ІСТОРИЧНА РЕМАРКА З ОХОРОНИ ТА ВИВЧЕННЯ ПРАЛІСІВ ЗАКАРПАТТЯ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Закарпаття знаходиться в самому центрі Європи, тому тут протягом сотень років ведеться промислова експлуатація лісів. І як у Європі загалом, із середини 18 століття площі природних лісів тут скорочуються. У зв’язку з цим цілий ряд вчених – лісознавців розпочали активну роботу із вивчення та охорони залишків дикої природи. Уже в 1907 р. на південних мегасхилах гори Поп Іван Мармароський та у Стужиці створюються лісові резервати, а в 1912-1914 роках угорська лісова дирекція взяла під охорону невеликі Чорногірські ділянки пралісів на південно-захисних схилах Говерли.
Визначний влад у цю справу вніс чеський професор Алоїс Златнік, який у 30-роках минулого століття задокументував найбільші ділянки пралісів на Закарпатті та зініціював створення на їх базі природоохоронних територій. Крім того, у 1932-1936 роках ним тут закладено серію постійних пробних площ, які стали початком фундаментальних лісознавчих досліджень у цій частині Європи.
У наступні десятиліття, завдяки зусиллям українських вчених, в першу чергу І.Г. Підоплічка, С.М. Стойка, B.I. Комендара та інших, створюються нові лісові резервати, а в 1968 році організовується Карпатський заповідник, до складу якого в різні роки включено Угольсько-Широколужанські, Чорногірські, Мармароські, Свидовецькі, Кевелівські та інші ділянки пралісів.
В останній час значний внесок у дослідження та популяризацію у Європі пралісів Закарпаття вніс Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень. При його підтримці у букових пралісах Карпатського біосферного заповідника розгорнуто фундаментальні наукові дослідження та проведено Міжнародну наукову конференцію „Природні ліси помірної зони Європи – цінності та використання” (Мукачево, 2003), видано на українській та німецькій мовах унікальну книгу „Праліси в Центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника”. А завдяки зусиллям науковців Карпатського біосферного заповідника та Зволенського технічного університету зі Словаччини, у 2007 році українсько-словацька номінація „Букові праліси Карпат”, основною частиною якої стали праліси Закарпаття, включена до переліку об’єктів Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
Tags: лісоводство
Коментувати