Іван Діус, радник голови Закарпатської обласної ради

Перефразовуючи слова відомої пісні Володимира Висоцького, кращими від Карпатських гір можуть бути тільки гори, на яких ми ще не побували. Карпатські гори здавна служать колискою багатьох народів.

Сьогодні, в умовах глобальних кліматичних змін, які загрожують всьому людству, вони без перебільшення відіграють життєдайну роль. Екосистеми Карпат забезпечують належні водний, повітряний і кліматичний баланси, служать місцем існування більшості видів флори і фауни Європи. Саме тому Всесвітнім фондом природи Карпати зараховані до списку 200 найбільш важливих природних регіонів світу. Представляючи собою унікальну природну спадщину, Карпати, Альпи, Скандинавські гори та інші гірські масиви відіграють надзвичайно важливу роль у життєзабезпеченні континенту сьогодні і формуванні глобальної безпеки для прийдешніх поколінь. Знаходячись в центрі Європейського континенту, Карпати образно називають серцем і легенями Європи. Гірські регіони мають виняткове значення як джерела природних ресурсів, біологічного різноманіття, рекреаційного потенціалу, служать найважливішим компонентом біосфери, фактором життєзабезпечення всього населення Європи водою, енергією, природними копалинами, лісовими і сільськогосподарськими продуктами. Крім того, гори в Європі представляють собою унікальну духовну спадщину, яку необхідно розвивати і зберігати на основі поваги і забезпечення соціальної самобутності, традицій і культури місцевого населення. І Карпати з їх багатонаціональним складом населення в цьому є яскравим прикладом. У той же час гірські території, в тому числі Карпат, в силу специфічних природно-кліматичних умов завжди історично відставали в економічному розвитку у порівнянні з рівнинними районами. Економічна проблематика гірських регіонів обумовлена тим, що це переважно вузькоспеціалізовані аграрно-лісогосподарські райони з суворими кліматичними умовами та складним рельєфом місцевості, які обмежують вибір видів господарської діяльності для місцевих жителів, що в кінцевому підсумку істотно деформує структуру господарств, робить її дуже вразливою до виживання в умовах кризи, створює додаткові труднощі для розвитку регіонального ринку праці і соціального захисту мешканців гір. Це своєю чергою стає основною причиною відтоку працездатного населення з гірських регіонів, зменшення щільності та старіння населення в них. Внаслідок цього Карпатський край перетворився в регіон – донор робочої сили для більш розвинених в економічному відношенні держав.

Тому такою важливою є увага до проблем збереження соціального, економічного, природного та культурного потенціалу Карпатських гір і гірських регіонів Європи взагалі.

Внаслідок глобальних процесів на планеті та непродуманої господарської діяльності у Карпатах почастішали повені, активізувалися зсувні процеси, що створюють небезпеку для життя людей.

На довкілля в Карпатах істотно посилився антропогенний вплив, в результаті якого багато видів рослин і тварин виявилося під загрозою зникнення і вимагають невідкладних заходів з їх порятунку і охорони.

При сучасних темпах освоєння природних ресурсів одним із стратегічних напрямків збереження природної спадщини у Карпатах є заходи по створенню заповідних територій і ландшафтів, перетворенню Карпат з їх джерелами цілющих мінеральних та термальних вод у туристично-рекреаційний центр Європи.

Однак всупереч природоохоронним нормативним актам на території Карпатського регіону продовжують руйнівний вплив численні індустріальні та енергомісткі підприємства. Почастішали техногенні аварії на промислових об’єктах, магістральних трубопроводах. Значної шкоди екології Карпат завдає побутова діяльність людей, їх низька екологічна культура.

Незважаючи на прийняття Декларації з питань довкілля та сталого розвитку в Карпатському та Дунайському регіонах (Бухарест, 2001 рік), Рамкової конвенції “Про охорону та сталий розвиток Карпат”, підписаної 7 країнами у 2003 році, належної координації дій державних і місцевих влад у вирішенні проблем сталого розвитку всього Карпатського регіону, на жаль, поки що немає.

У той же час ці проблеми не знають кордонів. І для їхнього вирішенні необхідне об’єднання зусиль усіх європейських країн.

Джерело: Журнал “Закарпаття” №2 літо/осінь 2010