З Хуста їдемо автобусом в село Нанково. По дорозі перед нами відкривається чудова панорама парників колгоспу імені Мічуріна та будови компресорної станції газопроводу «Союз».

У кінці Нанкова серпантинна дорога виводить нас на Нижнєселищанський гатар. Все це землі місцевого колгоспу «Україна». Звідси добираємось до південного схилу гірського хребта, під яким протікає річка Хустець. Потім польовою стежкою прямуємо до скелі-обриву, висота якої двадцять п’ять метрів.

По дорозі до лісу в урочищі Туртели знаходиться місце, де колись було пристанище турецьких військ під час їхнього нашестя на Закарпаття. Збереглися два колодязі, з яких турки брали питну воду.

Під скелею – обривом знаходиться Нанкінське озеро. Його площа — 50 квадратних метрів, найбільша глибина — 4 метри. Живиться озеро глибинними джерелами. Поверхневого стоку не виявлено.

Від озера ґрунтова дорога веде в село Бороняво. На трасі є багато цікавинок. Зокрема, побачимо карстові воронки, блюдця.

Джерело: Хуст над Тисою . Бокор: Ужгород, 1992