Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

28 червня 2007 року Комітет у справах Світової спадщини ЮНЕСКО на 31 -й сесії у місті Крайстчерч (Нова Зеландія) ухвалив рішення про включення українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат» до переліку об’єктів Світової природної спадщини.

Це довгоочікувана, історична подія для України та Словаччини, міжнародне визнання їх природоохоронної та наукової діяльності. Букові праліси Карпат зараз нарівні із Єлоустонським національним парком, Ніагарським водоспадом, Галапагоськими островами, озером Байкал та ще понад сто шістдесятьма природними феноменами, будуть не тільки пильно охоронятись та поглиблено вивчатись, але й стануть місцем паломництва для багатьох природолюбів з усіх кінців світу. Адже відомо, що в регіонах, які володіють Світовою спадщиною, як правило, починається бурхливий розвиток туристичної індустрії, активізується соціально-економічне життя прилеглих територій, зростає позитивний імідж країни, де розміщені ці об’єкти.

Українсько-словацький об’єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 гектарів складають заповідне ядро, а 48692,7 га утворюють буферну зону (табл. 1).

«Букові праліси Карпат» – це транснаціональний серійний об’єкт, що складається з десяти окремих ділянок, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід по Полонинському хребту до букових верхів та гір Вігорлат у Словаччині (Гамор та ін., 2005).

Понад 70 відсотків об’єкту знаходяться в Україні, причому сюди входить практично вся територія Карпатського біосферного заповідника, в тому числі Угольсько-Широколужанський масив, який є найбільшим буковим пралісом у Європі.

Цей об’єкт на світовому рівні становить надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів та репрезентує найбільш завершені і повні екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природнокліматичних умов.

Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. «Букові праліси Карпат» є надзвичайно важливим об’єктом для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є одним із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.

Важливо також, що ці праліси зростають на всіх ґрунтоутворюючих породах, що зустрічаються в Карпатах (кристалічні породи, вапняки, фліш, андезит), представляють 123 рослинні асоціації та володіють значним біологічним різноманіттям. В порівнянні з іншими лісовими об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО, букові праліси Карпат вирізняються специфічною флорою та фауною (особливо троглобіонтних видів), які додають екологічної комплексності та завершеності цим екосистемам (табл. 2).

Таблиця 1. Розміщення і площа букових пралісів українсько-словацької об’єкту «Букові праліси Карпат»

Таблиця 2. Порівняння біорізноманіття окремих європейських лісових об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО

Джерело: Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент. – Рахів, 2008 – 86 с.

Tags: лісоводство