C.C. Поп, В.Г. Дробнич та ін., Ужгородський національний університет, Держуправління ОНПС в Закарпатській області

Моніторинг довкілля (МД) є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики, слугує виробленню науково-обгрунтованих управлінських рішень, створенню безпечних умов життєдіяльності людини, прогнозуванню і запобіганню екологічних криз. Адже достовірну інформацію про стан навколишнього середовища можна отримати лише на підставі багаторічного системного спостереження за змінами компонентів геосистем, які можуть бути спричинені як природною мінливістю систем, так і антропогенним впливом на них.

Створення Державної системи моніторингу довкілля (ДСМД) в Україні розпочалося у відповідності до прийнятого у 1992 р. Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» і активізувалось після прийняття у 1993 ропі Постанови KM України «Про затвердження Положення «Про державну систему моніторингу довкілля»», яку неодноразово доповнювали, востаннє від 25.05.2006 №754. Цією Постановою визначено спільні завдання різних суб’єктів моніторингу щодо систематичних комплексних спостережень, оцінювання та прогнозування стану навколишнього середовища.

У більшості областей України регіональні системи моніторингу довкілля (РСМД) уже створені і частково реалізовані. В Закарпатській області, яка щодо екологічного стану довкілля вважається серед регіонів України відносно благополучною, Програма РСМД на період 2008-2012 роки (далі Програма) створена, але її реалізація стримується через відсутність достатнього фінансового забезпечення. Наразі постає завдання, використовуючи досвід інших регіонів та наявні напрацювання і кошти Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, продовжити розв’язання окремих завдань Програми з урахуванням фізико-географічних, економічних, соціокультурних та адміністративних особливостей Закарпатської області. За сприяння обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля уже розроблені Положення про обласну систему МД та про порядок інформаційної взаємодії її суб’єктів, укладені угоди про взаємовідносини між суб’єктами МД на обласному рівні. Хоча в Програмі акцентовано на короткострокові заходи, увага приділяється тому, щоб вони відповідали довгостроковим еколого-економічним, соціальним і природоохоронним орієнтирам, тобто відповідали засадним принципам стійкого соціально-еколого-економічного розвитку області, а також довготерміновим пріоритетам у сфері охорони довкілля на загальноєвропейському рівні.

Програма містить чотири основних розділи. Два з них присвячені загальній характеристиці області та екологічного стану складових навколишнього природного середовища (НПС) Закарпатської області, а також детальному розгляду стану наявних у всіх суб’єктів систем і мереж спостереження в частині оснащення аналітичних лабораторій та пунктів спостереження, інформаційного, програмного, метрологічного і методологічного забезпечення. Аналіз цієї інформації слугує підґрунтям для висновку щодо необхідності цілеспрямованої роботи з покращення технічного переоснащення аналітичних лабораторій і постів контролю, уніфікації організаційно-методичного забезпечення , автоматизації збору, аналізу, обробки та передачі інформації та ін. Два наступних розділи Програми присвячені конкретизації її заходів та завдань з вдосконалення та уніфікації відомчих мереж різних суб’єктів МД, створення на їх основі інтегрованої РСМД з визначенням обсягів та джерел фінансування заходів, а також механізмів реалізації Програми та контролю за ходом її виконання.

Метою Програми є розробка та реалізація комплексу програмних заходів для неперервного отримання достовірної інформації про стан довкілля та влив на нього антропогенних і природних чинників, забезпечення на території області життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, мінімізації негативного впливу на природні екосистеми, прогнозування та відвернення кризових змін стану навколишнього природного середовища шляхом своєчасного прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень та піднесення ефективності і дієвості еколого-освітньої та просвітницької діяльності.

Основними завданнями Програми визначені наступні:

1. Модернізація обласної системи МД, в т.ч. із застосуванням новітніх географічних інформаційних систем та новітніх технологій, зокрема дистанційного зондування стану довкілля та впливу на його складові техногенних об’єктів.

2. Досягнення діяльності усіх суб’єктів моніторингу за єдиними уніфікованими організаційно-методичним та інформаційно-комунікаційним забезпеченнями і за узгодженою нормативно-правовою базою.

3. Створення методології та впровадження екосистемного, інтеграційного та комплексного підходів оцінки, прогнозування та управління станом довкілля, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

4. Запровадження елементів світового досвіду та інтеграція в європейський простір через співпрацю із зарубіжними суб’єктами МД, зокрема із сусідніми країнами (Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією).

Система моніторингу довкілля Закарпатської області передбачається як інтегрована інформаційно-аналітична система, яка шляхом координованих дій усіх суб’єктів МД здійснює: отримання інформації для комплексної оцінки і прогнозу стану природно-техногенного середовища та умов життєдіяльності людей; вироблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних соціальних, економічних та екологічних рішень на рівні обласної, міських та районних владних структур; удосконалення відповідних нормативно-правових актів; виконання зобов’язань України з міжнародних природоохоронних угод.

У суб’єктів МД Закарпатської області накопичена значна екологічна інформація. Здебільшого вона розрізнена, має різну якість і точність, часто не відображає реальний стан природних компонентів довкілля, у ряді випадків вона дублюється аби є недостатньою. До теперішнього часу не вирішені проблеми створення єдиних нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, а також сумісності технічного, метрологічного, інформаційного і програмного забезпечення суб’єктів МД. Наразі негативно оцінюється насамперед саме ця неузгодженість, яку передбачається усунути в найкоротші терміни.

Слабкою є матеріально-технічна база служб та пунктів спостереження, невідповідними складним завданням МД комп’ютеризація і автоматизація самих спостережень, процесів обробки їх результатів та аналізу. Нагальним, з огляду на євроінтеграційні процеси та дотримання вимог міждержавних угод, є створення в області інформаційно-аналітичного центру оснащеного устаткуванням нового покоління, в т.ч. з використанням геоінформаційних та GPS-технологій.

Наразі відсутня єдина науково-технічна методологічна основа ведення моніторингу, що стосується, насамперед, проблем створення екологічного банку даних, системи прогнозування змін стану компонентів довкілля та науково-обґрунтованої інтегрованої оцінки впливу забруднення довкілля на стан здоров’я населення, підтримки й прийняття ефективних управлінських рішень. Потребує покращення державна система інформування населення про стан НПС. На часі доцільним є створення мережі інформаційних центрів (відповідно до вимог Орхуської конвенції 994015), залучення громадськості до участі у розв’язанні екологічних проблем та активізація формування у всіх верств населення належної свідомості та культури з питань оптимізації природокористування та охорони НПС.

Необхідність розробки обласної Програми зумовлена вищенаведеним та потребує якнайшвидшої реалізації наступного:

• удосконалення мережі спостережень, оптимізації кількості пунктів та об’єктів спостереження;

• розширення кількісного та якісного складу показників за якими необхідно проводити спостереження зміни всіх складових НПС, узгодження частоти спостережень та усунення дубляжу в роботі суб’єктів МД;

• уніфікації методик спостереження та аналізів різних забруднюючих речовин (ЗР) з метою підвищення достовірності, точності та чутливості, наближення до світових стандартів;

• уніфікації банків та баз даних за складовими НПС та окремими техногенними об’єктами;

• автоматизація збору, обробки, аналізу, зберігання та передавання екологічної інформації про стан довкілля та техногенні об’єкти, яка накопичуються різними організаціями – суб’єктами МД з метою надання відповідної узагальненої інформації органам державної влади для прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

• впровадження новітніх ГІС та GPS-технологій спостереження за станом довкілля в реальному часі та для створення сучасних цифрових картографічних матеріалів;

• удосконалення технічного оснащення аналітичних лабораторій та постів спостереження суб’єктів моніторингу, оптимізація спільного використання унікального обладнання;

• розробка та впровадження комп’ютерного моделювання процесів антропогенного впливу на складові НПС з метою прогнозування їх можливих змін та оцінки можливих ризиків щодо здоров’я людей;

• підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм, в тому числі тих, що виконуються за міжнародними проектами, залучення до їх виконання на договірних засадах фахівців із наукових і громадських установ та організацій;

• напрацювання варіантів ситуаційних управлінських моделей, які були б корисні у разі природних та техногенних лих;

• забезпечення належного інформування населення про стан довкілля, підвищення ефективності та дієвості еколого-просвітницької діяльності серед населення.

• підвищення ролі громадськості у розв’язанні екологічних проблем, проведенні екологічної політики та реалізації принципів збалансованого розвитку, формуванні інформаційного простору з питань стабілізації і поліпшення екологічного стану усіх складових НПС території Закарпатської області.

Джерело: IV Міжнародна науково-практична конференція “Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та лісовпорядкуванні” 21-22 травня 2009р. м. Ужгород, Україна : Збірник матеріалів, м.Ужгород, 2009