ЗАПОВІДНІ ЕКОСИСТЕМИ
Одним з важливих народногосподарських завдань у час зростаючого техногенного впливу на біосферу і її ресурси є охорона природних ландшафтів, спрямована на підтримання екологічної стабільності у навколишньому середовищі та збереження генофонду рослинного й тваринного світу, що є запорукою нормального функціонування природних екосистем.
Для нашої республіки з характерними рівнинними, надто окультуреними ландшафтами степової і лісостепової зон, охорона природи Карпат має особливе біогеографічне, екологічне й економічне значення. Тут на порівняно невеликій території зростає половина усіх видів вищих і нижчих рослин та проживає половина представників фауни УРСР. Збереглися в регіоні найбільші в республіці територіальні комплекси існуючого й потенціального природно-заповідного фонду, що є своєрідною «генетичною скарбницею» органічного світу. Лісові фітоценози виконують у цьому вологому регіоні виключно важливу ґрунтозахисну й гідрологічну функцію, екологічний ефект якої проявляється і в прилеглих районах. Далеко за межами нашої республіки відомі багаті й різноманітні рекреаційні та бальнеологічні ресурси гірських ландшафтів.
Найбільш ефективним заходом збереження природних ландшафтів, цінних у науково-природничому, екологічному, естетичному, туристичному та рекреаційному відношенні, є організація в системі державного природно-заповідного фонду мережі заповідників, заказників, національних парків та інших природоохоронних об’єктів, що мають у наш час багатофункціональне призначення.
Джерело: Природні багатства Закарпаття. Ужгород: Карпати, 1987
Tags: охорона природи
Коментувати