства Карпат використовуються ще не сповна. Спільно з неурядовими організаціями вони можуть взяти під контроль реалізацію на місцях державних і міждержавних програм із цих питань, договорів, декларацій, меморандумів і т. ін.; посилювати вплив на широкі маси населення по формуванню політики та їх участі у вирішенні екологічних проблем; співпрацювати на регіональному рівні у виробленні та координації екологічної політики, поширення інформації про екологічну ситуацію; виробляти більш ефективні програми дій в умовах надзвичайних ситуацій; активізувати участь у проведенні публічних тендерів, екологічно чистих виробництв, веденні лісового, сільськогосподарського виробництва і т.д.

Джерело: Кічковський М.М. Гамор Ф.Д. Кушнір Б.Г. Довідкове видання “Земля наближена до неба”. Ужгород : Карпати, 2008