До змісту

Славетний був розбійник-опришок Грегор Пинтя. Він грабував палаци й панів. Одного разу він потрапив у руки панам, і вони посадили його у в’язницю Хустського замка й мали повісити. Але Пинті пощастило втекти, і він вирішив помститися панам.

Зібрав військо з двохсот таких, як він, легіників, наказав змайструвати собі з в’яза дерев’яну гармату й затягти її в ковані залізні обручі, а ядра для неї робити з каменю.

Витягли опришки гармату на гору Чабрин, що стоїть на другому березі Тиси, навпроти Хустського замка, і поставили там на величезний камінь. Пинтя націлив гармату просто на замок і вистрелив. Але ядро тільки зірвало дах. Тоді пани покрили замок насмоленим полотном, щоб Пинтя думав, ніби замок лишився цілий.

А Пинтя коли побачив, що замок стоїть наче непошкоджений, то дуже розсердився і насипав пороху ще більше в гармату. Потім ще раз прицілився й цим другим пострілом вщент розбив замок.

Так і стоїть відтоді Хустський замок у руїнах, А на горі Чабрин і тепер лежить той камінь, на якому стояла Пинтєва гармата.

Джерело: Легенди нашого краю. Ужгород : Карпати 1972. 216 с.

Tags: легенда