Великі туристичні й екскурсійні можливості Закарпаття обумовлені багатьма чинниками. Численні пам’ятки історії та архітектури, пов’язані з багатовіковою боротьбою трудящих за соціальне й національне визволення та возз’єднання з Радянською Україною, мальовничі гори й полонини, оточені просторими хвойними та листяними лісами, прекрасні сади й виноградники, цілющі мінеральні джерела, м’який клімат, зручні автомобільні, залізничні та повітряні шляхи сполучення з багатьма містами Європейської частини СРСР – все це дозволяє не лише розвивати спортивний туризм, але й підвищувати його рівень, вести активне оздоровлення трудящих. Сьогодні туризм на Закарпатті став одним із найпопулярніших видів відпочинку.

Активний відпочинок, перевагу якого підтверджують всі сучасні науково-методичні дослідження, дає позитивні результати у відновленні здоров’я, а відтак, і у зростанні продуктивності праці. За сучасної гіподинамії, коли людина практично позбавлена фізичних навантажень, в умовах стрімкого життя і постійних нервових стресів активний відпочинок набирає першочергового значення.

Інтенсивний розвиток туризму на Закарпатті розпочався з 1960 року. Обласна рада по туризму та екскурсіях, враховуючи побажання туристів та з метою кращого збереження природи, разом з Державною інспекцією охорони природи, обласною організацією Українського товариства охорони природи, дирекціями Карпатського державного заповідника і виробничого лісозаготівельного об’єднання «Закарпатліс», в останні роки змінила траси більшості автобусних, гірсько-лижних і всіх пішохідних маршрутів. Це спричинилося не лише будівництвом нових турбаз у Хусті, в селах Жденеві, Кострині та в сусідній Івано-Франківській області, а також створенням заповідників, заказників і приписних мисливських господарств.

На сторожі природи стоїть і обласна контрольно-рятувальна служба, яка поряд з виконанням основних обов’язків слідкує, щоб планові та самодіяльні туристи подорожували тільки дозволеними промаркованими маршрутами.

У найбільш цікавих куточках Закарпаття створено значну мережу туристських господарств. Туристський готель, 10 турбаз. 9 їх філіалів і 3 гірських притулки разом з арендованими приміщеннями Ужгородського, Мукачівського, Рахівського та Хустського бюро подорожей і екскурсій одноразово приймають влітку понад 4500 і взимку – 3100 туристів і екскурсантів. Мандрівників опікає 2200 працівників туристського сервісу, в тому числі понад 410 інструкторів-методистів та 250 екскурсоводів. В одинадцятій п’ятирічці прийняли мандрівників нові та реконструйовані корпуси туристських господарств у Мукачеві, Рахові, Синевирській Поляні та Лумшорах загальною кількістю на 660 місць.

В найближчі роки стануть до ладу туристські готелі та бази на 1076 місць у Ясінях і в Квасах Рахівського та в Усть-Чорній Тячівського районів. Всього в дванадцятій п’ятирічці на розвиток матеріальної бази туризму в області буде використано понад 17 млн. крб.

Підпорядкована обласній раді по туризму та екскурсіях федерація самодіяльного туризму з допомогою 9 туристських клубів, що створені в райцентрах, на великих підприємствах та при Ужгородському держуніверситеті, займаються організацією активного відпочинку трудящих. Клуби ведуть підготовку кадрів для самодіяльного туризму, влаштовують походи, змагання. На підприємствах, в організаціях, колгоспах, радгоспах та навчальних закладах створено понад 560 туристських секцій, де займається туризмом майже 50 тис. чоловік.

У Мукачеві та Міжгір’ї працюють турбази Міністерства оборони СРСР, в Ясінях – турбаза «Молдова» Кишинівського заводу лічильних машин імені 50-річчя СРСР, в с. Кам’яниці Ужгородського району–табір «Верховина» Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник»», в різних місцях області– дитячі турбази, профілакторії, пансіонати та бази відпочинку промислових підприємств і Ужгородського держуніверситету. По лінії Держкомінтуристу СРСР область щороку відвідує понад 100 тис. іноземних туристів. На базі найбільш цінних за лікувальними властивостями мінеральних джерел працюють санаторії та будинки відпочинку.

З усіх кінців країни в Ужгород і Мукачеве щороку прибуває більше 100 туристських поїздів. Цю велику армію відпочиваючих обслуговує бюро подорожей та екскурсій.

До послуг туристів, які відвідують Закарпаття, 14 прокатних пунктів, що забезпечують щодня спорядженням близько 4000 чоловік, ресторани, їдальні, бари, кафе, шашличні, фотолабораторії та інші допоміжні підприємства. Транспортні послуги гостям надав об’єднане автогосподарство «Турист», яке налічує понад 170 одиниць транспорту, в тому числі 75 автобусів.

На Закарпатті багато зроблено, щоб відпочинок людини, яка приїхала в область, був змістовним, різнобічним, цікавим. Головний напрям індустрії туризму спрямований на те, щоб трудящі та їх сім’ї могли розумно, з користю для себе й суспільства використовувати вільний час.

На розвиток матеріальної бази туризму щорічно виділяються значні кошти. Якщо в десятій п’ятирічці з цією метою витрачено 7,4 млн. крб., то в одинадцятій – понад 14 млн. крб. Такі господарства, як Ужгородська об’єднана турбаза «Світанок», «Форель» у Жденеві, «Нарцис» у Хусті, мукачівський готель «Латориця» та деякі інші досягли високого рівня обслуговування і додаткових послуг туристам.

Як показала практика, зростання туристсько-екскурсійного обслуговування позитивно впливає на збільшення товарообороту і зростання економіки області. Прибутки, що їх одержує обласна рада, в основному ідуть на розвиток матеріальної бази туризму. Крім цього, близько 100 тис. крб. щорічно відраховується в обласний бюджет на благоустрій туристських об’єктів, будівництво під’їзних шляхів до них, охорону природи та пам’яток культури.

Мимоволі виникає запитання: а як впливає туризм на навколишнє середовище, чи не призведе його розвиток до збіднення природних багатств Карпат?

Зрозуміло, не кожний вихід у ліс чи гори – добро для навколишнього середовища. Якщо місця зупинок перетворюються на смітники, а природі завдають збитки – це і не туризм, і не відпочинок.

Щоб таких випадків не було, працівники обласної ради по туризму і екскурсіях та підпорядкованих їм установ разом з державною інспекцією і товариством охорони природи, дирекцією Карпатського державного заповідника та лісовою охороною проводять велику роботу по підвищенню культури туризму, збереженню та збагаченню природних багатств Закарпаття, прагнуть у повній мірі виконувати вимоги Конституції СРСР, які стосуються кожної радянської людиніи «Громадяни СРСР зобов’язані берегти природу, охороняти її багатства».

Охорона природи і її пам’яток – один із найважливіших аспектів діяльності туристсько-екскурсійних організацій Закарпаття. Працівники туризму постійно беруть участь у заходах по охороні природи, стали активними пропагандистами бережного ставлення до неї. Ця робота покладена на спеціально створену контрольно-рятувальну службу, яка налічує 7 загонів в Ужгороді, Рахові, селищах Ясінях, Міжгір’ї, Волівці, Усть-Чорній та філіалі турбази «Едельвейс» – «Говерлі» в урочищі Козьмещик, а також 11 постів і 340 позаштатних членів із числа лісників, працівників турбаз, вчителів, працівників Карпатського державного заповідника. Контрольно-рятувальні служби мають все необхідне спорядження для аварійних робіт та спеціальні автомашини високої прохідності.

Поряд з виконанням своїх основних обов’язків працівники контрольно-рятувальних служб ведуть значну профілактичну природоохоронну роботу як з плановими, так і з самодіяльними туристами. Разом з любителями мандрівок вони обладнують місця відпочинку, джерела питної води, проводять заходи проти браконьєрства і пожеж у лісі, читають лекції про збереження та примноження багатств природи. Без дозволу та інструктажу контрольно-рятувальної служби групи самодіяльних туристів не мають права вирушати у походи.

Інструктори-методисти турбаз і екскурсоводи, проводячи бесіди з любителями активного відпочинку – трудящими, студентами, учнями – завжди підкреслюють величезне значення охорони навколишнього середовища, наголошують, що природа – це наш дім, в якому ми живемо, роз’яснюють роль і значення рослинного і тваринного світу. Наприклад, гектар лісу очищає за рік 18 млн. м3 повітря і відфільтровує з нього до 60 т пилу; кожне вогнище на новому місці – це незагойна рана, нанесена землі на 3-5 років; 16 г відпрацьованого мастила роблять непридатною для споживання тонну води; з одного дерева можна зробити мільйони сірників, а один сірник може знищити мільйон кубометрів лісу тощо.

Під час подорожей, особливо на пішохідних маршрутах, туристи одержують не лише заряд бадьорості й здоров’я. Вони стають справжніми друзями природи, турботливими господарями природних багатств нашої Батьківщини.

Чимало природоохоронних заходів проведено на трасах пішохідних маршрутів. Для мандрівників обладнано місця привалів та стаціонарні стоянки. Туристи не несуть із собою спальні мішки і намети – на туристських стоянках вони ночують у каркасних палатках. Під навісами обладнано вогнища для приготування їжі, заготовлено дрова. На стоянках впорядковано джерела питної води, обладнано місця збору сміття тощо. Туристські походи і екскурсії дають можливість кожному відчути особисту причетність до охорони навколишньої природи. Туристам, що приїздять на Закарпаття організовано, за путівками, майже завжди вдається прищепити господарське, а не споживацьке ставлення до природи, спонукати їх до турбот не лише про себе, а й про тих, хто прийде сюди після них.

Потяг людей до спілкування з природою за останні роки зростає швидкими темпами. Трудящі все більше пізнають ціну свіжого, чистого повітря, прозорої води, незапорошеної зелені. У зв’язку з цим і охорона природи повинна здійснюватися вимогливо. Цьому активно сприяють інструктори та екскурсоводи обласної ради. Вони регулярно читають для мандрівників лекції, проводять з ними бесіди, спрямовані на збагачення знань про охорону природи. Постійно поліпшується методика поширення природоохоронних знань серед туристів та екскурсантів.

Обласна рада по туризму і екскурсіях, спільно з державною інспекцією та відділенням товариства охорони природи готують і видають листівки, плакати, проспекти на природоохоронну тематику, проводять серед колективів туристських господарств конкурс заходів по збереженню природи. За положенням про конкурс за добре поставлену природоохоронну роботу грамотами та грошовими преміями нагороджуються кращі колективи та працівники турбаз, клуби туристів і первинні організації товариства охорони природи.

Обласна газета «Закарпатська правда» регулярно публікує матеріали з питань охорони природи у добірках «Едельвейс» і «Орієнтир». Багато природоохоронної літератури випускає видавництво «Карпати».

Поряд з цими масовими заходами, спрямованими на виконання Закону про охорону природи в Українській РСР, обласна рада по туризму та екскурсіях організовує широке соціалістичне змагання туристських господарств по природоохоронній роботі.

У туристських господарствах області завершується будівництво водоочисних споруд, впорядковуються і прокладаються нові доріжки, оновлені зелені огорожі, містки через потоки, обладнано оглядові майданчики, впорядковано джерела, місця для стоянок машин автотуристів.

Філіал «Синевирське озеро» Міжгірської турбази «Карпати» розташований в мальовничій місцевості поблизу ландшафтного заказника республіканського значення. Тут збудовано новий корпус на ПО місць, котельню, очисні споруди. Колектив філіалу разом з Міжгірським лісокомбінатом впорядкували території біля філіалу та озера. Побудовано стоянку на 50 легкових автомашин, обладнано місця для відпочинку, вивішено красиві панно на природоохоронну тематику, правила відвідувачів на території заповідника, впорядковано і промарковано понад 20 км туристських стежок навколо озера та на г. Озірну.

Працівники лісокомбінату побудували дорогу до Синевирського озера, разом з робітниками турбази постійно утримують навколишню територію в чистоті, очищають струмок, що витікає з озера, та русло Тереблі, створюючи сприятливі умови для струмкової форелі. Часто беруть участь у благоустрої території турбази і самі відпочиваючі. Із усіх ритуалів зустрічей і проводів туристів повністю вилучено використання квітів, папороті, гілок дерев. Будь-яке, навіть найменше порушення окремими мандрівниками правил поведінки серед природи стає предметом обговорення всієї туристської групи.

Конституція СРСР яскраво засвідчила турботу нашої країни про охорону природи та охорону здоров’я трудящих. Активний відпочинок дає найкращі результати у боротьбі зі старістю, фізичним одряхлінням і серцево-судинними захворюваннями. Він відновлює працездатність, дарує людям життєву активність, бадьорість і оптимізм. Позитивні емоції від туристських і екскурсійних подорожей – це той еліксир здоров’я, який часто діє ефективніше, ніж ліки.

Можливості для розвитку туризму на Закарпатті величезні. Кількість любителів активного відпочинку буде зростати з кожним роком. Тому збереження безцінного багатства – чудової природи – повинно стати турботою не лише туристів, але і всього населення області, всіх колективів шкіл, промислових підприємств, колгоспів та радгоспів.

Обласна рада по туризму та екскурсіях обслуговує мандрівників, які подорожують за 24 всесоюзними і 12 місцевими маршрутами, із них 3 радіальні для батьків з дітьми, а 7 комбіновані – пішохідно-автобусні. Крім цього, бюро подорожей і екскурсій обслуговує туристів на 120 автобусних і тематичних екскурсійних маршрутах, значна частина яких виходить за межі області. Десятки маршрутів розроблено для самодіяльних туристів.

Поряд з автобусними мандрівками і відпочинком на одному місці, розвивається туризм, що дозволяє удосконалювати майстерність на пішохідних трасах, під час сплаву на плотах і байдарках, у велосипедних і гірськолижних походах, у спелеологічних експедиціях. Цьому сприяють різноманітний рельєф місцевості, наявність карстових печер, цікаві велосипедні і водні траси, а також чудові схили різної крутизни і довжини для катання на гірських лижах.

Взимку найбільше приваблюють мандрівників турбази Рахівського, Міжгірського, Воловецького та Великоберезнянського районів, де працюють 20 канатно-буксирувальних доріг обласної ради та 12 підйомників спортивних товариств і виробничих колективів.

Красу зимових Карпат словами важко передати: з нею треба зустрітися віч-на-віч. Хто хоч один раз побував у засніжених горах, того вабить їх чудова краса, казкові витвори закарпатської зими. Тому все більшої популярності набуває зимовий відпочинок, зокрема лижний туризм, який дарує силу і здоров’я людям різного віку. Взимку в області діють 9 всесоюзних і 6 місцевих маршрутів.

Кілька слів про найважливіші туристські осередки на Закарпатті та найбільш цікаві й популярні маршрути.

В одному з мальовничих куточків Ужгорода, в оточенні садів та виноградників розташовані корпуси туристської бази «Світанок». Перших мандрівників вона прийняла у 1964 році. База обслуговує туристів, які подорожують по 14 літніх і зимових всесоюзних та місцевих маршрутах. Один із найпопулярніших – «Карпатський автобусний» – проходить через карпатські міста Ужгород, Хуст, Рахів, а потім м. Яремчу на Прикарпатті і закінчується у древньому Львові. Траса маршруту «Закарпаття – Львів» починається в Ужгороді і веде через Мукачеве, Дрогобич у Львів. Назва автобусного маршруту «Уздовж Тиси» розкриває зміст подорожі. Туристи, крім Ужгорода і Мукачева, побувають також у Хусті та в селищах Кобилецькій Поляні і Ясінях.

По місцях дії партизанських з’єднань під командуванням Героя Радянського Союзу О. В. Тканка та В. П. Русина веде маршрут «Партизанськими стежками Закарпаття». Мандрівники після триденного перебування в Ужгороді, вирушають у похід, здійснюють сходження на полонину Рівну, відпочивають на турбазі «Полонина» в с. Лумшорах і завершують подорож на турбазі «Невицьке» поблизу Ужгорода. Зимовий маршрут «Снігові Карпати» особливо популярний серед туристів-лижників. Побувавши в Ужгороді та Мукачеві, вони протягом 8 днів відпочивають на турбазах «Трембіта» в Кобилецькій Поляні та «Гуцульщина» в м. Яремчі Івано-Франківської області, в околицях яких є гарні схили, обладнані лижними підйомниками. До речі, згадані вище маршрути діють також у зворотному напрямку.

Турбаза «Світанок» обслуговує також туристів маршруту «По Україні», який починається в Ужгороді і далі проходить через Львів, Вінницю. Житомир і закінчується в Києві, а також мандрівників маршруту «По Західних Карпатах».

Під час перебування на турбазі «Світанок» мандрівники знайомляться з визначними місцями Ужгорода, відвідують музеї – краєзнавчий, народної архітектури і побуту, атеїзму, виїжджають на екскурсії в Мукачеве, до Невицького замку.

Турбаза має філіали «Дубовий гай», «Невицьке» та притулок «Явіриик». Вони обслуговують мандрівників за маршрутами «Партизанськими стежками Закарпаття» та «По Західних Карпатах».

Філіал «Дубовий гай» знаходиться у с. Кострина Великоберезнянського району (60 км від Ужгорода), філіал «Невицьке» – в с. Кам’яниця Ужгородського району (14 км від Ужгорода). Притулок «Явірник» розташований на однойменній горі за 12 км від «Дубового гаю» та Великого Березного. Його околиці надзвичайно мальовничі влітку і взимку.

Туристська база «Полонина» розташована за 3 км від центру с. Лумшор Перечинського району, за 30 км від райцентру Перечина і 55 км від Ужгорода. Серед букових і хвойних лісів на березі р. Туриці стоїть її новий зимовий корпус та літні будиночки. Програма перебування на турбазі передбачає прогулянку до водопадів Партизан і Соловей на Туриці, похід на полонину Рівна – місце висадки партизанського десанту у роки Великої Вітчизняної війни, екскурсії в Ужгород, по курортах Закарпаття та на Ужоцький перевал. Взимку туристи оволодівають гірськолижною технікою, катаються на лижах. Поблизу турбази працює підйомник.

Другим за величиною серед господарств облради по туризму і екскурсіях є туристський готель «Латориця» в Мукачеві. Він розташований у парку на березі Латориці. Його кімнати зі всіма зручностями, розраховані на двох-трьох чоловік. Тут є ресторан, бар, туристський кабінет, кінозал, пошта, міжміський телефонний зв’язок, спортивний майданчик, стоянка для автомобілів. Філіал готелю знаходиться в центрі міста. Туристський готель і його філіал обслуговують всесоюзні маршрути «Карпатський автобусний», «Закарпаття – Львів», «Уздовж Тиси», «Снігові Карпати», «У верхів’я Латориці», «По Лісистих Карпатах», «По Чорногір’ю та Свидівцю», «До Синевирського озера» та інші.

Перебуваючи в турготелі «Латориця» та його філіалі, туристи знайомляться з Мукачевом, із пам’яткою архітектури XIV–XVIII ст.– замком Палапок, здійснюють прогулянку на г. Жорнина, виїжджають на екскурсії в м. Сваляву, Ужгород та по Закарпаттю.

Майже 30 тис. мандрівників приймає турбаза «Едельвейс» в Ясінях Рахівського району. Вона діє цілий рік і обслуговує маршрути «Уздовж Тиси», «По Лісистих Карпатах», «По Чорногір’ю і Свидівцю», «По високих Карпатах». Турбаза має два філіали: «Говерла», що розташований за 17 км в урочищі Козьмещик, та «Драгобрат» – за 15 км на однойменній полонині.

Ясіня – не лише відомий осередок туризму в Карпатах. Селище – батьківщина Героя Радянського Союзу О. Борканюка. Туристи знайомляться з життям і діяльністю видатного діяча комуністичного руху на Закарпатті у селищному краєзнавчому музеї, а також здійснюють автобусні екскурсії по Рахівщині та в Яремчу, де знаходиться Музей партизанської слави, експозиція якого розповідає про партизанське з’єднання під командуванням С. А. Ковпака і С. В. Руднєва і знаменитий Карпатський рейд влітку 1943 року.

Взимку сніг у Ясінях лежить з грудня до першої половини березня. Лижники катаються неподалік від турбази на схилах г. Костелівка. Там розташована канатно-буксирувальна дорога.

У Ясінях знаходиться також база відпочинку робітників Кишинівського заводу лічильних машин ім. 50-річчя СРСР – турбаза «Молдова».

Рахівський район здавна здобув собі славу серед туристів нашої країни. Тут проходять найбільш цікаві маршрути по Закарпаттю, а також е багато туристських баз і притулків. Окрім згаданого «Едельвейса» в Ясінях і його притулків, у Рахові функціонує турбаза «Тиса» і її притулок «Перелісок» на однойменній полонині та турбаза «Трембіта» в Кобилецькій Поляні. Вони обслуговують маршрути «Карпатський автобусний», «По Чорногір’ю і Свидівцю», «Закарпатський гірськолижний», «Уздовж Тиси», «Снігові Карпати», «У зимову Гуцульщину» та інші.

Програма перебування туристів на цих базах передбачає пішохідні прогулянки до мінеральних джерел, відвідання Краєзнавчого музею і картонної фабрики у Рахові, автобусні екскурсії у селище солекопів Солотвину, в санаторій «Шаян», у міста Хуст, Яремчу тощо.

На Воловеччині розташовані дві турбази – «Форель» та «Плай». «Форель» знаходиться у мальовничій місцевості посеред букового лісу на околиці Жденева. Тут є всі умови для відпочинку батьків з дітьми старше 5 років. Улітку турбаза обслуговує маршрут «Закарпатський сімейний», а взимку – «У верхів’я Латориці».

Туристська база «Карпати» в Міжгір’ї і її філіали «Синевирське озеро» в Синевирській Поляні та «Бескид» поблизу залізничної станції Бескид у горах приймають мандрівників, які подорожують за маршрутами «До Синевирського озера», «Зимова Верховина», «По Лісистих Карпатах». Гірський Міжгірський район, як і Воловецький, особливо популярний серед туристів. Влітку їх вабить чарівна краса гір, особливо унікальної пам’ятки природи – Синевирського озера, а взимку – можливість вдосталь покататися на лижах. Причому, тут є схили, на яких можуть кататися як новачки, так і туристи, що добре володіють гірськолижною технікою.

Туристська база біля підніжжя Замкової гори у м. Хусті має назву «Нарцис». Поблизу Хуста розташована знаменита Долина нарцисів. Щастить тим туристам, які бувають у Хусті в кінці травня. Екскурсія у заповідник – квітуючу Долину нарцисів – залишає незабутнє враження на все життя.

Перебування на турбазі «Нарцис» передбачає знайомство з містом, Історико-краєзнавчим музеєм, прогулянку до руїн замку, автобусні екскурсії в Ужгород, по Гуцульщині, у санаторій «Шаян», одноденний сплав на плотах по річці Тисі. База обслуговує маршрути «Карпатський автобусний», «Уздовж Тиси», «У зимову Гуцульщину», «В долину Тересви», «До Синевирського озера».

Нарешті кілька слів про турбазу «Ялинка» в мальовничому гірському селищі Усть-Чорній Тячівського району. Вона приймає мандрівників за маршрутами «По Лісистих Карпатах» та «У долину

Тересви». Влітку туристи, як правило, відпочивають у навколишніх лісах, де повно ягід та грибів, а взимку катаються на лижах. До їх послуг – канатно-буксирувальна дорога поряд із туристською базою.

Звичайно, це лише схематична, коротка розповідь про туристські господарства Закарпаття та маршрути, які вони обслуговують. Подорож хоча б за одним із маршрутів дарує не лише активний відпочинок, але й дає значно більшу уяву про Закарпаття, про красу його природи і здобутки за роки Радянської влади.

Тому працівники туристського сервісу говорять гостям:

– Ласкаво просимо!

Джерело: Природні багатства Закарпаття. Ужгород: Карпати, 1987