СТРАТЕГІЯ І ПЛАН ДІЙ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЛІСІВ ЗАКАРПАТТЯ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
SWOT аналіз пралісів Закарпаття
Аналіз сильних аспектів:
• У Європі, за винятком Карпат, Балкан і європейської частини Росії, праліси на сьогодні практично зникли. У Закарпатті все ще зберігається значна площа пралісів. Тут з 695 800 га вкритої лісом площі праліси складають (включаючи очікувані на необстеженій території’) близько 61 190 га. Це становить близько 9 % від усієї лісової площі регіону.
• Переважна частина пралісів Закарпаття уже віднесена до тих чи інших категорій захисності, що полегшує завдання їх збереження на майбутнє.
• Праліси є сховищем унікальних флористичних і фауністичних комплексів, іншими словами є банками лісового біорізноманіття, які підтримують екологічний баланс на прилеглих до них порушених людською діяльністю лісових територіях.
• Наявність значних площ пралісів дозволяє виживати рідкісним хижим ссавцям (рись, ведмідь, лісовий кіт) та птахам (беркут, довгохвоста сова, пугач), які потребують для свого існування великі простори непорушених або мало порушених лісових екосистем.
• Наявність у пралісах значної кількості дуплистих дерев дозволяє виживати багатьом видам тварин, зв’язаних у своєму життєвому циклі з дуплами (птахи-дуплогніздники, рукокрилі, білки, соні, куниці та ін.).
• Значна кількість мертвої деревини, яка є характерною особливістю пралісів, забезпечує виживання цілого комплексу організмів ксилобіонтів, умови існування яких в експлуатаційних лісах погіршені.
• Усі праліси належать до державного лісового фонду, що полегшує процедуру їх вилучення з господарського використання.
• Виділення категорії „праліси” у новому Лісовому кодексі України сприяє поліпшенню їх правової охорони.
• Посилення тенденції до згортання високогірного тваринництва зменшує вплив випасу на приполонинні праліси і сприяє відновленню природної верхньої межі лісу.
• Наявність у вузах, науково-дослідних інститутах та природоохоронних територіях регіону науковців, що займаються проблемами пралісів, забезпечує наукову базу для їх тривалого збереження.
Аналіз слабких аспектів:
• Частина пралісів все ще належить до категорії експлуатаційних лісів.
• Державна політика щодо покращення мережі лісових доріг робить раніше недоступні ділянки первинних лісів доступними, що відкриває можливості їх інтенсивної експлуатації.
• Державна політика щодо рентабельності та самоокупності державних лісогосподарських підприємств змушує їх адміністрації відшукувати резерви, якими в значній мірі можуть стати праліси. Тому лісогосподарські підприємства можуть чинити опір вилученню пралісів із господарського використання.
• Велика фрагментованість пралісів робить їх більш вразливими до різних антропогенних впливів.
• Оскільки праліси не виділені в особливу природоохоронну категорію, для них не розроблено спеціальних заходів охорони та методів управління.
• Відсутність системи моніторингу за станом пралісів затруднює розробку ефективних заходів їх охорони та регулювання.
• Переважна більшість пралісових площ вузькими смугами простягається вздовж високогірних пасовищ. Відсутність будь-яких буферних зон з цього боку робить їх вразливими до випасу.
• Праліси з гірської сосни та зеленої вільхи, що знаходяться в субальпійській зоні, не включені у державний лісовий фонд, тому залишаються практично без жодної охорони.
Аналіз можливостей:
• Виділення категорії „праліси” у новому Лісовому кодексі України відкриває можливості для уведення нових дієвих правових механізмів їх збереження.
• Великі можливості для вивчення і збереження пралісів надає зрослий інтерес західноєвропейських лісознавців до пралісів Закарпаття (співпраця швейцарського інституту WSL з КБЗ, швейцарсько-український проект FORZA, співпраця КБЗ з німецьким національним парком Гайніх та науково-дослідним інститутом ім. Макса Планка, українсько-голландський проект BBI-Matra та ін.).
• Збільшує увагу до пралісів Закарпаття з боку міжнародної та української громадськості також внесення букових пралісів Східної Словаччини та Закарпаття до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Це дає надію на покращення матеріального забезпечення установ і підприємств, які здійснюють практичну охорону і менеджмент пралісів.
• Результати інвентаризації пралісів Закарпаття закладають добру основу для формування національної екологічної мережі, вузлами якої мають стати найбільш збережені ділянки природи.
• Мережа ділянок пралісів може стати базою для навчання спеціалістів лісового господарства та проведення наукових досліджень структури і функціонування природних лісових екосистем, позбавлених господарського втручання.
Аналіз загроз:
• Через високу продуктивність та економічну цінність пралісів існує загроза їх господарського використання, що приведе до втрати їх природоохоронної та наукової цінності.
• Широкомасштабна кампанія будівництва лісових доріг робить праліси більш доступними, що збільшує спокусу їх господарського використання та сприяє збільшенню туристичного пресу на праліси.
• Низький рівень життя місцевого населення створює загрозу для пралісів через вирубування дерев на дрова, збирання грибів, браконьєрство, заготівлю новорічних ялинок тощо.
• Розбудова туристичної інфраструктури у безпосередній близькості від пралісів також створює загрозу їх успішного довготривалого збереження.
На основі SWOT аналізу з врахуванням національних стратегій лісівництва та збереження біорізноманіття визначено такі основні стратегічні завдання:
1. Включити праліси в національну екологічну мережу.
2. Забезпечити правову охорону пралісів, надавши їм особливого природоохоронного статусу.
3. Розробити систему заходів щодо охорони та менеджменту пралісів.
4. Підвищити поінформованість громадськості та працівників лісової галузі щодо значення пралісів для збереження природного різноманіття, та розробки нових підходів і методів екологічно обґрунтованого лісового господарства.
5. Розробити та запровадити систему моніторингу за станом пралісів.
Tags: лісоводство
Коментувати