Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Загальний підсумок досліджень показаний в таблиці 1, з якої видно, що далеко не всі площі стиглих і перестійних насаджень відповідали критеріям пралісів. Це стосується і Карпатського біосферного заповідника, до складу якого у свій час були включені ліси, де раніше проводилися господарські заходи. З таблиці видно також велику фрагментованість пралісів, які збереглися до наших днів. У трьох адміністративних районах Закарпаття загалом налічується 123 кластери пралісів, які включають 374 полігони з різними типами деревостанів. У кожному полігоні закладено постійну пробну площу, для кожної з яких складено детальний опис.

В цілому на територіях Рахівського, Тячівського та Хустського районів обстежено понад 251 тисяч гектарів лісу.

Таблиця 1. Розподіл досліджених територій за землекористувачами

Землекористувачі	Загальна площа дослідженої території (га)	Площа стиглих і перестійних лісів, де очікувалося виявити праліси (га)	Площа виявлених пралісів (га)	Кількість ділянок (кластерів), що віднесені до пралісів
Карпатський біосферний заповідник	31721	15776,7	14591,6	21
*ДП “Мокрянське **ЛМГ”	33182	9 088,7	8829,8	25
ДП “Великобичківське ЛМГ”	47752	4 845,5	4203,2	21
ДП “Рахівське ***ЛДГ””	37221	4 537,7	3849,3	22
ДП “Брустурянське ЛМГ”	26511	4214,6	3724,1	16
ДП “Хустське ЛДГ”	22533	2712,1	1457,6	3
ДП “Буштинське ЛГ”	21 104	2 632,1	1074,7	2
ДП “Ясінянське ЛМГ”	31 334	2161,5	942,0	13
Всього	251 358	46 402,9	38672,3	123

Тут і в інших таблицях:

* ДП – державне підприємство

** ЛМГ – лісомисливське господарство

*** ЛДГ – лісодослідне господарство

Розподіл пралісів за типами деревостанів

На основі даних польових досліджень виявлено 10 типів пралісових деревостанів (таблиця 2).

Можна бачити, що чисті ліси з Fagus sylvatica (16639,6 ra) у порівнянні з чистими деревостанами Picea abies (8292,6га) займають удвічі більшу площу. Найменші площі займають листяні ліси з переважанням Quercus petraea (всього 10 га).

Майже однакову площу займають листяні та мішані ліси з переважанням Fagus sylvatica – 4820,9 та 4557,2 га. Слід відмітити, що у групу мішаних лісів із переважанням бука включений унікальний тип лісу за участю Taxus baccata, а у групу лісів з переважанням Picea abies -малопоширений на Закарпатті деревостан за участю Pinus cembra.

Набагато менші площі займають мішані ліси з переважанням Picea abies та Abies alba (відповідно 2793,6 та 1006,5 га).

Таблиця 2. Типи пралісових деревостанів

Код	Типи деревостану	Площа, га
1	Чисті букняки	16639,6
2	Чисті ялинники	8292,6
3	Букняки з участю Acer pseudoplatanus	4820,9
4	Букняки з участю Рісеа abies, Abies alba	4557,2
5	Ялинники з участю Fagus sylvatica, Abies alba	2793,6
6	Яличники з участю Fagus sylvatica, Picea abies	1006,5
7	Ялинники з участю Pinus cembra	201,0
8	Чисті зеленовільшняки	183,0
9	Чисті гірськососняки	167,6
10	Скельнодубняки з участю Fagus sylvatica	10,0

Розподіл за геоботанічними округами

Праліси, що виявлені в процесі інвентаризації на територіях Рахівського, Тячівського та Хустського районів, відносяться до чотирьох геоботанічних округів, а саме: дубово-букових і дубових передгірних закарпатських лісів, букових карпатських лісів, ялинових гірсько-карпатських лісів та субальпійських і альпійських сланких кущів і полонин.

Щодо зазначених округів праліси розподілені наступним чином:

154,4 га або 0,4 % пралісів знаходяться в окрузі дубово-букових і дубових передгірних закарпатських лісів.

34224,2 га або 88,5 % зосереджено в окрузі букових карпатських лісів, який включає два райони: букових лісів південних мегасхилів полонинського хребта, до якого приурочено 19010,4 га (55,5 % від площі пралісів округу), та ялиново-ялицево-букових, ялиново-буково-ялицевих, ялиново-букових закарпатських лісів із площею пралісів 15213,8 га (44,5 % від площі пралісів округу).

В окрузі ялинових гірсько-карпатських лісів, представленому районом ялинових чорногірсько-мармароських лісів, знаходиться 3945,1 га (10,2 %) пралісів.

348,6 га або 0,9 % пралісів відповідають округу субальпійських і альпійських сланких кущів і полонин, який включає три райони: сланких соснових кущів з домішкою зеленої вільхи, рододендронників, субальпійських і альпійських лук Чорногірсько-Мармароського високогір’я (140,0 га або 40,2 %); щільнодернистих лук ялівцевих і зеленовільхових заростей з фрагментами альпійської рослинності середньогірного Полонинського хребта (43 га або 12,3 %) та мохово-лишайникових пустошів, кам’янистих розсипів і жерепняків Ґорґан (165,6 га або 47,5 %).

Розподіл ділянок пралісів за площею кластерів

Розподіл пралісів за розмірами ізольованих ділянок (кластерів) показав, що їх величина коливається від 50,6 га до 14405,9га.

Як видно з таблиці 3, серед кластерів домінують дрібні за площею ділянки – від 50 до 100 і від 100 до 300 гектарів. Кластерів із площею понад 1000 га є лише 4. Найбільший за площею кластер розташований в межах Тячівського та Хустського районів. Його ядро складають території Угольських та Широколужанських букових пралісів Карпатського біосферного заповідника, до яких прилягають території пралісів, розташованих в межах лісництв Хустського, Буштинського та Мокрянського держлісгоспів.

Таблиця 3. Розподіл ділянок пралісів за площею кластерів

Клас площі, га	Кількість кластерів
50-100	28
101-300	28
301-500	15
501-1000	10
1001	4

Розподіл площі пралісів за розмірами кластерів

Фрагментація пралісових ділянок є доволі суттєвим чинником загрози для їх повноцінного функціонування. Так, кластери першої та другої категорій (найдрібніші), переважаючи за кількістю, займають менші площі, ніж середні та великі кластери. Дуже великих кластерів є тільки 4, але вони складають майже 50% площі всіх пралісів (таблиця 4).

Таблиця 4. Характер розподілу площі пралісів за величиною кластерів

Клас площі, га	Сума площ кластерів, га
50-100	2176,5
101-300	5017,2
301-500	5937,1
501-1000	6620,7
1001	18920,5

Розподіл пралісів за висотами над рівнем моря

Як видно з таблиці 5, найбільші площі пралісів розміщуються на двох гіпсометричних рівнях – нижче 1000 м та в межах висот від 1000 до 1400 м. Найменше пралісів збереглося на висотах вище 1400 м. Велика частка пралісів на висотах до 1000 м н. р. м. пояснюється їх розміщенням на території Карпатського біосферного заповідника (КБЗ). На території лісогосподарських підприємств переважають праліси на висотах понад 1000 метрів. Це так звані приполонинні ліси, які знаходилися під спеціальною охороною (І група лісів) Лісового кодексу, що втратив чинність на початку 2007 року.

Таблиця 5. Розподіл площі пралісів за висотою над рівнем моря

Висота над рівнем моря	<1000	1000-1400	>1400
Кількість кластерів	13	64	8
Площа, га	17658,7	19519,1	1494,2

Розподіл пралісів за крутизною схилів

Таблиця 6 показує, що праліси найбільш поширені на схилах крутизною 20-30°. Це також обумовлено їх значним представленням на території КБЗ. Для лісогосподарських підприємств наявні ділянки пралісів приурочені переважно до схилів крутизною 26-30° і понад 30°. Найменша площа пралісів збереглася на пологих схилах крутизною до 20°, що пояснюється, в першу чергу, їх легкодоступністю для лісоексплуатації.

Таблиця 6. Розподіл за крутизною схилів

Крутизна схилу	<20°	21°-25°	26°-30°	>30°
Кількість кластерів	5	27	43	10
Площа, га	911,9	23213,8	11743,7	2802,6

Розподіл пралісів за переважаючими експозиціями схилів

Таблиця 7 свідчить про переважання кількості кластерів на схилах південно-західних, західних та південно-східних експозицій. Це обумовлено розташуванням Закарпатської області на південно-західному мегасхилі Українських Карпат та орографічним напрямком хребтів другого порядку. На схилах інших експозицій праліси розташовані майже рівномірно, тобто закономірностей розміщення пралісів у залежності від експозицій схилів нами не відмічено.

Таблиця 7. Характер приурочення пралісів до експозиції схилів

Експозиція схилу	Кількість кластерів
Північна	9
Північно-східна	10
Східна	4
Південно-східна	16
Південна	8
Південно-західна	19
Західна	14
Північно-західна	5

Розподіл пралісів за природоохоронним статусом

Як видно з таблиці 8, лише 39,6 % пралісів знаходяться на територіях об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), з яких значна частина – 37,7 %, припадає на Карпатський біосферний заповідник.

В цілому на території Закарпаття лише четверта частина пралісів забезпечена надійною охороною на територіях біосферного заповідника та національних природних парків. Разом із регіональними ландшафтним парком, заказниками, пам’ятками природи тощо, цей показник становить лише третину від загальної площі пралісів та потенційних пралісів (таблиця 9).

Таблиця 8. Розподіл пралісів за режимом охорони та використання

	Площа, га	%
Карпатський біосферний заповідник	14591,6	37,7
Господарські ліси	23350,1	60,4
Інші об’єкти ПЗФ	730,6	1,9

Таблиця 9. Розподіл пралісів та перестійних лісів (потенційних пралісів) за режимом охорони та використання

	Площа, га	%
Природоохоронні установи	17613,8	25,8
Господарські ліси	47750,1	70,0
Інші об’єкти ПЗФ	2880,6	4,2

Розподіл пралісів та перестійних лісів за основними гірськими масивами

Як видно з таблиці 3, найбільші площі пралісів зосереджені в масиві Красна – майже 13,5 тис. га. До гірських масивів зі значними площами пралісів відносяться також Свидовець (11240,3 га), Ґорґани (6094,4 га), Чорногора (4092,1 га) та Мармароші (3600,2 га). Незначні площі пралісів збереглися у Вулканічних Карпатах (154,4га).

Найбільші площі перестійних лісів виявлені на хребті Красна (10262 га), у Східних Бескидах (7550 га), Ґорґанах (2390 га) та у Вулканічних Карпатах (1822 га). Незначні ділянки старих лісів представлені на Закарпатській низовині (493 га).

В результаті реалізації проекту виявлено 38672,3 га пралісів, що становить майже 60 % від очікуваної площі пралісів для Закарпаття, визначеної під час камерального опрацювання матеріалів таксації.

Повністю завершено роботи щодо інвентаризації пралісів для таких великих гірських масивів як Мармароші і Свидовець. Близько двох третин пралісів визначено ще для трьох потужних гірських масивів – Чорногори, Привододільних Ґорґан та хребта Красна. Зовсім не охопленими польовими роботами залишилися, по суті, лише Східні Бескиди – найбільш західна частина Закарпаття.

Таблиця 10. Розподіл пралісів та перестійних лісів за основними гірськими масивами

№	Основні гірські масиви	Праліси		Перестійні ліси		Разом
		Площа (га)	%	Площа (га)	%	Площа (га)	%
1	Вулканічні Карпати	154,4	0,4	900	3,4	1054,4	1,6
2	Ґорґани	6094,4	15,8	2390	9,0	8484,4	13,0
3	Закарпатська низовина	-	-	493	2,2	493	0,8
4	Мармароші	3600,2	9,3	-	-	3600,2	5,5
5	Хребет Красна	13490,9	34,8	10625	45,6	23752,9	38,8
6	Свидовець	11240,3	29,1	-	-	11240,3	18,4
7	Східні Бескиди	-	-	7550	33,5	7550	12,3
8	Чорногора	4092,1	10,6	-	-	4092,1	6,7
	Загалом	38672,3	100	22517	100	61189,3	100

Характер розподілу пралісів та перестійних лісів за землекористувачами

Найбільша площа пралісів (табл. 4) знаходиться на території Карпатського біосферного заповідника – 14591,6 га або 37,7 %. Значна їх кількість зосереджена також на території державного підприємства “Мокрянське лісомисливське господарство” (ДП “Мокрянське ЛМГ”) -8829,8 га або 22,8 %. Площі пралісів, що становлять близько 4 тис. га, виявлені у Великобичківському, Рахівському та Брустурянському державних лісогосподарських підприємствах. Найменшими площами пралісів (загалом близько 1 тис. га) володіють Хустський, Буштинський та Ясінянський держлісгоспи.

В результаті камеральних робіт встановлено, що найбільші площі перестійних лісів (потенційних пралісів) є на території ДП “Свалявське ЛГ” (4100 га або 18,2 %). Значні ділянки старих лісів виявлені у Міжгірському та Воловецькому державних лісогосподарських підприємствах – відповідно 3999 га (17,8 %) і 3234 га (14,4 %). Найменша площа перестійних лісів характеризує ДП “Виноградівське ЛГ”.

На територіях значних за площами національних природних парків “Ужанський” і “Синевир”, основними ландшафтами яких є лісові, праліси представлені лише незначними осередками, відповідно 2500 га (11,1 %) і 500 га(2,2%).

Таблиця 11. Розподіл пралісів та перестійних лісів за землекористувачами

№	Землекористувачі	Виявлені в польових умовах ділянки пралісів		Камеральне визначені ділянки перестійних лісів
		Площа, га	%	Площа, га	%
1	Карпатський біосферний заповідник	14591,6	37,7	-	-
2	ДП “Мокрянське ЛМГ”	8829,8	22,8	-	-
3	ДП “Великобичківське ЛМГ	4203,2	10,9	-	-
4	ДП “Рахівське ЛДГ”	3849,3	10,0	-	-
5	ДП “Брустурянське ЛМГ”	3724,1	9,6	-	-
6	ДП “Хустське ЛДГ”	1457,6	3,8	-	-
7	ДП “Буштинське ЛГ”	1074,7	2,8	-	-
8	ДП “Ясінянське ЛМГ”	942,0	2,4	-	-
9	ДП “Свалявське ЛГ”	-	-	4100	18,2
10	ДП “Міжгірське ЛГ”	-	-	3999	17,8
11	ДП “Воловецьке ЛГ”	-	-	3234	14,4
12	Ужанський НПП	-	-	2500	11,1
13	ДП “Довжанське ЛГ”	-	-	2362	10,5
14	ДП “Великоберезнянське ЛГ”	-	-	2046	9,1
15	ДП “Перечинське ЛГ”			1461	6,5
16	ДП “Загатянське ЛГ”	-	-	1100	4,8
17	НПП “Синевир”	-	-	500	2,2
18	ДП “Мукачівське ЛГ”	-	-	474	2,1
19	ДП “Берегівське ЛГ”	-	-	248	1,1
20	ДП “Ужгородське ЛГ”	-	-	248	1,1
21	ДП “Виноградівське ЛГ”	-	-	245	1,1
	Загалом	38672,3	100	22517	100

Поширення пралісів і перестійних лісів в адміністративних районах Закарпаття

Встановлено, що найбільші ділянки пралісів знаходиться в межах Тячівського району – 22582,9 га, або 58,4 %. Дещо менше їх збереглося на території Рахівського району – 14632,1 га, або 37,8 %. Найменше пралісів – на Хустщині, де уціліло лише 1457,3 га, або 3,8 % (табл. 5).

Щодо перестійних лісів в інших частинах Закарпаття, то за результатами камерального опрацювання матеріалів таксації встановлено, що найбільша їх площа зосереджена у Великоберезнянському районі (4546 га або 20,2 %). Великі площі старих лісів представлені також у Міжгірському, Свалявському, Іршавському та Воловецькому районах (від 3 до 4,5 тис. га). Найменша площа потенційних пралісів – близько 250 га – відмічена для Берегівського, Ужгородського та Виноградівського районів (табл. 12).

Польові дослідження показали, що близько 80 % перестійних насаджень відповідають використаним у цьому проекті критеріям пралісів. Таким чином, очікується, що з 22517 га перестійних лісів близько 18 тис. га можуть бути ідентифіковані як власне праліси.

Таблиця 12. Представленість пралісів та перестійних лісів в адміністративних районах Закарпаття

№	Адміністративні райони	Виявлені в польових умовах ділянки пралісів		Камеральне визначені ділянки перестійних лісів
		Площа, га	%	Площа, га	%
1	Тячівський	22582,9	58,4	-	-
2	Рахівський	14632,1	37,8	-	-
3	Хустський	1 457,3	3,8	-	-
4	Великоберезнянський	-	-	4546	20,2
5	Міжгірський	-	-	4499	20,0
6	Свалявський	-		4100	18,2
7	Іршавський	-	-	3462	15,3
8	Воловецький	-	-	3234	14,4
9	Перечинський	-	-	1461	6,5
10	Мукачівський	-	-	474	2,1
11	Берегівський	-	-	248	1,1
12	Ужгородський	-	-	248	1,1
13	Виноградівський	-	-	245	1,1
	Загалом	38672,3	100	22517	100

Джерело: Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент. – Рахів, 2008 – 86 с.

Tags: лісоводство