Наявність величезної гідромінеральної бази стала основою створення санаторно-курортних закладів в Українських Карпатах. Тут відкрито мінеральні джерела різних типів і бальнеологічних груп, які зустрічаються в інших районах Радянського Союзу, а також у Західній Європі. Знайдено близько 500 мінеральних джерел, значні запаси озокериту та лікувальних грязей.

Про цілющі мінеральні джерела відомо здавна. Жителі користувались мінеральною водою довільно, без будь-якого контролю. Лікувались від різних хвороб у примітивних водолікарнях, лазнях, а також у ямах біля мінеральних джерел. Все це знаходилось у руках приватних осіб, яких цікавив лише прибуток.

До найбільш древніх курортних районів відносять околиці Лумшорів на Перечинщині. Тут біля витоку гірської р. Туриці – притоки Ужа – у 1600 році було засновано щось подібне до курорту. У водолікарні, обладнаній дерев’яними коритами, лікували мінеральною водою ревматичні хвороби. У великому котлі підігрівали джерельну воду, і по дерев’яних жолобах вона надходила до ванного відділення. Пізніше у багатьох місцях біля мінеральних джерел будували подібні водолікарні. Були спроби вивчити склад і лікувальні властивості різних вод.

Розвиток курортної справи почався лише після возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною. Уже в перші роки Радянської влади розгорнулась велика робота по створенню й впорядкуванню здравниць. Піднялись в небо корпуси санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку. Трудящі Закарпаття вперше у своїй історії одержали можливість користуватися цінними лікувальними багатствами рідної землі.

У 1957 році Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про розвиток курортів Закарпатської області. Через рік, у 1958 році, вже нараховувалось понад тисячу санаторних місць, почалось всебічне вивчення лікувальних факторів курортних районів області. Спеціалісти медичного факультету Ужгородського державного університету і Ужгородського філіалу Одеського науково-дослідного інституту курортології вивчили хімічний склад, фізіологічну та лікувальну дію основних мінеральних вод на організм людини. Були розроблені і впроваджені нові методи використання лікувальних мінеральних вод області.

За класифікацією підземних мінеральних вод СРСР із 360 виявлених є представники всіх бальнеологічних груп, які використовуються з лікувальною й профілактичною метою при різних захворюваннях.

Мінеральні води, лікувальне значення яких визначається лише іонно-сольовим складом та мінералізацією, становлять 19 % від загального числа вивчених, вуглекислі, лікувальна дія яких визначається наявністю вуглекислоти,– 17 %. Вуглекислі мінеральні води, для яких характерний підвищений вміст біологічно активних речовин (залізо, марганець, мідь, цинк, миш’як, алюміній та інші), становлять 58 % від загального числа. По два проценти налічується мінеральних вод, які містять вільний сірководень, бром, йод та органічні речовини (лікувальна дія залежить від цих компонентів), радонові, крем’янисті терми (властивість визначається наявністю крем’яної кислоти і підвищеною температурою).

За газовим складом – це вуглекислі гідрокарбонатні або хлор идно-гідрокарбонатні натрієві холодні субтермальні й термальні води типу боржомі, єсентуки, нарзан, арзні, джульфінські. Слабомінералізовані становлять 59 %, мало 18,1%, середньо 15,2 % і високомінералізовані – 5,1 %, останні води представлені розсільними та дуже розсільними водами.

Серед мінеральних вод в області виділено 35 найбільш перспективних. З них тепер використовується тільки 13. Запаси мінеральних вод становлять 2698 м3 на добу, з яких використовується лише 23 %. На базі цих вод функціонує 9 санаторіїв, 12 санаторіїв-профілакторіїв на 4 тис. місць та 4 заводи по розливу.

Лікувальні властивості мінеральних вод, найбільш вивчених родовищ, їх дебіт, а також перспективи використання дали можливість на території області виділити п’ять основних курортних зон.

Перша зона. Першу групу становлять вуглекислі лужні мінеральні води таких родовищ, як Полянське, Новополянське, Лужанське, Свалявське, Неліпинське, Пасіцьке та інші, які знаходяться на території Свалявського та Мукачівського районів. На базі цих вод функціонують санаторії «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка полонини», «Карпати», «Синяк».

Полянське родовище (Свалявський район) виливає середньомінералізовану гідрокарбонатну натрієву мінеральну воду поляна-купель типу боржомі:

СО2 2,5 М 9,6 (НСО3 88 (Cl12) / Na 92); рН6,5; t +9,5°С.

Вуглекисла середньомінералізована поляна-купель у своєму складі має бор і фтор. Запас води становить 329 м3 на добу, що дозволяє розгорнути курорт на 2650 місць. Зараз функціонує санаторій «Поляна» на 600 місць.

Мінеральна вода поляна-купель досить вивчена і є аналогом лужних вод курорту Боржомі, використовується для лікування органів травлення, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи. У районі санаторію «Поляна» в перспективі будуть збудовані 2–3 самостійних санаторії на 650–700 місць кожний.

Новополянське родовище (Свалявський район) виливає вуглекислу середньомінералізовану гідрокарбонатну натрієву мінеральну воду – поляну квасову. Хімічний склад її наближається до хімічного складу поляни-купель, містить бор і фтор. Добовий запас становить 189 м3.

СО2 1,8 М 10 (НСО3 89 (Cl11) / Na 95); рН6,8; t +12°С.

Мінеральна вода, в основному, використовується для лікування травного тракту, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи. Ефективність лікування поляною квасовою висока, вона не поступається відомим мінеральним водам лужної групи. На базі поляни квасової (сверд. № 8, 10 і 13) функціонує санаторій «Сонячне Закарпаття» на 550 місць. Затверджений запас води дозволяє розширити курорт ще на 1500 місць, оскільки тут є всі умови для організації додатково двох санаторіїв по 750 місць кожний.

Лужанське родовище (Свалявський район) характерне вуглекислою середньомінералізованою гідрокарбонатпою натрієвою водою – лужанською № 1, 2 і 3, до складу яких входить фтор і бор. Вона є аналогом мінеральних вод Полянського родовища. Затверджені запаси води становлять 286 м3 на добу. Тут працює санаторій «Квітка полонини» на 400 місць. Лужанська вода віднесена до холодних, її мінералізація не перевищує 5–6 г/л:

СО2 2,1 М 5,9 (НСО3 94 / Na 87 (Са 8)); рН6,7; t +13°С.

Запаси лужанської мінеральної води дозволяють розширити курорт до 2300 місць, тобто є всі можливості побудувати 2–3 санаторії на 500-700 місць кожний. На основі лікувальних властивостей мінеральної води Лужанського родовища було визначено профіль здравниці – лікування органів травлення, проте вода високоефективна при супутніх захворюваннях серцево-судинної системи.

Води Лужанського родовища за лікувальними властивостями – м’які, у складі яких є невелика кількість бору та фтору (терапевтичні дози), що дозволяє використовувати їх також для лікування печінки та жовчовивідних шляхів.

Плосківське родовище (Свалявський район). Для нього характерна вуглекисла середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода – плосківська, до складу якої входить бор, фтор та кремнієва кислота (тип боржомі). Використовують для лікування органів травлення, а також як столову воду. На базі плосківської працює завод по розливу води. її хімічний склад:

СО2 1,9 М 9,5 (НСО3 87 (Cl13) / Na 95); рН6,4; t +10°С.

Свалявське родовище виливає вуглекислу середньомінералізовану гідрокарбонатну натрієву мінеральну воду, яка має у своєму складі марганець, нікель, кремнієву кислоту. Запаси її не підраховані (тип боржомі). її розливають у пляшки на заводі мінеральних вод. Вона використовується, як столова вода, а також для лікування органів травлення поза курортом. Хімічна формула:

СО2 2,6 М 3,0 (НСО3 94 / Na 80 (Са 15)); рН6,0; t +10,8°С.

Неліпинське родовище (Свалявський район). Мінеральна вода цього родовища має у своєму складі вуглекислоту, фтор, кремнієву кислоту (тип боржомі):

СО2 1,9 М 4,2 (НСО3 98 / Na 83 (Са 10)); рН6,7; t +11°С.

Дебіт мінеральної води становить 20 м3 на добу. Вуглекисла маломінералізована лужна вода неліпинська використовується як столова, а також при захворюваннях органів травлення.

Стройненське родовище мінеральних вод (Свалявський район). Це родовище має значні запаси вуглекислої слабомінералізованої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води, яка має у своєму складі марганець, бор і кремнієву кислоту:

СО2 0,8 М 0,7 (НСО3 87 (Cl 11) / Na 46 Са 36 (Mg 17)); рН6,7; t +10°С.

Стройненську мінеральну воду відносять до типу нарзанів з добовим дебітом 15 м3. Застосовується при лікуванні серцево-судинної системи. На базі цього родовища функціонує санаторій-профілакторій.

Пасіцьке родовище (Мукачівський район). Високомінералізована вуглекисла гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода (типу зубр-ІІІ, ПНР) має у своєму складі бор, фтор, йод, бром. Запаси її становлять 60 м3 на добу.

СО2 1,8 М 23,5 (НСО3 85 (Cl 11) / Na 93); рН6,3; t +10°С.

Тут функціонує санаторій «Карпати» на 650 місць. Запаси унікальної мінеральної води дозволяють розширити здравницю до 2000 місць для лікування органів кровообігу, травлення та ендокринної системи.

Синяцьке родовище (Мукачівський район) виливає слабомінералізовану сірководневу сульфатну кальцієву мінеральну воду синяк, загальна мінералізація якої – 1,3 г/л. Мінеральна вода цього родовища у своєму складі має родон в межах 4-5 од. махе. Добовий дебіт становить 90 м3. Запаси мінеральної води дозволяють збільшити потужність здравниці до 750 місць для лікування захворювань опорно-рухового апарату, серцево-судинної та периферичної нервової систем. Тут функціонує санаторій «Синяк» на 450 місць. Хімічний склад води:

H2S 0,055 М 1,3 (SO4 85 НСО3 13) / Ca 82 Mg 9); рН7,1; t +10°С.

Друга зона. До другої зони перспективного розвитку санаторно-курортних закладів відносять мінеральні води Соймівського родовища (Міжгірський район). Вуглекисла середньомінералізована хлоридно-гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода сойми типу єсентуки № 17 має незначну кількість вільного сірководню, а також марганець, бор та сліди миш’яку. Мінеральна вода сойми досить добре вивчена, є аналогом мінеральної води єсентукського курорту. Використовується при захворюваннях органів травлення, у випадках недостатності секреторної, кислото- і ферментотворної функцій шлунка. Ця вода призначається і при наявності супутніх захворювань серцево-судинної системи. Хімічна формула:

СО2 2,5 М 5,6 (НСО3 64 Cl 35 / Na 57 Са 35); рН6,3; t +11°С.

Соймівське родовище виливає понад 1700 м3 води. Запаси мінеральної води затверджені і становлять 590 м3 на добу. Тепер тут функціонує санаторій «Верховина» на 400 місць. За запасами води і територією тут можна побудувати санаторно-курортний комплекс на 4750 місць.

Майданське родовище (Міжгірський район). Для нього характерна вуглекисла маломінералізована хлоридно-гідрокарбонатна натрієво-кальцієва мінеральна вода (типу єсентуки), яка у своєму складі має марганець та цинк. Дебіт її становить 52 м3 на добу. Хімічний склад:

СО2 2,5 М 4,7 (Cl 76 НСО3 22 / Na 78 Ca 19); рН5,4; t +11°С.

Мінеральна вода Майданського родовища ефективна при захворюваннях органів травлення та серцево-судинної системи.

Верхньобистрянське родовище (Міжгірський район). Тут самовиливається вуглекисла маломінералізована хлоридно-гідрокарбонатна натрієво-кальцієва мінеральна вода типу єсентуки з загальною мінералізацією 4,6 г/л. Дебіт води – 66 м3 на добу. Вона ефективна при лікуванні органів травлення. Хімічний склад води:

СО2 2,2 М 4,6 (НСО3 35 Cl 65 / Na 71 Са 21); рН5,9; t +14°С.

Вучківське родовище (Міжгірський район). Для нього характерна вуглекисла високомінералізована хлоридно-натрієва мінеральна вода типу арзні. Загальна мінералізація її становить 21,5 г/л. До складу води входить марганець, нікель, бор. Дебіт – 25 м3 на добу. Хімічний склад:

СО2 1,1 М 21,5 (Cl 81 (НСО3 19) / Na 92); рН6,4; t +12°С.

Ця мінеральна вода ефективна при захворюваннях травних органів з пониженою секреторною функцією шлунка.

Колочавське родовище (Міжгірський район). Тут самовиливається вуглекисла маломінералізована гідрокарбонатно-хлоридна натрієва мінеральна вода. Загальна мінералізація її становить 4,3 г/л. До складу води входить марганець, фтор. Вона є аналогом єсентукського типу, з дебітом – 17 м3 на добу. Хімічний склад:

СО2 1,5 М 4,3 (НСО3 55 Cl 45 / Na 75 (Са 17)); рН6,2; t +12°С.

Ця мінеральна вода дає терапевтичний ефект при лікуванні захворювань органів травлення та серцево-судинної системи. На базі колочавської мінеральної води є можливість побудувати санаторно-курортний заклад на 500 місць і більше.

Келечинське родовище (Міжгірський район) виливає (1500 м3) вуглекислу слабомінералізовану гідрокарбонатну кальцієво-натрієву мінеральну воду, загальна мінералізація якої – 1,7 г/л. У її складі – залізо, марганець, нікель, а також кобальт. Все це дає право віднести її до унікальних. Затверджений запас води – 502 м3 щодобово. Хімічний склад:

СО2 2,0 М 1,7 (НСО3 96 / Са 60 (Na+К) 22 Mg 18); рН5,0; t +11°С.

Фізико-хімічні та лікувальні властивості келечинської води, а також наявність чотирьох бурових свердловин та їх дебіт дають підстави для організації курорту на 4 тис. місць, тобто для будівництва 4-5 самостійних санаторіїв для лікування захворювань серцево-судинної системи, ревматичних уражень серця і суглобів, а наявність мікроелементів – організувати лікування хронічних форм променевої хвороби, вторинних залізодефіцитних анемій, а також органів травлення з секреторною недостатністю.

Заньківське родовище (Воловецький район). Тут самовиливається вуглекисла слабомінералізована гідрокарбонатна натрієво-кальцієва мінеральна вода, у складі якої є марганець і кремнієва кислота. Загальна мінералізація води – 1,2 г/л. Хімічний склад:

СО2 1,4 М 1,2 (НСО3 99 / Na 52 Са 29 Mg 18); рН6,4; t +8°С.

Заньківська вода – аналог нарзану. Високоефективна вона при лікуванні серцево-судинної системи. Перспективна для санаторно-курортного закладу на 500 ліжок.

Третя зона. Драгівське родовище (Хустський район). Тут самовиливаеться маломінералізована хлоридно-гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода – драгівська (типу єсентуки № 17). Дебіт – 20 м3 щодоби. Працює завод по розливу мінеральної води. Враховуючи високий терапевтичний ефект при лікуванні хворих із захворюванням органів травлення зі зниженою кислото- і ферменто-утворюючою функцією шлунка, доцільно розширити цей завод. Хімічний склад води:

СО2 2,0 М 4,0 (Cl 51 НСО3 48 / Na 86 (Mg 10)); рН6,0; t +8°С.

Лазівське родовище (Тячівський район) самовиливає слабомінералізовану гідрокарбонатну натрієво-кальцієву мінеральну воду, яка має у своєму складі сульфатну групу і незначну кількість вільного сірководню. Дебіт мінеральної води – 95 м3. Хімічний склад:

H2S 0,02 М 0,9 (НСО3 86 / Na 46 Са 36 (Mg 15)); рН6,9; t +11°С.

Лікувальні властивості і дебіт води дозволяє збудувати санаторно-курортний заклад на 500 місць для лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової та серцево-судинної систем.

Тереблянське родовище (Тячівський район) самовиливає маломінералізовану хлоридну натрієву мінеральну воду з загальною мінералізацією 2,7 г/л. Вода має сульфатну групу і вільний сірководень. Дебіт – 90 м3 за добу. На базі цієї води функціонує санаторій-профілакторій на 200 місць. Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи. Хімічний склад води:

H2S 0,017 М 2,7 (Cl 78 (НСО3 11) / Na 99); рН7,9; t +12°С.

Санаторій-профілакторій слід розширити. Тут можуть відпочивати одночасно 500 чоловік.

Гараздівське родовище (Берегівський район). Для нього характерна середньомінералізована хлоридно-натрієва мінеральна вода з підвищеною кількістю кремнієвої кислоти. Гараздівська термальна мінеральна вода, дебіт якої становить 150 м3 на добу, ефективна при лікуванні периферичної нервової системи та опорно-рухового апарату. Хімічний склад:

СО2 0,8 М 7,7 (Cl 96 / (Na+K) 94); рН7,2; t +39°С.

Іванівське родовище (Берегівський район). Це термальна середньомінералізована хлоридна натрієво-кальцієва мінеральна вода, яка має у своєму складі підвищену кількість кремнієвої кислоти. Добовий запас води – 150 м3, ефективна при захворюваннях нервової системи і опорно-рухового апарату. Хімічний склад:

СО2 0,6 М 7,2 (Cl 85 (НСО3 15) / Na 71 (Ca 13 Mg 11); рН6,6; t +32°С.

Косинське родовище (Берегівський район) самовиливає вуглекислу маломінералізовану гідрокарбонатну кальцієво-магнієву мінеральну воду. У своєму складі має кремнієву кислоту, загальна мінералізація якої становить 4,3 г/л. Дебіт води – 125 м3. Вона високоефективна при захворюваннях серцево-судинної системи. Запаси її дозволяють створити санаторно-курортний комплекс на 500 місць. Хімічна формула води:

СО2 1,8 М 4,3 (НСО3 83 (Cl 13) / Ca 60 Mg 24 (Na 13)); рН6,4; t +9°С.

Малоростоцьке родовище (Іршавський район) – хлоридна гідрокарбонатна натрієва термальна вода, у складі якої є метан. 3агальна мінералізація – 13,2 г/л. Дебіт становить 35–150 м3 на добу. З лікувальною метою не використовується.

Шаянське родовище (Хустський район) має три види мінеральних вод (типу боржомі, єсентуки і нарзан).

Мінеральна вода свердловини № 242 належить до вуглекислих маломінералізованих гідрокарбонатних-натрієвих вод типу боржомі з загальною мінералізацією 4,8–6,2 г/л. У складі цієї води є марганець і кремнієва кислота. Хімічний склад:

СО2 2,0 М 4,8 (НСО3 81 (Cl 17) / Na 88); рН6,4; t +17°С.

Мінеральна вода свердловини № 4 – це вуглекисла маломінералізована гідрокарбонатно-сульфатна натрієва. У своєму складі має марганець, нікель, кобальт і кремнієву кислоту. Хімічний склад її:

СО2 2,9 М 3,6 (НСО3 65 SO4 25 Cl 11 / Nа 87 Са 18); рН6,1; t +15°С.

Мінеральну воду свердловини № 2 відносять до вуглекислих маломінералізованих гідрокарбонатно-хлоридних натрієвих вод, які у своєму складі мають підвищену кількість цинку, кремнієвої кислоти. Ця вода є аналогом єсентукських мінеральних вод. Хімічний склад:

СО2 1,7 М 3,7 (НСО3 73 Cl 24 / Na 84 Са 12); рН6,1; t +11,5°С.

За Шаянським родовищем затверджено добовий запас води, який становить 252 м3. Тут функціонує санаторій «Шаян» на 450 місць. Запаси води дозволяють збільшити потужність курорту до 2000 місць. Ці мінеральні води високоефективні при захворюваннях органів травлення. Дуже ефективна вода свердловини № 4 при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Ця вода не поступається відомій мінеральній воді Карловарського курорту ЧССР.

Четверта зона. До цієї зони перспективних родовищ відносять слабо- і маломінералізовані мінеральні води Рахівського родовища (м. Рахів), сіл Кобилецької Поляни і Квасів. На території міста є 14 мінеральних джерел типу нарзан. Дебіт – 30–90 м3 на добу. їх можна використати для організації промислового розливу мінеральних лікувальних і столових вод. Хімічний склад води джерел № 1, 2 і 3:

СО2 2,1 М 4,0 (НСО3 64 Cl 35 / Na 70 Mg 17); рН6,2; t +12°С.

СО2 1,4 М 1,9 (НСО3 89 / Са 59 Na 29); рН6,3; t +10°С.

СО2 1,9 М 1,1 (НСО3 94 / Са 50 Mg 30 Na 17); рН5,6; t +8°С.

До складу цих вод входять марганець і кремнієва кислота. Використовуються води при лікуванні органів травлення і кровообігу.

Кобилецько-Полянське родовище (Рахівський район) виливає вуглекислу слабомінералізовану (0,5–0,9 г/л) гідрокарбонатну натрієву і гідрокарбонатно-хлоридну натрієву мінеральні води, які мають у своєму складі марганець, кремнієву кислоту і бор. Ці води – аналоги мінеральних вод типу нарзан і єсентуки. На території с. Кобилецької Поляни є 9 мінеральних джерел, у тому числі одна свердловина з середньомінералізованою водою типу єсентуки № 17. Дебіт – 180 м3 за добу. Хімічний склад:

СО2 1,9 М 6,9 (НСО3 68 Cl 32 / Na 66); рН7,1; t +10°С.

Слід сказати, що вода джерела № 8 має загальну мінералізацію 34,3 г/л, а також велику кількість бору, брому, йоду і родону понад 50 од. махе. Беручи до уваги, що запаси мінеральних вод, а також їх лікувальні властивості на території Кобилецької Поляни значні, доцільно побудувати санаторно-курортний комплекс на 500 місць. Профіль курорту – лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової та серцево-судинної систем.

Білинське родовище (Рахівський район). Мінеральні води цього родовища – вуглекисла слабомінералізована (1,1 – 1,2 г/л) гідрокарбонатна кальцієва і гідрокарбонатна натрієво-кальцієво-магнієва. У складі – марганець, мідь, цинк, що дає право віднести їх до унікальних вод країни.

Хімічна формула мінеральної води джерел № 1 і 2:

СО2 1,7 М 2,1 (НСО3 95 / Na 40 Са 34 Mg 25); рН6,1; t +9°С.

Дебіт білинських джерел становить 3–9 м3. Запаси та унікальність їх свідчать про доцільність будівництва заводу по розливу цих мінеральних вод. Вони позитивно впливають на організм при порушеннях функції підшлункової залози та інших залоз внутрішньої секреції.

Квасівське родовище (Рахівський район). На території с. Кваси знаходиться 26 джерел мінеральних вод. Вони різні за фізико-хімічним складом і лікувальними властивостями, є аналогами таких вод, як нарзан, єсентуки і джульфінські. Найцінніше Квасівське джерело № 1, яке самовиливає хлоридно-гідрокарбонатну натрієву маломінералізовану джульфінську воду. Мінеральна вода кваси-1 у своєму складі має залізо, марганець і миш’як (відповідно 12, 1,9 і 5 мг/л). Запаси води затверджені і становлять 302 м3 на добу. Хімічний склад мінеральної води кваси-1:

СО2 1,8 М 2,7 (Cl 56 НСО3 43 / (Na+К) 64 Са 24 Mg 11); рН6,0; t +10°С.

Джерело кваси-2 – це вуглекисла маломінералізована вода, має 4 мг миш’яку, 1,5 мг марганцю і 20 мг заліза. Хімічний склад:

СО2 2,4 М 4,8 (Cl 78 НСО3 22 / Na 96); рН6,0; t +9,8°С.

Мінеральна вода Квасівського родовища за вмістом мікроелементів і мінералізацією, а також за своїми лікувальними властивостями вигідно відрізняється від аналогічних миш’яковистих мінеральних вод південного Сахаліну, Нахічеванської АРСР, Північно-Осетинської АРСР і Західної Європи. Унікальність її дає можливість створити спеціалізований курорт з новим профілем – лікування хронічних форм променевої хвороби, вторинних залізодефіцитних анемій, ішемічної хвороби серця, у тому числі перед- і постінфарктних станів, захворювань щитовидної залози. Тепер тут функціонує санаторій «Гірська Тиса» на 300 місць. Затверджені запаси унікальної залізисто-марганцево-миш’яковистої води дозволяють створити курорт на 3000 місць.

П’ята зона. Сюди відносять мінеральні джерела Ужанської долини. Ужоцьке родовище (Великоберезнянський район) самовиливає вуглекислу середньомінералізовану гідрокарбонатну натрієву мінеральну воду типу нарзан. У своєму складі вона має марганець та залізо. Фізико-хімічні та лікувальні властивості дозволяють використовувати її для лікування захворювань органів кровообігу. Дебіт мінеральної води – 100–180 м3. Хімічний склад:

СО2 2,1 М 6,3 (НСО3 93 / Са 34 Na 28); рН6,3; t +10°С.

Запаси мінеральної води дають можливість відкрити санаторно-курортний комплекс на 500 місць.

Солянське родовище (Великоберезнянський район) багате на вуглекислу хлоридно-гідрокарбонатну натрієву мінеральну воду типу арзні, яка має у своєму складі залізо, марганець, нікель, фтор. Дебіт становить 100–120 м3 на добу. Хімічна формула:

СО2 1,0 М 13,0 (Cl 75НСО3 25 / Na 80 Ca 15); рН6,3; t +11°С.

Фізико-хімічні й лікувальні властивості мінеральної води Солянського родовища дають підстави для створення санаторно-курортного комплексу на 500 місць для лікування захворювань органів травлення з секреторною недостатністю шлунка.

Зарічевське родовище (Перечинський район). Тут є значні запаси середньомінералізованої води типу арзні. Це вуглекисла хлоридно-гідрокарбонатна натрієва вода, до складу якої входить цинк, бор, а також родон (4,4 од. махе). Дебіт– 140–150 м3 на добу. Хімічний склад:

СО2 1,5 М 13,8 (НСО3 71 (Cl 29) / Na 29); рН7,3; t +10°С.

У даний час вода не використовується.

Сімерське родовище (Перечинський район) має мінеральну воду типу нарзан. Дебіт – 100 м3. Вуглекисла маломінералізована гідрокарбонатна кальцієво-магнієва мінеральна вода за своїми фізико-хімічними і лікувальними властивостями високоефективна при захворюваннях органів травлення і серцево-судинної системи. Хімічний склад:

СО2 1,4 М 4,3 (НСО3 94 / Са 43 Mg 41 Na 10); рН7,0; t +13°С.

Доцільно на базі сімерської мінеральної води побудувати санаторно-курортний комплекс на 500 місць.

Розовське родовище (Ужгородський район). Для нього характерна термальна високомінералізована вуглекисла хлоридно-натрієва мінеральна вода з дебітом 150 м3, загальною мінералізацією – 48,3 г/л. Хімічна формула води:

СО2 1,8 М 48,3 (Cl 98 / Na 99); рН7,0; t +57°С.

Фізико-хімічні й лікувальні властивості води ефективні при лікуванні опорно-рухового апарату, периферичної нервової і серцево-судинної систем. Запаси води достатні для створення санаторно-курортного комплексу на 500 місць.

Нижньосолотвинське родовище (с. Деренівка, Ужгородський район). Тут самовиливається слабомінералізована кальцієво-натрієва кремнієва мінеральна вода типу нафтуся. Затверджені запаси води становлять 100 м3 на добу. Хімічний склад:

М 0,3 (НСО3 80 (SO4 15) / Са 36 Mg 26 К 24 (Na 13)); рН7,5; t +16°С.

За фізико-хімічними і лікувальними властивостями вода високоефективна при лікуванні нирок, серцево-судинної системи, органів травлення, особливо при ураженнях печінки і жовчовивідних шляхів.

Ужгородське родовище мінеральних вод (м. Ужгород). Для цього родовища характерні води типу нарзан, єсентуки № 17, борсек та нафтуся.

На розі вулиць Крилова і Калініна є джерело вуглекислої високо-мінералізованої хлоридної натрієвої субтермальної води типу борсек. Хімічний склад:

СО2 1,5 М 15,3 (Cl 53 НСО3 45 SO4 2 / (Na+К) 100); рН7,1; t від +28° до +34°С.

Мінеральна вода в натуральному вигляді дає позитивний терапевтичний ефект при захворюваннях опорно-рухового апарату, серцево-судинної та периферичної нервової систем. При розведенні її можна використати для лікування органів травлення з секреторною недостатністю шлунка. Дебіт води становить 80–120 м3 на добу.

По вулиці Першотравневій, 6 (дитяча лікарня) самовиливається слабомінералізована гідрокарбонатна натрієво-кальцієва кремнієва (кремнієвої кислоти понад 60 мг/л) мінеральна вода. Добовий дебіт її становить 360 м3. Терапевтичний ефект вона дає при захворюваннях нирок і сечовидільної системи. Хімічний склад:

М 0,45 (НСО3 92 / Na 71 Са 25); рН6,9; t +11°С.

У районі бульвару Визволення свердловиною № 221 виявлена слабомінералізована вуглекисла гідрокарбонатна кальцієво-натрієва мінеральна вода, яка має у своєму складі марганець і кремнієву кислоту. Ця вода є аналогом мінеральних вод типу нарзан. Дебіт її – 60–120 м3 на добу. Вживають воду з лікувальною метою при захворюваннях органів травлення (хронічні захворювання шлунка, печінки, кишечника та інші). Хімічний склад:

СО2 1,8 М 0,4 (НСО3 93 / Са 44 Na 92 Mg 23); рН6,8; t +15°С.

У міському парку ім. Горького (стадіон «Спартак») свердловинами № 97 і № 262 (правий берег р. Ужа) відкрито мінеральні води типу єсентуки № 17, які дуже ефективні при захворюванні органів травлення з секреторною недостатністю шлунка. Мінеральна вода цих свердловин у своєму складі має підвищену кількість літію, заліза і кремнієвої кислоти. Хімічний склад:

СО2 1,6 М 1,1 (НСО3 66 Cl 33 / Na 53 Са 29 (Mg 15)); рН6,0; t +13°С.

На території парку ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією буровою свердловиною № 8 також відкрито мінеральну воду. За хімічним складом вона належить до маломінералізованих вуглекислих гідрокарбонатних натрієво-кальцієво-магнієвих мінеральних вод типу нарзан із загальною мінералізацією 2,1 г/л. Із біологічно активних компонентів у своєму складі має 140 мг/л кремнієвої кислоти, 30 мг/л заліза і 20 мг/л метаборної кислоти. Хімічний склад:

СО2 1,4 М 2,1 (НСО3 92 / Na 42 Са 40 Mg 14); рН7,0; t +11°С.

Дебіт – 360 м3 на добу. Мінеральна вода високоефективна при захворюваннях органів травлення і серцево-судинної системи.

Більшість мінеральних вод Ужгорода придатні для використання з лікувальною і профілактичною метою, а також як столові води.

Слід відзначити, що із 35 родовищ запаси води підраховані лише для 10, але ці дані дають підстави для розширення мережі санаторно-курортних закладів до 23–25 тис. місць. Останні 25 родовищ вимагають бурових робіт і підрахунків запасів мінеральних вод та дальшого вивчення лікувальних властивостей, що дасть можливість збільшити приріст ліжкомісць на курортах області до 50–60 тисяч.

Другим лікувальним природним фактором в області є мікроклімат для лікування різних захворювань органів кровообігу, травлення, дихання та опорно-рухового апарату. Використання повітря з великою кількістю кисню, високою іонізацією проводиться за допомогою спеціальних споруджень (аерарії, солярії тощо), створених при здравницях, за розробленими лікувальними методиками. Заслуговує  на увагу використання мікроклімату соляних шахт для лікування хворих бронхіальною астмою та іншими хронічними неспецифічними захворюваннями легень.

Слід сказати, що лікувальний мікроклімат, в якому є ті, або інші солі, в тому числі й кухонна, тісно пов’язані з морем або родовищем соляних покладів (ціликів). На території Закарпаття у селищі Солотвині (Тячівський район) вже 200 років добувають сіль, яку за своїми якостями відносять до вищої категорії (наявність 99,2% чистого хлористого натрію і лише 0,8 % – різні домішки у вигляді вулканічної золи та інших порід). У минулому розробка солі в Солотвині велась відкритим способом, пізніше – на глибині. Бурилися шахтні стволи на глибину до 100 м. Від них радіально прорубувалися штреки, які закінчувалися крупними вирубками – діаметром 30–40 м і більше, заввишки до 25 м і завдовжки 2–3 км. В результаті залишалися великі порожнини, заповнені повітрям, яке впливає на соляний покрив і шляхом десорбції збагачується високодисперсним аерозолем хлористого натрію.

За останні 30 років науковими дослідами встановлено, що мікроклімат карстових печер з високодисперсним аерозолем гідрокарбонату кальцію і високою іонізацією та соляних виробок з аерозолем хлористого натрію позитивно впливають на патологічний процес у бронхолегеневому апараті. При цьому спостерігаються певні зміни основних функцій органів дихання, серцево-судинної та ендокринної систем, а також імунологічної реактивності.

Беручи до уваги досвід лікування захворювань бронхолегеневого апарату в умовах мікроклімату карстових печер, гротів, соляних виробок та інших порожнин земної кори, які використовуються у країнах Європи, в 1968 році співпрацівники Ужгородського філіалу Одеського науково-дослідного інституту курортології вперше в Радянському Союзі використали мікроклімат Солотвинських шахт для лікування хворих бронхіальною астмою. Рішенням Закарпатського облвиконкому в Солотвині було відкрито обласну алергологічну лікарню на 60 ліжок. Наукові досліди, які велися протягом трьох років, підтвердили позитивний терапевтичний ефект у хворих на бронхіальну астму легкої й середньої тяжкості, як у дорослих, так і в дітей, де основним лікувальним фактором був специфічний мікроклімат з високодисперсним аерозолем кухонної солі.

На основі результатів дослідів була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР про спорудження Республіканської алергологічної лікарні Міністерства охорони здоров’я УРСР на 250 ліжок – клініки Ужгородського філіалу Одеського НДІ курортології, яка стала до ладу в 1980 році.

Підземне відділення лікарні розміщується на глибині 300 м у товщі соляного пласта. Це спеціальне інженерне спорудження з вентиляційною системою, яка забезпечує регенерацію мікроклімату й провітрювання палат, водопроводом, каналізацією, електроосвітленням, телефонним зв’язком і ліфтом для спуску й підйому хворих.

Мікрокліматичні умови відділення характеризуються оптимальною температурою повітря (23–24 °С), відносно низькою вологістю – 20–60 %. Швидкість руху повітря тут не перевищує 0,2 м/с. Високодисперсний аерозоль хлористого натрію становить 0,5–5,0 мг/м3 (кількість часток до 5 мікрон – 70–80 %), вміст кисню – 20,7 об% і вуглекислого газу – 0,03 об%. Атмосферний тиск коливається у межах 750–775 мм ртутного стовпа, рівень шуму не перевищує 25 дб, відсутні патогенні мікроорганізми й алергени. За допомогою спеціального пристрою на вентиляційному каналі можна регулювати параметри мікроклімату. Ці параметри забезпечують новий напрям у лікуванні – застосування спелеотерапії хворих з хронічними захворюваннями органів дихання.

Таблиця 1. Список родовищ мінеральних вод, на базі яких функціонують санаторно-курортні заклади Закарпаття, перспективи їх розширення

Назви здравниць	Затверджені запаси мін.вод на добу	Потужність здравниць, місць	Плановий приріст за даними Закарпатської курортради		Потужність здравниць на основі запасів мінеральних вод		Примітки
			на	всього
«Поляна»	329	600	50	650	2650	(2632)
«Сонячне Закарпаття»	188	550	450	1000	1500	(1524)
«Квітка полонини»	286	400	120	520	2300	(2288)
«Шаян»	251	450	550	1000	2000	(2008)
«Верховина»	590	400	600	1000	4750	(4720)
«Гірська Тиса»	302	400	600	1000	3000	(2416)	Унікальна вода
«Синяк»	90	450	50	500	750	(720)
«Карпати»	60	650	500	1150	200 0	(2480)	Унікальна вода
«Кооператор»	100	100	400	500	800	(800)
Село Келечин	502	–	1000	1000	4000	(4000)	»
Село Кобилецька Поляна	–	–	500	500	500	(600)	»
Всього:	2698	4000	4820	8820	23250	(26250)

Спелеотерапія в умовах мікроклімату соляних шахт – не систематичне перебування хворого в підземному відділенні за спеціальним графіком. Час одного сеансу визначається залежно від стану хворих і становить від 2 до 12 годин протягом 30 днів. Для одержання високого терапевтичного ефекту співпрацівниками Ужгородського філіалу Одеського НДІ курортології було розроблено лікувальні комплекси, які призначаються хворим бронхіальною астмою диференційовано, залежно від важкості, перебігу і фази основного та супутніх захворювань. Правильний відбір хворих з бронхіальною астмою для спелеотерапії в умовах мікроклімату соляних шахт з використанням розробленої інститутом методики лікування дали позитивний ефект.

Проведене лікування 25 тисяч хворих в умовах мікроклімату соляних шахт показало, що ефективність лікування хворих з алергічними захворюваннями органів дихання виявилось простим, доступним, економічним і перспективним методом. Позитивний терапевтичний ефект дав можливість розгорнути новий напрям у медичній науці – спелеотерапію, яка цілком придатна для первинної і вторинної профілактики, а також для лікування хронічних неспецифічних захворювань органів дихання.

Високий терапевтичний ефект в умовах мікроклімату соляних шахт показав, що застосування високодисперсних аерозолів хлористого натрію, гідрокарбонату кальцію, гідрокарбонату натрію, а також високої іонізації повітря дозволяє розробити перспективу лікування хворих алергічними захворюваннями органів дихання, а також застосувати спелеотерапію як профілактичний захід для зниження захворювань бронхолегеневого апарату.

Запропоновані методи спелеотерапії широко впроваджуються у практику радянської системи охорони здоров’я. У багатьох містах нашої країни організовано і функціонують алергологічні лікарні.

Вивчення механізму дії спелеотерапії дозволило створити при Ужгородському філіалі Одеського НДІ курортології камери штучного мікроклімату «Іонотрон», аналогічного мікроклімату соляних шахт, які з успіхом використовуються в умовах поліклініки для лікування хворих з ураженням бронхолегеневого апарату. Терапевтична ефективність пропонованого методу не поступається лікуванню аналогічних хворих в умовах соляних шахт, причому його можна організувати повсюдно або як самостійні спеціалізовані лікувальні заклади, або відділення при крупних лікувально-оздоровчих закладах нашої країни. Застосування штучного мікроклімату в умовах «Іонотрона» цілком придатне не лише для лікування, але й для профілактики неспецифічних захворювань органів дихання, що підтверджено дослідами на 2,5 тис. хворих.

Наявність у нашій країні значних родовищ кухонної солі, гідрокарбонатів натрію і кальцію, а також використання штучного мікроклімату «Іонотрон» – велика перспектива для розвитку спеціалізованих лікувальних закладів для оздоровлення хворих з ураженнями органів дихання та іншими алергічними захворюваннями.

Дослідами встановлено, що Закарпаття може і повинно розвиватися, як новий курортний район на основі відомих мінеральних вод. Особливо необхідно використати унікальні мінеральні води, які мають у своєму складі мікроелементи (залізо, марганець, мідь, миш’як, кобальт, нікель, цинк) у біологічно активних концентраціях.

Багатство мінеральних вод дає можливість розгорнути в області санаторно-курортну мережу на 50–60 тис. місць для лікування захворювань органів травлення, серцево-судинної і периферичної нервової систем і на 10-15 тис. місць створити санаторії з новими профілями лікування (різні порушення процесів кровотворення, в тому числі залізодефіцитні анемії, тромбофлебіти, хронічні форми променевої хвороби, порушення ендокринної системи – гіперфункції щитовидної залози і функції підшлункової залози). Важливе місце повинні зайняти здравниці, якими мінеральна вода використовується для профілактики, лікування й реабілітації захворювань серцево-судинної системи, в першу чергу перед- і післяінфарктний стан, а також захворювання органів травлення зі зміненою імунологічною реактивністю і передпухлиновим станом.

Таблиця 2. Основні показники хімічного складу мінеральних вод перспективних родовищ Закарпаття

Назва родовища	Хімічний склад мінеральної води	pH	t°c	Дебіт, м3/добу	Мікроелементи, мг/л
1	2	3	4	5	6
	Свалявський район
Полянське	СО2 2,5 М 9,6 (НСО3 88 (Cl 12) / Na 92)	6,5	9,5	329	Бор (72), фтор (3,3)
Новополянське	СО2 1,8 М 10 (НСО3 89 (Cl 11) / Na 95)	6,8	12	188	Бор (94), фтор (4,3)
Лужанське	СО2 2,1 М 5,9 (НСО3 94 / Na 87 (Са 8))	6,7	13	286	Бор (78), фтор (2,4), цинк (5,7)
Плосківське	СО2 1,4 М 9,5 (НСО3 87 (Cl 13) / Na 95)	6,4	10	90	Бор (141), фтор (3,6), кремнієва кислота (48), літій (15), цинк (3,4), мідь (3,1)
Свалявське	СО2 2,6 М 3,0 (НСО3 94 / Na 80 (Са15))	6,0	10,8	45	Марганець (0,8), нікель (8,21), кремнієва кислота (44)
Неліпинське	СО2 1,5 М 4,1 (НСО3 98 / Na 83 (Са 10))	6,7	11	20	Фтор (2,3), кремнієва кислота (24), цинк (5,5)
Стройненське	СО2 0,8 М 0,7 (НСО3 87 (Cl 11) / Na 46 Са 36 (Mg 17)	6,7	10	1,5	Марганець (0,45), бор (6), кремнієва кислота (34)
	Мукачівський район
Пасіцьке	СО2 1,8 М 23,5 (НСО3 85 (Cl 11) / Na 93)	6,3	10	60	Бор (100), фтор (6,2), йод (5), бром (11)
Синяцьке	H2S 0,055 М 1,3 (SO4 85 НСО3 13 / Са 82 (Mg 9)	7,1	10	90	Вільний сірководень (56)
	Міжгірський район
Соймівське	СО2 2,6 М 6,6 (НСО3 64 Cl 35 / Na 57 Ca 35)	6,3	11	590	Бор (61), марганець (2)
Майданське	СО2 2,5 М 4,7 (Cl 76 НСО3 22 / Na 78 Ca 19)	5,4	11	52	Марганець (0,82), цинк (1,18)
Верхньобистрянське	СО2 2,2 М 4,6 (Cl 65 НСО3 35 / Na 71 Ca 21)	5,9	14	66	Марганець (0,45)
Вучківське	СО2 1,1 М 21,5 (Cl 81 НСО3 19 / Na 92)	6,4	12	25	Марганець (2,55), нікель (0,58), бор (278)
Колочавське	СО2 1,5 М 4,3 (НСО3 55 Cl 45/ Na 51 (Ca 17))	6,2	12	17	Залізо (20), марганець (0,67) фтор (2)
Келечинське	СО2 2,0 М 1,7 (НСО2 96 / Ca 60 (Na+K) 22 Mg 18	5,0	11	502	Залізо (25), марганець (2,8), нікель (0,6), кобальт (0,012)
	Воловецький район
Заньківське	СО2 1,4 М 1,2 (НСО3 99 / Na 52 Са 29 Mg 18)	6,4	8	25	Марганець (1,75), кремнієва кислота (32), мідь (4,1)
	Тячівський район
Лазівське	H2SM 0,9 (НСО3 86 / Na 46 Са 36 (Mg 16))	6,9	11	95	Сірководень (21)
Тереблянське	H2SM 2,7 (Cl 78 (НСО3 11) / Na 99)	7,9	12	90	Сірководень (17)
	Берегівський район
Гараздівське	CO2 0,8 M 7,7 (Cl 96 / (Na+K) 94)	7,2	39	150	Кремнієва кислота (156), бром (13)
Іванівське	СО2 0,6 М 7.2 (Cl 85 (НСО3 15) / Na 71 (Са 13 Mg 11))	6,6	32	150	Бром (8), кремнієва кислота (169)
Косинське	СО2 1,8 М 4,3 (НСО3 83 (Cl 13) / Ca 60 Mg 24 (Na 13))	6,4	9	125	Мідь (3,2), цинк (2,9), кремнієва кислота (30)
	Хустський район
Драгівське	СО2 2,0 М 4,0 (Cl 51 НСО3 48 / Na 86 (Mg 10))	6,0	8	20	Бор (101), марганець (0,3), цинк (1,45), літій (1,9)
Шаянське, свердловина № 242	СО2 2,0 М 4,8 (НСО3 81 (Cl 17) / Na 88)	6,4	17	252	Марганець (0,75), кремнієва кислота
(39)
Шаянське, свердловина № 4	СО2 2,9 М 3,6 (НСО3 65 SO4 25 Cl 11) / Na 67 Са 18)	6,1	15	252	Марганець (3,9), нікель (0,22), кобальт (0,0045), кремнієва кислота (56)
Шаянське, свердловина № 2	СО2 1,7 М 3,7 (НСО3 73 Cl 24 / Na 84 Са 12)	6,1	11,5	252	Марганець (0,57), цинк (5), кремнієва кислота (54), літій (1,75)
	Іршавський район
Малоростоцьке	СН4М 13,2 (Cl 77 НСО3 20 / Na 98)	7,0	32	35– 150	Бор (121), кремнієва кислота (67), фтор (3,2)
	Рахівський район
Рахівське, джерело №1	СО2 2,1 М 4,0 (НСО3 64 Cl 35 / Na 70 Mg 17)	6,2	12		Марганець (1,25), бор (131)
Рахівське, джерело №2	СО2 1,4 М 1,9 (НСО3 89 / Са 59 Na 29)	6,3	10		Кремнієва кислота (92), алюміній (8), мідь (1,17), марганець (3,5)
Рахівське, джерело № 3	СО2 1,9 М 1,1 (НСО3 94 / Са 50 Mg 30 Na 17)	5,6	8		Алюміній (6,6), марганець (1,7), мідь (5,0)
Рахівське, джерело № 4	СО2 1,8 М 1.5 (НСО3 98 / Са 79 Mg 15)	6,3	11		Марганець (1,3), нікель (0,35), цинк (8)
Рахівське, джерело № 14	СО2 1,3 М 2,5 (НСО3 76 Cl 23) / Са 34 Na 55)	5,6	14		Кремнієва кислота (59), цинк (1,8)
Кобилецько-Полянське	СО2 1,9 М 6,9 (НСО3 68 Cl 32) / Na 66)	7,1	10	180	Кремнієва кислота (35), марганець (1,95), бор (34)
Білинське, джерело № 1	СО2 1,7 М 2,1 (НСО3 95 / Na 40 Са 34 Mg 25)	6,1	9	3-9	Марганець (0,9), мідь (5,0), цинк (7,9)
Білинське, джерело № 2	СО2 1,1 М 1,2 (НСО3 99 / Са 75 Mg 13 Na 11)	5,6	11	3-9	Марганець (0,32), мідь (1,0), кремнієва кислота (31)
Квасівське, Кваси-1	СО2 1,8 М 2,8 (Cl 56 НСО3 43 / (Na+K) 64 Са 24 Mg 11)	6,0	10	302	Залізо (12), марганець (1,4), миш’як (5)
Квасівське, Кваси-2	СО2 2,4 М 4,8 (Cl 78 НСО3 22 / Na 96	6,0	9,8	45	Залізо (20), марганець (1,5), миш’як (4)
	Великоберезнянський район
Ужоцьке	СО2 2,1 М 6,1 (НСО3 93 / Са 34 Na 28)	6,3	10	100-120	Марганець (1,73), залізо (20)
Солянське	СО2 1,0 М 13,0 (Cl 75 НСО3 25 / Na 80 Са 15)	6,3	11	100-120	Залізо (20), марганець (0,86), нікель (0,24), фтор (2,6)
	Перечинський район
Зарічівське	СО2 1,5 М 13,8 (НСО3 71 Cl 29 / Na 97)	7,3	16	140-150	Цинк (5), бор (133), залізо (32), кремнієва кислота (38)
Сімерське	СО2 1,4 М 4,3 (НСО3 94 / Са 43 Mg 41 Na 10)	7,0	13	100	Цинк (5), мідь (3,9), бор (61)
	Ужгородський район
Розівське	СО2 1,8 М 48,3 (Сl 98 / Na 99)	7,0	57	150	Бор (332), бром (11)
Нижньосолотвинське	М 0,3 (НСО3 80 (SO4 15) / Са 36 Mg 26 К 24 (Na 13))	7,5	16	100	Кремнієва кислота (80), цинк (3)
Ужгородське, вул. Крилова-Калініна	СО2 1,5 М 15,3 (Cl 53 НСО3 45 SO4 2 / (Na+K) 100)	7,1	28-34	80-120	Кремнієва кислота (124)
Ужгородське, вул. Першотравнем	М 0,45 (НСО3 92 / Na 71 Са 25)	6,9	11	360	Кремнієва кислота (62)
Ужгородське, бульвар Визволення, свердловина № 221	СО2 1,8 М 0,4 (НСО3 93 / Са 44 Na 47 Mg 17)	6,8	15	60-120	Кремнієва кислота (53), марганець (0,3)
Ужгородське, стадіон «Спартак». свердловина № 97	СО2 1,6 М 1,1 (НСО3 66 Cl 33 / Na 53 Са 29 (Mg 15)	6,0	13	70-90	Кремнієва кислота (79) залізо (24), літій (20)
Ужгородське, парк ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією	СО2 1,4 М 2,1 (НСО3 92 / Na 42 Са 40 Mg 14)	7,0	11	360	Кремнієва кислота (140), залізо (30), бор (20)

Ландшафт, природно-кліматичні умови, а також наявність уже існуючого лікувального мікроклімату соляних шахт свідчить про велику перспективу розвитку спеціалізованих пульманологічних лікувальних закладів і створення крупного пульмонологічного центру на 7-10 тис. місць.

Поряд з функціонуючими здравницями на території області працює 17 санаторіїв – профілакторіїв майже на 2000 місць для оздоровлення трудящих різних галузей виробництва. Із загального числа санаторіїв-профілакторіїв 11 із них використовують закарпатські мінеральні води типу нарзан, єсентуки, боржомі.

Вказані лікувальні оздоровчі заклади, в основному, розміщені в гірських і передгірних (лісових) зонах, де крім мінеральних джерел використовується благодатний м’який клімат.

Проведені спеціалістами Ужгородського філіалу Одеського науково-дослідного інституту курортології дослідження сприяли розвитку санаторіїв-профілакторіїв області і визначили їх профіль для лікування органів кровообігу, периферичної нервової і опорно-рухової систем, а також бронхолегеневого апарату. Використання санаторіїв-профілакторіїв та баз відпочинку дає можливість додатково оздоровити щорічно 25–30 тис. чоловік, а при збільшенні кількості місць у них ця цифра різко підвищиться.

Таким чином, наявність прекрасних природних умов, м’якого клімату та мікроклімату соляних шахт, а також величезної кількості різноманітних мінеральних джерел дає підстави для перетворення Закарпаття в одну з всесоюзних здравниць Радянського Союзу потужністю в 65–75 тисяч місць для широкого оздоровлення курортними факторами трудящих нашої країни.

Джерело: Природні багатства Закарпаття. Ужгород: Карпати, 1987

Tags: джерела, мінеральна вода