Закарпаття характеризується надзвичайною різноманітністю металічних корисних копалин. Тут виявлені рудопрояви і родовища ртуті, поліметалів, золота й срібла, заліза і марганцю, алунітів і бокситів тощо.

Ртуть. Ртутне зруденіння Закарпаття відноситься до ртутної, ртутно-рідкометальної, ртутно-миш’яково-сурм’яної формацій. Найпродуктивнішою є ртутна формація. Вона представлена найкрупнішими в області родовищами, розвинутими в основному в межах Вишківського, а також Оленевського і Дубриницького рудних полів.

На Вишківському рудному полі ртутне зруденіння знаходиться в інтрузивних і ефузивних породах, пісковиках і змінених аргілітах. В окремих місцях мінерали ртуті асоціюють із сфалеритом і галенітом, утворюючи проміжний свинцево-цинково-ртутний тип родовищ. У більшості випадків зруднення приурочене до приконтактових зон гранодіорит-порфірових інтрузій, де пов’язано з тектонічними зонами, заповненими інтенсивно роздрібненими породами, розбитими густою сіткою тріщин. Зруденіння представлено гніздовими скупченнями, прожилками і вкрапленістю рудних мінералів, що утворюють поклади різної форми. В межах покладів спостерігається також штокверковий тип зруденіння. В зонах роздрібнення в окремих місцях розвинене дисперсне просякнення рудними мінералами глинистого матеріалу, що заповнює тріщини. Головним рудним мінералом є кіновар, метацинабарит, марказит, пірит, сфалерит, піротин і халькопірит.

На Оленевському рудному полі є кілька ртутних родовищ. Одне з них приурочене до еруптивної брекчії. Інші рудопрояви пов’язані з дрібними дайками. Кіновар утворює тут дрібну вкрапленість в породах.

На Дубриницькому рудному полі ртутна мінералізація виявлена просякненнями кіноварі з незначною домішкою марказиту в каолінізованому мікрогранодіориті. Родовище є невеликим штоком, що утворився на перетині двох розломів. У районі Драгова ртутна мінералізація зустрінута в туфах калієвих діабазів, що залягають серед пухівських мергелів. Мінералізація приурочена до розлому. Зруденіння розкрито в зоні окислення.

Відомі також рудопрояви ртуті в басейні потоку Монастирського. Тут у тріщинах флішевих пісковиків простежуються кірочки метацинабарита. В межиріччі Тереблі і Великої Угольки в еоценових флішевих пісковиках і алевролітах по тріщинах, у вигляді кіркогніздових скупчень, вкрапленостей і прожилок, спостерігається реальгар, метацинабарит, кіновар, марказит і кальцит.

На Вишківському рудному полі родовище ртуті Варгедь розробляється.

Поліметали (свинець – цинк – мідь). Закарпаттю властиві численні рудопрояви кольорових та дорогоцінних металів. Серед них свинець та цинк зустрічаються у промислових концентраціях. Відомі вони на Вишківському, Берегівському, Біганському і Рахівському рудних полях.

На Вишківському рудному полі поліметалічна мінералізація представлена лінзами, жилками, зруденілою брекчією та вкрапленістю. Свинцево-цинкові рудопрояви зустрічаються на окремих ділянках, де вони пов’язані з невеликими карбонатними жилами, розміщеними на контакті головного Вишківського інтрузиву з глинистими сланцями.

У межах Берегівського рудного поля виділяється кілька рудних ділянок, порушених системами розломів, з якими пов’язані свинцево-цинкові рудопрояви і мінералізовані верстви туфів та глин. Мінеральні концентрації розміщені у вигляді окремих видовжених тіл, що мають незначне простягання. Потужність рудних тіл змінюється від 0,5 до 50 м. Залягають вони на глибині до 75–150 м. Головні рудні мінерали Берегівського рудного поля – сфалерит, галеніт, пірит, халькопірит та ін. Вони вкраплені у вміщуючу породу. Середній вміст свинцю – 1,62, цинку – 2,01 %.

На Біганському рудному полі серед поліметалічних руд розрізняють масивні, вкраплинно-прожилкові і вкраплинні руди. Масивні руди найчастіше галеніт-сфалеритові, рідше сфалерит-галенітові. Вкраплинно-прожилкові утворюють облямівку масивних руд, до периферії рудної зони відмічається поступовий перехід у вкраплинні руди. Головні рудні мінерали – сфалерит, галеніт і пірит.

У межах Рахівського рудного поля свинцево-цинкові родовища пов’язані з метаморфічними комплексами. До них належать родовища Кобилецької і Косівської Полян. Рудні тіла цих родовищ мають лінзовидну або жилоподібну форму і змінну потужність. Найпоширеніші мінерали: галеніт, сфалерит, пірит, марказит. На Марамороському масиві виділяються також невеликі мідно-колчеданні поклади (Полонське, Гаврищук). Це переважно лінзоподібні тіла, що залягають серед кристалічних сланців. До головних мінералів належать пірит і халькопірит, що утворюють вкрапленість у кварці.

У басейні Великої Угольки мідна мінералізація виявлена на Малахітовому родовищі. Вона представлена окисленими й напівокисленими сульфідами міді у вигляді прожилків і вкраплень у пісковиках. Мінеральний склад: борніт, халькозин, халькопірит та інші.

Золото і срібло. На Закарпатті зустрічається корінне й розсипне золото. Корінне – на Марамороському масиві в мідно-колчеданних і свинцево-цинкових рудах, а також в чисто кварцових жилах. Видиме золото було виявлене в розвалах кварцової жили потоку Банського. На Берегівському рудному полі золото знаходиться в сульфідних жилах, а також в штокоподібних кварцово-адулярових тілах. У первинних сульфідних рудах воно зустрічається тільки в тонкодисперсному стані, в окислених також видиме золото. Розміри окремих золотин досягають 2 мм. Корінне золото добувалось на Берегівському рудному полі і в околицях Вишкова.

Розсипне золото виявлено у вигляді ареалів механічного розсіювання в області поширення крейдових теригенних порід Марамороської зони. Такі ареали зосереджені переважно біля виходів конгломератів. У останніх також знайдені дрібні одинокі золотинки. У басейні верхньої Тиси та її притоків, що стікають з Марамороського масиву, розсипне самородне золото виявлено в пухких алювіальних відкладах. Переважають золотинки невеликих розмірів. Це золото, як правило, високопробне. Розсипне золото видобувалось у багатьох місцях, але найбільш значний видобуток його був зосереджений біля сіл Кваси і Луги.

Самородне срібло виявлено серед свинцево-цинкових руд на Берегівському рудному полі і на родовищі Кобилецька Поляна. У Берегові срібло зустрічається рідко у вигляді найдрібніших виділень у сфалериті, галеніті й піриті. У Кобилецькій Поляні срібло виявлено в кварц-баритовій жилі. Воно представлене тонкими пластинками й листочками, що утворюють дендритоподібні агрегати. Розміри деяких дендритоподібних агрегатів самородного срібла досягають 1,2х1,8 см.

Залізо і марганець. На Закарпатті є численні, але невеликі за розмірами родовища залізних і марганцевих руд. Значна частина малих родовищ розміщена на Марамороському масиві. Зруденіння тут зосереджене в контактовій зоні юрських вапняків з гнейсами і кристалічними сланцями. Виражене воно гематито-магнетитовими й сидеритовими рудами. Окремі залізорудні родовища почали розробляти тут ще з середини минулого століття. Руда в цих родовищах залягає невеликими гніздами, вміст заліза в них від 22 до 57 %. Найвідоміші родовища– Великий Бичків, Кобилецька Поляна, Косівська Поляна, Ділове, Костилівка і Рахів.

Поклади залізних руд зустрічаються також на південно-західній окраїні Вигорлат-Гутинської гряди, де відомо понад 50 дрібних родовищ. Руди цих родовищ пов’язані з неогеновими осадочними й вулканогенними породами. Пласти залізних руд осадочного походження подекуди досягають потужності 1 м і більше. З вулканогенними породами іноді пов’язані жили сидериту гідротермального походження. Потужність жил 0,3–0,5 м. В Іршавській улоговині є родовища залізних руд біля Довгого, Білок, Великого Раківця. Ці руди містять від 23 до 52 % заліза, однак запаси їх невеликі. На північний захід від Мукачева розташоване Шелестівське родовище з вмістом заліза від 50 до 60 %. Невеликі поклади є біля Середнього, Антонівки, Лемковець та в інших місцях.

У флішевих відкладах Карпат поширені поклади сидериту й сферосидериту. Вони залягають у вигляді пропластків, лінз та скупчень серед пісковиків і аргілітів. Товщина пропластків досягає кількох десятків сантиметрів. Вміст заліза у флішевих карпатських рудах міняється від 10 до 55 %.

Марганцеві руди виявлені на Марамороському масиві. Мінералізація пов’язана з покладами гематито-магнетитових руд. Ці руди зустрічаються в околицях Кобилецької Поляни, Ділового, Великого Бичкова. Вміст марганцю в рудах досягає 35,47 %, заліза – 4.21, кремнезему – 14,9, сірки – 0,21 %. Незважаючи на високу концентрацію металу, промислова цінність цих руд із-за незначних розмірів покладів не представляє інтересу.

Алуніти і боксити є цінною сировиною для одержання алюмінію. На Закарпатті більше розповсюдження мають алунітові руди. Найбільш відоме родовище розташоване в межах Берегівського рудного поля. Це пластоподібний поклад каолінізованих і алунітизованих вулканічних туфів. Потужність пласта змінюється в межах 13–74 м і в середньому становить 14 м. Алуніт поширений в алунітизованих туфах нерівномірно. У збагачених цим мінералом пластах алуніту – 50–80 %, найчастіше його буває 15–50%. Алуніти залягають у вигляді пропластків і пластових тіл потужністю 2–50 м. Середня потужність рудних пластів із вмістом 50 % алуніту становить 20–25 м. Залягають руди на глибині від 5 до 57 м. Алунітова порода Берегівського родовища складається з 55 % алуніту і 44 % кварцу з домішкою опалу. Середній вміст алюмінію – 22 %.

На Біганському рудному полі алуніти пов’язані з вторинними кварцитами. Тут найширше розповсюдження мають кварц-каолініт-алунітові руди. Це щільні світло-сірі з рожевим або фіолетовим відтінком маси, що складаються з уламків кварцу, аргіліту й алевроліту, зцементовані опалом, галуазитом і каолінітом. Вміст алуніту коливається від 30 до 40, рідше до 50 % і більше.

Боксити виявлені в Марамороській зоні, де вони утворюють дрібні лінзовидні й пластові тіла. Так, Руднарське рудопроявлення виражене лінзоподібним бокситовим тілом. Це тіло залягає на закарстованій поверхні тріасових вапняків і перекрите пісковиками, вапняками й аргілітами юри. Бокситова руда, що представлена червоними бокситами і бокситовими глинами, складається з діаспору, гідраргіліту, хлориту і кварцу.

Джерело: Природні багатства Закарпаття. Ужгород: Карпати, 1987

Tags: геологія, надра