Кропива дводомна (Urtica dioica L.). Російська назва— крапива двудомная; місцева — джибуха, джигуха, джидуха жала, жалива велика, жалируха, жаруха, жеруха, жигавка, жигалка, крапива велика, крапива жалюча, коприва, кропива велика, кропива велика пекуча, кропива жалива, кропива жалка, кропива жалюча, кропива жеруча, кропива пекуча велика, покрива.

Широко відома трав’яниста рослина з родини кропивових (Urtiсасеае).

Росте по засмічених місцях, на городах, в садах як бур’ян. Цвіте з червня до пізньої осені.

Застосування. З лікувальною метою використовують листки (Folium urticae), іноді всю надземну частину (Herba urticae). Листки містять дубильні речовини, кремнеземову та мурашину кислоти, слиз, барвник, хлорофіл. Найціннішими складовими частинами є вітамін С (0,1—0,2%), у свіжих листках каротин (10 мг%) і вітамін К (400 біологічних одиниць в 1 г), завдяки яким листя кропиви є полівітамінною сировиною.

Кропива має різноманітне застосування в медицині. Листки використовуються головним чином як кровоспинний, сечогінний і протигарячковий засоби.

Клінічна перевірка рідкого екстракту кропиви, який застосовувався при губертативних і клімактеричних кровотечах, при субсерозних фібріомах, що досягають значного розміру, при недостатній інволюції матки після родів і абортів дала хороші наслідки.

Настій з листків кропиви (15—20 г на 200 г води) по столовій ложці 3 рази на день вживають як кровоспинний засіб.

В народній медицині свіжий сік з листків кропиви по чайній ложці 3 рази на день використовують при кровохарканні, при кровотечах з носа, при гемороїдальних кровотечах і надмірних менструаціях.

Свіжу траву кропиви вживають зовні як шкірний подразник і як відтяжний засіб при ревматизмі.

Збирання. Листки кропиви збирають з червня по вересень з допомогою рукавиць і сушать в добре провітрюваних приміщеннях або на відкритому повітрі.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971